Один з найголовніших просвітницьких форумів Української Православної Церкви (Московський Патріархат) зібрав у Києві близько 800 учасників з шести країн світу. Педагоги, науковці та священики визначали, яким духовним шляхом йти далі українському суспільству.

Треті Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання «Стратегія духовного розвитку України: Єдність духу в союзі миру» відкрилися 26 жовтня  в Інституті міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.

Головним організатором форуму став Місіонерський відділ при Священному Синоді УПЦ, який очолює архієпископ Полтавський і Миргородський Пилип (Осадченко).

Про мету Покровських читань архієпископ Филип розповів журналістам. На його думку, захід проводиться в першу чергу для того, щоб обговорити співпрацю Церкви з системою освіти України. «Тільки єдиними зусиллями ми можемо зростити гідне майбутнє покоління, яке буде виховуватися на православних цінностях та у любові до Батьківщини, —  сказав архієрей. —  Найголовніше питання сьогодні — це запровадження в школах курсу «Християнська етика в українській культурі». Це суто культурологічний предмет, який повинен познайомити підростаюче покоління з нашими духовними та культурними традиціями. І запроваджувати його потрібно негайно, зважаючи на моральний стан нашої молоді».

Згодом, у своїй програмній доповіді він окреслив можливості співпраці православної Церкви та української держави. На його думку, основою таких відносин має бути взаємоповага, рівноправність та чіткий розподіл меж компетенції обох інституцій.

На пленарному засіданні виступив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. Він наголосив на важливості обговорення ідеологічних стратегій розвитку суспільства представниками Церкви та держави. «У нашій країні настав час збирати каміння, іншими словами - об’єднувати націю», — зазначив міський керівник.

Зазначимо, що у 1990-ті роки Олександр Попов працював міським головою міста Комсомольськ Полтавської області, а владика Филип (тоді ще архімандрит) був намісником Мгарського Спасо-Преображенського монастиря та ректором Духовного училища у місті Комсомольську.

Доктор медичних наук, академік Юрій Кундяєв познайомив присутніх з сучасними біоетичними проблемами, невирішеність яких може становити загрозу людству. Такими, на його думку, є синтетична біологія (створення штучного життя), ГМО, фармацевтична агресія та інші. «Ніякі інвестиції та економічні реформи не принесуть бажаного результату у суспільстві, яке втратило моральність та духовність», — зауважив академік.

Протоієрей Олександр Абрамов, перший заступник голови Відділу релігійної освіти і катехизації РПЦ, розповів про стратегію духовної освіти в Руській Православній Церкві. Він підкреслив, що головним завданням Церкви у наш час є саме просвіта, яка повинна мати безперервний характер і бути уніфікованою для усієї церковної спільноти. Нагадаємо, що наразі система освіти у межах РПЦ зазнає значних змін і намагається наблизитися до европейської Болонської системи освіти. Серед навчальних накладів РПЦ піонером у цьому напрямку є Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія - базовий вуз УПЦ.

Архідиякон Сергій Косовський, голова Синодального відділу благодійництва і соціального служіння УПЦ, запропонував концепцію загальнообов’язкової громадянської (соціальної) служби як дієвого заходу виховання молоді на засадах любові до ближнього і допомоги нужденним. Зазначимо, що пропозиція про загальнообов’язкову громадянську службу, з якою УПЦ уже виступала цього року, викликала неоднозначну реакцію у суспільстві, навіть у самій УПЦ. З боку представників держави вже висловлені обережні думки, що така пропозиція потребує як мінімум реформ законодавства України.

27 жовтня читання продовжилися у Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка. Учасники працювали у секціях за такими напрямками: освіта у XXI столітті, духовність та мистецтво, вічні цінності християнства та виклики сучасності, християнське служіння милосердя та питання біомедичної етики, церковний погляд на проблеми сім’ї та молоді.

У рамках конференції відбулося ювілейне засідання Київського релігійно-філософського товариства на тему «Діалог богослов’я та філософії: суперечка та співпраця», присвячене 75-річчю Предстоятеля УПЦ, митрополита Володимира (Сабо дана), а також круглий стіл «Православні освітні проекти та перспектива їхнього розвитку в сучасному світі».

28 жовтня, на останньому засіданні форуму, учасники ухвалили підсумковий документ читань, у якому висловили спільне переконання, «що на фундаменті традиційних православних духовних цінностей, в єдності духу і союзі миру, можливо збудувати нову країну — спільний дім, в якому кожен зможе вільно вибирати шлях розвитку і мати можливість реалізувати свій творчий потенціал».