«Ми традиційно, святкуючи свято нашого собору, намагаємося вчитуватися в пророчі слова Блаженнішого Любомира [Гузара], який заклав його наріжний камінь і розпочав його будівництво, а відтак повернув назад до Києва осідок Київських митрополитів Унійної Церкви», − цитує сайт УГКЦ Верховного архієпископа Святослава 17 квітня під час проповіді на літургії з нагоди престольного празника Патріаршого собору Воскресіння УГКЦ.

Тож в особі Блаженнішого Любомира УГКЦ повернулася додому, до Києва, і «допомагає нашим вірним усього світу відкрити київський її характер і зміст соборності нашої Церкви». «Наш собор є сьогодні видимим знаком єднання всіх Церков Володимирового хрещення. У своєму пророчому слові «Один Божий народ у краї на Київських горах» Блаженніший Любомир вказав дороги, якими повинні вертатися в ім’я воскреслого Христа всі діти єдиної колись, а сьогодні, на жаль, поділеної Київської Церкви», − продовжив Предстоятель УГКЦ.

Він запропонував замислитися над однією із запропонованих доріг – «від нівелюючого ексклюзивізму до сопричасного взаємодоповнення». «Це складні, але глибокі слова, − пояснив він. − Цього року навіть християни України спогадують події 500 років реформації – події, що потрясла Європу». Адже в той час, 500 років тому, вперше виникло слово «конфесія» − поділ християн на окремі Церкви і віровизнання, які починали взаємно себе поборювати і нівелювати.

«Ми бачимо, що останні десятиліття така ексклюзивна думка про власну Церкву починає змінюватися. Сьогодні християни у світі вже не намагаються заперечувати християн інших конфесій. А навпаки, вони шукають шляхів зближення, пошани, порозуміння. Та ми в Україні часто переймаємо якісь ідеї, але забуваємо рухатися в ногу із новим духом, який, зокрема, Отці Другого Ватиканського Собору нам подарували», − зазначив Першоієрарх УГКЦ.

Так, Церкви Київської традиції (УПЦ (МП), УПЦ КП, УАПЦ) часом живуть духом екслюзивізму: «І ми, греко-католики, чесно кажучи, деколи хворіємо ним. Ми вважаємо, інші Церкви – неправильні, або прямо заперечуємо їх існування. Ми бачимо, як після Майдану між братніми Церквами Київської традиції ніби знову розпалився дух конкуренції і взаємного поборювання». Та архієпископ Любомир, за словами проповідника, запрошує покинути те, що «нас роз’єднує, і подивитися на свого брата очима, оновленими воскресінням Христовим, і побачити в кожній Церкві Київської традиції те, що в ній є добре, відчути, як ми повинні взаємно себе доповнювати, збагачувати».

«Як ми потребуємо соборності єдиної помісної Церкви в Україні, яка б уповні віддзеркалила Божу славу, яку на київських горах побачив апостол Андрій Первозванний?! У повноті та Божа слава може сьогодні засяяти на Київських горах тоді, коли всі спадкоємці Володимирового хрещення знову віднайдуть єдність і сопричастя, побачать у своєму братові і сестрі – братній Церкві, того самого воскреслого Христа, якого ми прославляємо. Як багато потрібно ще зробити, аби побачити цю славу Божу?!» − продовжив проповідник.

«Ми сьогодні, святкуючи Пасху, наповнені цією радістю, розуміємо, що вона не буде повною, коли ми не обіймемо православних братів, спільно з ними не заспіваємо «Христос воскрес» і разом з Ним один одному не скажемо «браття» в ім’я нашого воскреслого Спасителя. Ось у цьому полягає соборність єдиної помісної Церкви в Україні, яка збере не лише православну її частину, що теж є поділеною. А вона збереже обидві легені – і католицьку, і православну, в єдиній помісній Церкві в Україні» − додав Святослав.

Слід зазначити, що на окремі великі свята (Різдво, Водохреще, Великдень) представники православних, католицьких та інших церковних юрисдикцій в деяких регіонах країни разом проводять святкові церемонії за участю місцевих мешканців та влади. Зокрема, незважаючи на протиріччя щодо почергового служіння в храмі, яке тривало упродовж двадцяти років, у с. Сосулівці на Тернопільщині православні й греко-католики цього року вперше разом виносили Плащаницю у передпасхальних богослужіннях.

Теги: