Коло бажаючих, які прийшли на зустріч з о. Кирилом (Говоруном), зібралося стільки, що вже до початку заходу в залі не було вільних місць. Очевидно, це свідчить про дві речі. З одного боку, це ще раз підкреслює ту увагу, з якою ставляться до книжки релігієзнавці, богослови та представники різних конфесій. З іншого боку, бажання долучитися до діалогу зумовлено тим, що тема не є вузькою, локальною. Вона стосується всіх, адже піднімає широкий спектр питань, важливих для українського суспільства.

Модератором заходу виступив Олексій Сігов (видавництво «Дух і Літера»). Перша частина заходу розпочалася з виступу о. Кирила (Говоруна). Насамперед автор акцентував увагу на ґенезі книги, її походженні, на тому, що важливу роль в цьому процесі відіграли дві лінії: по-перше, це – студії Єльського університету, а по – друге, – Києво-Могилянська лінія. Достатньо нагадати, що презентована книжка містить збірку текстів, поява яких датується груднем 2013 року.

Наскрізною темою книги стали події, пов’язані з Майданом. На презентації автор наголосив на значенні Майдану, його наслідках, зауваживши, що для держави він створив нову реальність. Зокрема, було звернуто увагу на те, що саме це означало для Церкви. Важливо  роздивитися, як Церква відреагувала на ці події, будувала стосунки, особливо ті з них, які заклали початок для публічної теології. «Почала розвиватись публічна теологія, яка вивчає церковно-суспільні стосунки, на що робиться наголос в книжці», – зазначив о. Кирило (Говорун).

Не менш важливий момент, на який вказав о. Кирило (Говорун), – теологія Майдану за змістом, формою. У колі проблематики було розкрито два підходи  –  націоналістичної свідомості та громадського націоналізму, а також наголошено на їх зіткненні.

Після цього до слова запросили почесних гостей – отця Георгія Коваленка, отця Богдана Огульчанського, Вячеслава Горшкова. Отець Георгій Коваленко привітав усіх присутніх на заході та звернувся зі словами вдячності до видавництва «Дух і Літера». На ще одному вимірі публічної теології – теорії богословів в публічному просторі, так званій теології онлайн, наголосив о. Георгій Коваленко. Крім того, він зосередив увагу на важливості книги для християнської спільноти. Ще один аспект, про який було зазначено, – перспектива академічності текстів, поданих в книзі.

Змістовним був виступ отця Богдана Огульчанського, який зробив акцент на декількох принципових аспектах – це відкритість, доступність текстів, глибоке сучасне бачення та опора на сучасні тренди. З огляду на це, книга є вартою для перечитування. Цей аспект підсилює ще й те, що в книжці зроблено наголос на значеннєвому моменті для Церкви. Зауваживши, що книжка допомагає замислитись над необхідністю пошуків відповідей, священик додав: «Оптимальне бачення майбутнього, людини, церкви – бачення, яке опирається на гірке переживання зла».

Наступним до слова був запрошений Вячеслав Горшков, який підкреслив, що в «книжці порушені важливі речі не лише для релігізнавців, богословів, а й для тих людей, які живуть в Церкві». Це спонукає до того, що запропоновані тексти повинен знати навіть пересічний громадянин. Що важливо, на його думку, – це розкриття руйнівного впливу ідеології на Церкву.

Опісля гостей заходу запросили продовжити обговорення, надавши слово досліднику богослов’я Роману Соловію. Відзначивши неминучість співіснування і необхідність діалогу представників різних сфер, він зазначив, що книжка є значимою в двох сферах  – церковній та публічній. Крім того, Роман Соловій провів паралель між ідеєю книжки та концепцією Джона Капуто про слабку силу.

«Спостерігаємо поступове творення богословського середовища. Книга є достатньо екуменічною, це зразок якісного богослов’я», – зробив висновок Роман Соловій.

Обговорення продовжив Сергій Бортник, який відзначив, що «книга є цінною для наших громадян, адже в ній подана важлива ідея – ідея публічності для богослов’я».

Інший учасник дискусії Віталій Хромець влучно зауважив, що «публічна теологія – відповідь на те, яким має бути богослов’я». Про це свідчить, зокрема, те, що форма публічної теології в період пост-Майдану являє собою відповідь на те, як Церква брала участь в суспільних подіях, і як може брати цю участь. Віталій Хромець нагадав присутнім, що в НПУ імені М.П. Драгоманова розбудовується і вибудовується лінія неконфесійного богослов’я. Більше того, за його словами, початок богословської освіти в університеті передбачає створення унікальної родзинки в українському богослов’ї в більш систематичній формі.

Цю позицію підтримав і о. Кирило (Говорун), відзначивши, що «НПУ імені М.П.Драгоманова прийняв і розвиває цю дисципліну, будучи лідируючим закладом, котрий розвиває власне богослов’я».

Завершальною точкою заходу стали запитання із залу та автограф-сесія автора книги.

Анна Поліщук

Теги: