Чи існують підстави ставити під сумнів науковий рівень українського релігієзнавства?

26 09 2011 |
Юрій Чорноморець

25 серпня «Релігія в Україні» опублікувала статтю історика Сергія Савченка під претензійною назвою «Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу». В цій статті автор зупиняється на окремих недоліках однією монографії одного релігієзнавця – Віталія Докаша. І робить глобальні висновки про українське релігієзнавство: «Важко сказати, чи здатна Докашева студія когось зробити оптимістом. На мене вона подіяла зворотнім чином, підсиливши давню підозру: за двадцять років незалежності в Україні так і не з᾽явилося українське релігієзнавство».

 

Стаття Сергія Савченко викликає ряд принципових зауважень.

 

 

Чи існують підстави ставити під сумнів науковий рівень українського релігієзнавства?

 

 

По-перше, не можливо робити загальні висновки на основі аналізу якось одного факту. Тобто навіть якщо книга одного релігієзнавця була поганою, це ще не означає що в цілому українське релігієзнавство як наука – відсутнє.

 

По-друге, автор рецензії навіть не проробляє елементарного – аналізу тексту монографії як єдиного цілого. Кожна книга має ті чи інші недоліки. І навіть якщо б книга Віталія Докаша мала десяток помилок та інших недоліків – то це ще не означає, що в цілому дослідження не є хорошою науковою працею.

 

По-третє, українське релігієзнавство оцінило науковий доробок Віталія Докаша саме у вигляді докторської дисертації.

 

На цьому пункті необхідно зупинитися більш уважно.

 

Монографія Віталія Докаша була зроблена «під докторську». Смисл самого видання таких монографій – це попереднє обговорення науковою спільнотою. Монографія була широко представлена у продажі, у ті роки я сам її вільно купив та прочитав. Окремі помилки не викликали потреби написати рецензію, оскільки вони не ставили під сумнів цінність монографії як цілого. Думаю, що такі самі були думки і в інших релігієзнавців – як молодих, так і зрілих. Отже, якби монографія була дуже поганою – як це представляє Сергій Савченко – то негативні рецензії не забарилися б.

 

З іншого боку, якби монографія була бездоганною, то на неї були б численні позитивні рецензії. Але і цього не сталося – книга Віталія Докаша була сприйнята як хороша, добротна праця, але ніхто не оцінив її як революційну для українського релігієзнавства.

 

На основі монографії Віталій Докаш представив на розгляд Вченої Ради Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України власну докторську дисертацію «Трансформація есхато-хіліастичних концептів протестантської теології». Автореферат дисертації Віталія Докаша легко можна було б знайти на сайті Наукової бібліотеки ім. В. Вернадського. А при бажанні також можна було і почитати текст дисертації – наприклад, у тій же бібліотеці. Але навіть ознайомлення з авторефератом підказало б рецензенту Сергію Савченко, що один із пунктів його претензій не може бути врахованим. Методологія дисертаційного дослідження зазнала значних змін – покращилася і ускладнилася. Ознайомлення із авторефератом і текстом дисертації свідчить про значні зміни і в тексті дисертації. Наскільки стало відомо із документації, поданої до ВАК України після першого попереднього обговорення у Відділенні, Віталій Докаш переробив 40 % тексту, а саме врахував численні конкретні зауваження та докорінно змінив стиль свого тексту. І дійсно, всі ці зміни помітні у тексті дисертації. Отже, претензії колег-релігієзнавців були набагато більшими, ніж претензії історика Сергія Савченко. І ніхто не робив ніяких трагічних висновків. Звичайна праця, в якій і народжується кінцева якість релігієзнавчої науки. І як докторську дисертацію Віталій Докаш захистив текст, у якому зауваження колег були вже враховані.

 

Навіть якби одна книга в українському релігієзнавстві була б погана – це не значить, що воно, релігієзнавство, є чимось неіснуючим. І саме цього Сергієм Савченком не доведено: книга як ціле не проаналізована. Також не враховано різниці між текстом монографії та текстом дисертації. Але якщо рецензент хотів поставити під сумнів достоїнство Віталія Докаша як релігієзнавця, то мав би звернутися до кінцевого результату – до докторської дисертації та її автореферату. І про якість релігієзнавства розмірковувати саме на прикладах вже захищеного тексту, а не монографії.

 

Крім аналізу окремих недоліків книги, Сергій Савченко допускає некоректні конфесійно заангажовані висловлювання. Очевидно, що для праці над темою Віталій Докаш мав звертатися за літературою до протестантів різних напрямків, до теологів та віруючих різних конфесій. І як чемна людина, мав би їм подякувати. Робити із такої подяки пункт звинувачення – це вершина некоректності для рецензії, яку собі Сергій Савченко чомусь дозволяє.

