ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ДРУГИХ ПОКРОВСЬКИХ
МІЖНАРОДНИХ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЧИТАНЬ
    З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Бла-женнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, у Києві з 22 по 24 жовтня 2009 року відбулися Другі Покровські Міжнародні просвітницькі читання, які проходили під девізом: «Церква в світі: Служіння любові».
    Традиційний церковно-світський науково-практичний форум був організований Місіонерським відділом при Священному Синоді Української Православної Церкви і Всеукраїнським Православним педагогічним товариством разом із Київським Національним Університетом імені Тараса Шевченка, Інститутом проблем виховання Академії педагогічних наук України, Київським міським педагогічним університетом імені Бориса Грінченка, Київськими Духовними Академією та Семінарією, Ужгородською Українською Богословською Академією імені святих Кирила і Мефодія, Полтавською Місіонерською Духовною Семінарією та Київським релігійно-філософським товариством і проходив на базі Київського інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та Гуманітарного інституту Київського міського педагогічного університету імені Бориса Грінченка. Представницьке зібрання проходило під знаком 300-річчя від дня преставлення святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського, 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя та 10-річчя Всеукраїнського Православного педа-гогічного товариства.
    У Читаннях взяли участь близько 500 учасників із усіх областей України, представники Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Італії. Протягом трьох днів у спільній роботі брали участь викладачі та студенти Духовних шкіл, голови та співробітники відділів і комісій Української Православної Церкви, академіки, вчені науково-дослідних інститутів, вчителі середніх, професори й викладачі, студенти вищих навчальних закладів.
    Первосвятительским словом Читання відкрив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. До Читань із вітаннями звернулися Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава та Патріарший Екзарх всієї Білорусі Високопреосвященніший Митрополит Мінський і Слуцький Філарет.
    З вітальними словами на відкритті читань виступили Ректор Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, Заслужений працівник освіти, Надзвичайний і Повноважний посол України Леонід Васильович Губерський; Директор Інституту археології Національної Академії Наук України, академік Національної академії наук України Петро Петрович Толочко; вікарій Київської Митрополії, Голова Навчального комітету та Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді Української Православної Церкви, Ректор Київських Духовних академії і семінарії, професор Високопреосвященніший архієпископ Бориспільський Антоній; Директор Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, академік Академії педагогічних наук України Іван Дмитрович Бех; Директор центру європейських досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера», кандидат філософських наук професор Костянтин Борисович Сігов; Настоятельниця Архангело-Михайлівського жіночого монастиря м. Одеси, голова місії «Церква і культу-ра» ігуменя Серафима (Шевчик); Голова Всеукраїнського Православного педагогічного товариства протоієрей Анатолій Затовський.
    На першому пленарному засіданні, яким розпочалася робота Читань, виступили з доповідями архієпископ Полтавський і Миргородський Филип («Церква у світі: Служіння любові»); Директор Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України академік Іван Дмитрович Бех («Життя особистості: погляд крізь духовність»); митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній («Педагогическое наследие святителя Димитрия Ростовского и христианские ценности в современной системе образования»); академік Галина Михайлівна Сагач («Християнсько-державницьке служіння словом Миколи Гоголя»); співробітник Синодального відділу благодійництва і соціального служіння Української Православної Церкви Геннадій Петрович Таранюк («Миссия Церкви и социальная политика в современном обществе»).
