Теми огляду:
  • - Константинопольский собор Предстоятелів давніх Патріархатів та Кіпру

  • - Русскій мір: нація-церква замість нації-держави?

  • - Лист Філарета до Януковича

  • - Ситуація навколо Десятинної церкви та інше

Огляд преси за 5-11 вересня 2011

Основною темою публікацій на релігійну тематику минулого тижня було обговорення Константинопольського Собору 1-3 вересня. Зокрема, найбільшу увагу українських медіа привернула та частина рішення Собору, в якій православні церкви закликають дотримуватись своїх канонічних територій. Більшість ЗМІ цитують п’ятий пункт рішення Собору: «Из-за событий, которые недавно имели место в Православной церкви, Собор подчеркнул необходимость для всех православных церквей уважать и строго соблюдать географические границы своих юрисдикций в том виде, как они определены священными канонами и Томосами об учреждении этих церквей». Відсутність конкретного адресата і дипломатичність формулювань дозволили деяким українським медіа побачити в цьому абзаці не лише натяк на «українське питання», але і подекуди пряму вказівку РПЦ щодо можливої автономії української церкви . Заголовки говорять самі за себе і, як правило, відбивають політичну орієнтацію джерела публікації.

Newsru.ua: Відбувся собор Вселенських патріархів Православної церкви. Москву просять бути скромнішою

Zaxid.net: Патріархи світу пояснили Кирилу: Україна – не канонічна територія РПЦ

Експерт: Вселенський Патріарх вказав Кирилові його місце біля плінтуса

Портал-кредо: Патриарх Кирилл рассорился с древними церквами

Украинские новости: Пять православных церквей мира призвали РПЦ оставаться в пределах своей канонической территории

Главред: Патриархи древнейших церквей напомнили РПЦ, что Украина – не ее территория

Окрім коротких новин деякі видання публікують коментарі експертів та представників українських конфесій стосовно рішень собору.

Прикладом експертної оцінки може бути стаття Юрія Чорноморця «Константинопольський Собор 1-3 вересня 2011 і Московський Патріархат» на РІСУ. Автор детально розглядає структуру управління православними церквами, роль і значення «природних патріархатів», а також ті плани, які має на сьогодні РПЦ, і відповідно оцінює можливі перспективи «пентархії». Спростовується поширене у ЗМІ повідомлення про формування неопентархії: «Всі сьогоднішні розмови про затвердження на Соборі 1-3 вересня 2011 неопентархії позбавлені сенсу. …У число найавторитетніших Православних Церков не увійшла Москва. Є тетрархія давніх Патріархатів Сходу і Церква Кіпру, що долучилася до них з волі випадку. Але і Кіпр не був доданий до тетрархії — і нової пентархії не вийшло.» У матеріалі також детально висвітлені існуючі суперечності навколо православних диптихів, проаналізовані можливі шляхи розвитку подій.

Великий огляд передісторії скликання і задач, які стояли на Соборі, пропонує і російський сайт Православие и мир.

Разом з тим деякі ЗМІ зазначають, що згадане рішення не має відношення до можливої автокефалії української церкви, а стосується скоріше інших внутрішньо-церковних конфліктів: «Скорее всего, говоря о "канонических территориях", "пентархия" имела в виду попытку РПЦ незаконно "прописаться" в пределах древнего Иерусалимского патриархата и экспансию Румынской Православной Церкви в Молдове и на юге Украины в пределах юрисдикции… РПЦ» (Православный мир не спешит выступать против «русского мира»).

Коментують рішення Собору і представники різних конфесій. Так на порталі Сredo.ru опубліковане інтерв’ю секретаря Священного Синоду УПЦ КП Євстратія (Зорі), у якому він коментує рішення собору: «Дать однозначную оценку сложно, потому что документы, принимаемые на Фанаре, следует изучать всегда очень подробно, ведь константинопольская дипломатия славится тем, как умеет выписывать тонкие формулировки. То место из документов Собора, из которого можно узнать, что поместные Церкви должны действовать в рамках канонов и в границах, определенных Томосом об их основании, на самом деле это момент, который касается не только Московской патриархии, хотя, конечно, очевидно, что и нас, и православных в России этот момент интересует с точки зрения взаимоотношений Москвы и Киева. И с точки зрения возможной украинской автокефалии. Однако, вполне очевидно, что этот момент касается более широкого круга вопросов». Також в статті піднімається низка питань, що стосуються світового православ’я в цілому і майбутнього місця України в ньому.