 

Так само Сергій Савченко вважає, що релігієзнавець не має свободи класифікації різних конфесій, а має бути зв’язаним якимись «ортодоксальними» схемами. Такого роду претензії – дивні для людини, яка в принципі мала б знати про вимоги позаконфесійності для науковця-релігієзнавця чи науковця-історика.

 

Отже, окремі недоліки книги Віталія Докаша не можуть бути основою для «вироку» навіть йому особисто як релігієзнавцю. Тим більше, немає жодних підстав для виголошення категоричних висновків про не-існування релігієзнавства в Україні. Бажаємо Сергію Савченко переосмислити власні принципи рецензування – не менше ніж на 40 %! Може, після цього його рецензії будуть викликати більш конкретні та цікавіші дискусії.

Теги:
6573







Матеріали по темі







Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту



Коментарі розміщюються користувачами сайту. Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
16   exeget
12 лютого 2013 00:22

Дивно, що пан Чорноморець побіг захищати українське релігієзнавство, не прочитавши цей ганебний реферат Докаша, який важко охарактеризувати інакше, ніж халтуру, махровий плагіат, дикий непрофесіоналізм і невігластво. Бо інакше я вже не знаю, як тоді оцінювати і самого шановоного захисника цього "шедевру".


15   serhijs
29 вересня 2011 07:54

Вам я можу порадити тільки одне: стежте за науковою літературою за межами відділення релігієзнавства, зокрема за історичними часописами, тоді вам буде зрозуміло, хто чим займається, в тому числі чим займаюся я. Насправді це не складно. Свого імені, на відміну від вас, я не приховую.


14   slovosvit
28 вересня 2011 23:36

Не думаю, пане Сергію, що у Вас це колись вийде. Просто наступного разу перед тим, як комусь щось радити, порадьте добру пораду собі.


13   serhijs
28 вересня 2011 18:09

Коли-небудь іншим разом, за інших обставин, може у вас буде кращий настрій...


12   slovosvit
28 вересня 2011 18:07

Ну що ж це за таємничість така? невже не можете сформулювати свого наукового-релігієзнавчого інтересу?


11   serhijs
28 вересня 2011 18:04

Ну нарешті ви взялися за самокритику. Це вже ознаки позитивнi.
Думаю, що розмова з вами на будь-яку тему буде неконструктивною, тому що ви вузькі корпоративні інтереси ставите вище за наукову чесність і професійну етику.


10   slovosvit
28 вересня 2011 16:20

пане Сергію!!! Якось і не дочекалась відповіді... то із якої релігієзнавчої проблематики Ви є спеціалістом? Бо про те, що Ви є фахівцем із критики, я уже зрозуміла. А хотілось би знати, на які теми можлива продуктивна бесіда. Ну, щоб Ви вповні розкрили свій науковий доробок на противагу недолугості усієї іншої нездалої писанини.


9   serhijs
27 вересня 2011 11:19

Дякую, виправив! winked


27 вересня 2011 10:14

Словосвіт - це чарівна пані. wink
Яка добре володіє і мовами і літературою. wink


7   serhijs
27 вересня 2011 09:14

"Це пов’язано з загальним падінням рівня культури та освіти нашого суспільства, з втратою традицій етики наукового дослідження..." Володимир Бурега.

Бачите, пані словосвіт, не один я хворий на цю ідею. Це очевидність, яка не зрозуміла лише вам.

А взагалі, раджу вам просто більше читати наукової літератури, і не лише з інституту філософії, і не лише українською мовою (підозрюю, це єдина мова, якою ви читаєте), може тоді ви побачите контекст світової науки і місце нашого / вашого релігієзнавства у цьому контексті.
Для початку, почитайте праці Алєксандра Панченка (Христовщина и скопчество),Єлєни Дутчак (про старообрядців), Александра Еткінда (Хлыст. Литература. Революция), Сергєя Іванова (Культурная история юродства), Сергія Жука (Russia"s Lost Reformation), Марії Ахметової (Конец света в отдельной взятой стране. Религиозные сообщества постсоветской России и их эсхатологический миф), Сергєя Фирсова (Русская Церковь накануне перемен), Дмітрія Фурмана, Алістера Мак-Грата, Леоніда Гереця, серед наших вчених - праці Наталі Яковенко, Василя Ульяновського, Олега Турія, о. Бориса Гудзяка, Андрія Заярнюка, Олександра Пригаріна та багатьох інших -і почніть зрештою думати, а на лише вести адвокатську діяльність на сайті...