    На другому пленарному засіданні доповіді виголосили представник Білорусі Єпископ Бобруйський і Биховський Серафим («Современное состояние богословского образования в светской образовательной системе Республики Беларусь»); представниця Росії професор Ірина Василівна Силуянова («Христианское понимание болезни»); настоятель парафії в ім’я святителя Амвросія Медіоланського м. Мілан (Італія) доктор канонічного права протоієрей Миколай Макар («Розвиток богослов’я і філософії. Дві точки: Пошук шляхів зближення»); доцент Таїсія Іванівна Титова («Наука и религия в процессе формирования мировоззрения современной молодежи»); Намісник Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря м. Києва архімандрит Іона (Черепанов) («Актуальні проблеми молодіжного руху»); головний редактор «Церковної православної газети» ігумен Лонгін (Чернуха) («Християнська етика в українській культурі. Викладання основ духовних знань у загальноосвітній школі»); Голова місії «Церква і медицина» протоієрей Геннадій Батенко («Розвиток батьківського руху: важливий напрямок церковного служіння»); доцент Валентин Михайлович Петрик («Порівняльний аналіз Європейського досвіду державно-церковних відносин з новітніми та традиційними релігіями у контексті протидії деструктивним ідеологіям та діяльності неокультів»).
    Другий день роботи читань було присвячено секційним засіданням та круглим столам. Зокрема, учасники працювали за такими темами: Духовність в освіті: спадкоємність традицій і новації. Святоотецька педагогіка любові: святитель Димитрій Ростовський і його психолого-педагогічна спадщина; Світ у образах духовності: особистість і спадщина Гоголя. Духовність, культура та історія; Здоров’я духу в тілесній немочі: християнське служіння милосердя; Діалог богослов’я і філософії: суперечка і співпраця; Від кризи до оновлення суспільства. Свідчення Церкви у світі. Батьківщина і діаспора. Історія і сучасність.
    Були розглянуті сучасні форми та методи запровадження у систему освіти викладання основ християнської моралі та Христового вчення. Відбулися презентації видань, присвячених служінню Церкви у світі. При великій активності учасників були проведені також круглі столи, присвячені питанням сучасних проблем сім’ї та молоді, соціальним хворобам суспільства.
    На останньому пленарному засіданні були ухвалені підсумкові документи та звернення до Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Було представлено збірку матеріалів Перших Покровських міжнародних просвітницьких Читань.
    Тексти доповідей та повідомлень цьогорічного форуму складуть збірку наукових праць Читань.
    Учасники та гості форуму засвідчили визначну об’єднуючу та миротворчу роль Української Православної Церкви в сучасному українському суспільстві. Завдяки служінню любові саме Свята Українська Православна Церква для всіх верств суспільства, представників різних політичних сил та громадських рухів, соціальних станів стає спільним пристановищем та гостинним домом.
    Покровські міжнародні просвітницькі читання висловлюють підтримку мудрому і послідовному курсу Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, спрямованому на об’єднання Українського суспільства у Православній вірі, примирення ворогуючих, приєднання до Святого Православ’я тих, хто перебуває поза спасительною церковною огорожею. Учасники читань відзначають видатну особисту роль Його Блаженства у служінні любові, яке здійснює Українська Православна Церква.
    Учасники читань, поділяючи тривогу суспільства з приводу всесвітньої економічної кризи та пов’язаних із нею явищ, усвідомлюють кризові прояви не як ознаку кінця світу, але як показник зростання у світі гріха і водночас як заклик до зміни орієнтирів у житті особистості і суспільства — від матеріаль-них до духовних. Висловлено думку, що сучасна криза стає для частини людей закликом жити за можливостями, у більшій скромності і простоті.
    У складних умовах сучасного буття, на думку учасників форуму, велику роль відіграє воцерковлення суспільства — як прищеплення членам суспільства понять, норм та принципів християнського життя, так і активізація ролі Церкви у суспільстві. Оздоровлення атмосфери, яка панує в світі, неможливе без перебудови основ суспільної ідеології на засадах традиційних для України християнських цінностей.
    На спільне переконання організаторів, учасників та гостей Покровських читань, важливим моментом реалізації благотворного впливу християнства на всі аспекти життя стане реальне, а не декларативне запровадження викладання основ християнської етики в українській культурі в усій системі загальної освіти. Розглядаючи державу як партнера у справі виховання, Церква, не претендуючи на клерикалізацію держави, намагатиметься як вносити свій внесок у благородну справу формування майбутніх поколінь, так і допомагати державі у визначенні наповнення пропонованих моральних курсів.