6   slovosvit
27 вересня 2011 00:07

Це тенденція не лише релігієзнавства, а пострадянської гуманітаристики в цілому


Пане Сергію!!! у Вас просто якась нав,язлива ідея про відсутність чогось вартісного в українському науково-гуманітарному полі. Спробували б його чимось позитивним заповнити, а не займатися марночасоресурсотратством. Не знаю, про що би з Вами міг поспілкуватися академічний релігієзнавець... важкувато якось виявити якесь Ваше спеціальне зацікавлення, крім, звичайно, "рецензування-критикування"... А на яку тему Ви провадите дослідження? Які праці із релігієзнавства маєте? Щось новеньке запропонували науковій спільноті, аби врятувати таку від "вимирання-нез,являння"? А може то у Вас особиста образа на когось із академічних релігієзнавців? Чи загалом на науково-гуманітарну спільноту? не дочитали? не зрозуміли? не сприйняли?


26 вересня 2011 21:28

О, ну дякуємо за те що ми існуємо.
Ну а розмови щодо нашої кризи дещо перебільшені.
Укр релігієзнавство - на підйомі.
І за це - слава Богу та деяким прекрасний людям.
wink


4   serhijs
26 вересня 2011 21:20

1) Ю.Ч.: "не можливо робити загальні висновки на основі аналізу якось одного факту"

Можливо. Навіть один історіографічний факт може відображати тенденцію. Думаю, що тенденцію зниження наукових стандартів і методологічну кризу релігієзнавства книжка і відображає. Це тенденція не лише релігієзнавства, а пострадянської гуманітаристики в цілому.

2) Ю.Ч. "І навіть якщо б книга Віталія Докаша мала десяток помилок та інших недоліків – то це ще не означає, що в цілому дослідження не є хорошою науковою працею".

Так всю книжку "в цілому" я не аналізував, якщо б я це зробив, вийшла би ще одна книжка, що не входило в мої плани, і яку навряд чи редакція РвУ погодилася б опублікувати.
Помилки бувають різні. І якщо наведені мною епізоди не викликали у вас ніяких емоцій і застережень як у науковця чи віруючої людини (хоча б з Ісусом, який "коливався у своїх поглядах на воскресіння!") - нема на те ради, як кажуть галичани...

3)Про дисертацію. Не читав і як рецензент монографіїі не мав читати. Охоче вам вірю, що вона значно краща.

4) Ю.Ч. "І про якість релігієзнавства розмірковувати саме на прикладах вже
захищеного тексту, а не монографії."

З чого б це? Дуже дивне твердження. А ваша монографія, Ю.П., теж не може бути приводом для рефлексій, їхати у Вернадку читати вашу дисертацію?

5) Ю.Ч. "І як чемна людина, мав би їм подякувати" (протестантам - С.С.) Дякувати в передмові - це одне. А виголошувати панегірики у тексті монографії - це дещо інше. Не треба плутати одне з другим.

6)Ю.Ч. "Сергій Савченко вважає, що релігієзнавець не має свободи класифікації різних конфесій, а має бути зв’язаним якимись «ортодоксальними» схемами."

Думка не моя, а Ю.Ч., але чомусь приписується мені. Науковець має свободу і нічим не зв"язаний, крім таких вимог як наукова етика, верифікованість тверджень, формальна логіка, зокрема, зрозумілі, пояснені, обгрунтовані принципи класифікації. Мене бентежить не лише саме твердження, що Свідки Єгови - протестанти, а відсутність хоч якихось обгрунтувань методи і принципу такої класифікації. Я що багато хочу від науковця-релігієзнавця? Якщо багато, то про що ми говоримо?

7) Єдине з цим я можу погодитися з Чорноморцем, те що мій висновок про "неіснування" перебільшений. Згоден: релігієзнавство існує. "Маємо те, що маємо".


26 вересня 2011 20:37

Ну я і написав, що по монографії Докаша можна судити лише про монаграфію Докаша.
А не про все інше.
wink


2   Sviy
26 вересня 2011 20:30

Ніби-то і все вірно написав п. Юрій, але ж Савченко аналізував не дисертацію Докаша, а його монографію, яка продається у багатьох книгарнях України. А ось диссертація... скільки їх екземплярів? 2 чи три? І хто має можливість її прочитати?






Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости , не можуть залишати коментарі в даній новині.
Опитування
настоятель парафії
парафіяльна рада разом із настоятелем та парафіянами
меценати, за кошти яких зведено храм
державні структури, що займаються реєстрацією парафій
усе, що вирішується на користь моєї конфесії, завжди правильно!
інший варіант