    Констатуючи певні позитивні зміни і добрі зрушення у розвитку різноманітних форм служіння Церкви, учасники Читань відзначають водночас недостатню активність в першу чергу творчої інтелігенції у справі свідчення «в тому званні, в якому хто покликаний» (1 Кор. 7. 20). Примноження талантів кожним у своєму служінні, старанна праця на благо суспільства і во славу Божу, високий професіоналізм і порядність, чесність та доброчинність в усьому — ось ті якості, якими має відрізнятися кожен християнин. Проповідь своїм життям стане для багатьох початком справді апостольського служіння, до якого, на спільну думку учасників Читань, покликані сьогодні всі члени Святої Православної Церкви.
    Висловлено занепокоєння фактами перекручення історії на догоду персональним симпатіям окремих політиків та вчених, вилученням із програм та підручників подій та фактів, які відбивають роль Святої Церкви у всіх етапах розвитку України, спотворенням уявлення про патріотизм, подвиг і самопожертву, які явили світові покоління і покоління наших попередників. Відновлення об’єктивного викладення історії є нагальною потребою і тією умовою, за якої тільки і може бути сформована справжня Українська держава, достойна поваги і любові як своїх громадян, так і іноземців.
    Зазначено, що в епоху розмивання меж і цінностей, час панування релятивізму кожен має твердо знати «те, чому навчений» (2 Тим. 3. 14), і бути «завжди готовим дати відповідь всякому, що вимагає … слова про … надію, з лагідністю і страхом» (1 Петр. 3. 15). Свідомість віри стане сьогодні способом протистояти спокусам «світу цього», а разом і виявиться доброю проповіддю християнства.
    Закликаючи до твердого стоянні у Святій Православній вірі, учасники Читань водночас звертають увагу на потребу терпимого ставлення до інакомислячих при веденні діалогу в усіх питаннях, окрім питань віри. Визнаючи і сповідуючи Православ’я повною, неушкодженою та істинною вірою Христовою, ми просимо всіх своїм миролюбством навертати до Христа тих, хто не просвіщений світлом Христової істини, або відпав від Тіла Христового.
    Протягом роботи Читань показано непересічну цінність педагогічної спадщини святих отців, зокрема святителя Димитрія Ростовського. Вивчення його творчості та якомога повніше використання його неоціненного досвіду стане достойним відзначенням його ювілею.
    Учасники читань, ще раз звертаючись до творчості великого письменника та доброго сина Православної Церкви Миколи Васильовича Гоголя, відзначають важливість роботи, яка ведеться Святою Церквою з вивчення та християнського усвідомлення всієї багатогранної і неоднозначної творчості великого сина України. Висловлено сподівання, що і в подальшому, після завершення ювілейного року, спадщина Миколи Васильовича стане доброю духовною поживою для народу Божого.
    Схвалюючи десятирічний досвід роботи Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, організатори, учасники та гості Покровських Читань висловлюють переконання, що потрібно об’єднувати зусилля в усіх питаннях церковного служіння. Зокрема, висловлено думку про доцільність утворення Всеукраїнського православного медичного товариства, яке би опікувалося як медико-соціальними, так і біомедичними питаннями служіння православних медиків, вирішувало освітні та духовно-просвітницькі, місіонерські завдання серед представників медицини.
    Відзначено важливість об’єктивного аналізу християнської науково-педагогічної творчості, рецензії творів християнської тематики, особливо під-ручників та посібників, з метою запобігання перекрученню основ Святої Віри та постійного підвищення наукового та методичного рівня православної християнської літератури. Висловлено заклик до науковців та практиків частіше звертатися за консультаціями та рецензіями до науково-методичних православних центрів і духовних шкіл.
    Висловлено занепокоєння формуванням та утвердженням в Україні низки деструктивних та асоціальних молодіжних субкультур та рухів, які налаштовані вороже до святої Православної віри, і несуть небезпеку для духовного та фізичного здоров’я майбутніх поколінь. Визначено, що важливою формою протидії цим негативним явищам є широке інформування суспільства про істинну сутність окремих молодіжних рухів, субкультур та ідеологій. Враховуючи досвід виховання молоді через волонтерство (рух «Молодь небайдужа» тощо), волонтерство має сьогодні розглядатися не стільки як форма допомоги суспільству, але як засіб виховання та самовдосконалення волонтера через соціальне служіння і як метод протидії неприродним для України, часто штучно насаджуваним і культивованим субкультурам. Визнано корисним якомога ширше розвивати такий рух в усіх областях та єпархіях України.
    Учасники Читань стривожені намаганням ствердження в Україні системи втручання у сім’ю під маскою «захисту прав дітей». Схвалюючи намагання точного дотримання законності і прав дитини, учасники Читань протестують проти створення системи протидії цілісності сім’ї, культивування доносів та шантажування батьків. Батьки мають природне право виховання своєї дитини, і ніяка соціальна суспільна структура не може замінити їх у цьому; нівелювання авторитету батьків є кроком до фактичного усуспільнення дітей та формування тоталітарної системи повного контролю та обмеження свободи людини. Висловлено прохання до церковних структур різних рівнів звертатися до органів влади з вимогою захистити традиційний інститут сім’ї.
    Православним батькам доцільно створювати у рамках парафій батьківські ради з метою взаємної допомоги у питаннях виховання дітей, захисту прав і свобод людини, поваги до релігійних переконань. Такі ради могли б стати важливим і дієвим інструментом у справі попередження формування «неблагополучних сімей», виробленні механізмів виховання самих батьків, запобігання вчинкам, які викликають позбавлення батьківських прав, та перевихованні батьків і допомозі у реабілітації батьків із соціальних груп особливого ризику. Парафіяльні батьківські ради могли б активно співпрацювати з комісіями у справах неповнолітніх.
    Всебічного схвалення та поширення заслуговує досвід православного батьківського руху, спрямованого на справжню оборону найвищих прав ди-тини і досягнення вищої гармонії у спілкуванні батьків та дітей. Висловлено заклик до православних батьків через участь у роботі батьківських рад шкіл активно брати участь у формуванні моральної атмосфери системи освіти, не допускати до викладання у школах того, що шкодить моралі і є неприйнятним з православної точки зору. Водночас відзначено, що недопустимим є намагання нав’язувати у якості загальноцерковної приватну точку зору або педагогічну методику до її широкого обговорення і схвалення.
    Дякуючи Богові за спілкування та плідну співпрацю протягом днів роботи, організатори, учасники та гості Других Покровських міжнародних просвітницьких читань будуть докладати зусиль для ствердження істинної духовності в суспільстві та розвитку свідчення Істини Христової в усіх сферах буття.
    Організатори, учасники та гості Покровських читань висловлюють сердечну подяку всім, хто доклав своїх зусиль до проведення форуму на високому організаційному та науковому рівні, в обстановці братньої любові і взаємної поваги, во славу Божу, на благо Святої Церкви і народу Божого. Висловлено сподівання, що традиційні Покровські міжнародні просвітницькі читання, які відбудуться в наступному році, знову зберуть в Києві всіх, небайдужих до справи спасіння ближніх і воцерковлення суспільства, ствердження в житті високих принципів і норм християнської моралі.
    Другі Покровські міжнародні просвітницькі читання, прагнучи «єдності духу в союзі миру» (Єф. 4. 3), закликають всіх вірних чад церковних, пам’ятаючи заповідь Спасителя: «Так хай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого, Який на Небесах» (Мф. 5. 16), із натхненням і радістю нести служіння любові.