На сайті УАПЦ була також оприлюднена офіційна заява Патріархії УАПЦ стосовно рішення Собору: «Українська Автокефальна Православна Церква «вважає актуальними та корисними для сучасного церковного життя результати роботи Собору першородних Патріархатів та давньопроголошеної автокефальної Церкви Кіпру (Константинополь, 1-3 вересня цього року). УАПЦ «вітає цю заяву [стосовно дотримання канонічних територій - прим. авт.] давніх Патріархатів Сходу та Кіпрської Архиєпископії та розглядає її як ще один конструктивний канонічний імпульс до розв’язання української церковної проблеми спільними зусиллями Вселенського Православ’я, українського автокефального руху та Московського Патріархату», - сказано в заяві.

Не вщухають дискусії навколо ідеї «русского мира». В ЗМІ активно публікуються як поборники так і противники цієї доктрини.

Независимая Газета пише про амбіції РПЦ, яка «по сути, предлагает формирование особой православной идентичности, в частности для России. Нация-Церковь вместо нации-государства. Но в нашей стране проживают не только православные люди, в чем Патриарх мог убедиться, побывав в Туве. Созидание православной идентичности вместо опробованной цивилизованным миром концепции гражданской нации может привести к формированию двойной лояльности у граждан России, к разделениям по вероисповедной принадлежности вместо чаемого объединения. "Кто я – православный или гражданин?" – не стоит ставить сограждан перед необходимостью делать такой выбор.»

Видання «Тиждень» публікує статтю Петра Охотіна «Русскій мір» як технологія», в якій, окрім іншого, аналізується роль РПЦ в поширенні цієї ідеї. Автор називає РПЦ в Україні одним з найголовніших інструментів для поширення ідеї «русского мира».

«РПЦ, зокрема її представництво в Україні, є потужним організаційним ядром, яке оперує як людськими, так і фінансовими ресурсами, має вихід на політиків і бізнесменів республіканського та регіонального масштабу. Станом на сьогодні УПЦ МП налічує 11 790 громад (без урахування тюремних і лікарняних), 179 монастирів, де перебуває близько 4700 ченців і черниць, 13 місій, 34 братства, 20 духовних навчальних закладів, де щороку навчається понад 4000 учнів, кількість священнослужителів офіційно становить близько 9518, а також виходить друком 108 періодичних видань. Враховуючи кількість інших російських громадських організацій, ми бачимо широкий розмах, який підкріплений не лише спекуляціями на історичну тематику».

Напротивагу можна навести матеріал з ресурсів Оdnako.org / Rus.in.ua з промовистою назвою: «Украинство - наиболее вредоносная идеологическая инъекция американославизма в тело Русского мира». Матеріал присвячений ідеям пансловянізму та ролі Росії як основній опорі слов'янського світу, а також абсурдності українських національних ідей та їх шкідливості для «русского мира». Статтю супроводжує непристойне українофобське фото (дупа з мапою України), при цьому незайве нагадати, що Русские на Украине - интернет-портал, разработанный при участии Правительства Москвы, Департамента внешнеэкономических и международных связей города Москвы и Московского Дома соотечественника.

Портал фактично є органом Всеукраинского Координационного совета российских соотечественников (ВКСОРС).

Огляд преси за 5-11 вересня 2011

Такою бачить Україну портал "Русские на Украине"

Ще одним інформаційним приводом тижня можна назвати лист Патріарха УПЦ КП Філарета до Віктора Януковича, у якому він «висловлює підтримку президенту Віктору Януковичу у вирішенні газового конфлікту з Росією»

Патріарх Філарет наголошує, що Україна та Росія повинні бути добрими сусідами і партнерами, але побудувати саме такі стосунки можна лише за умови взаємної поваги та визнання рівноправності. А громадяни України, на його думку, можуть і повинні дискутувати щодо шляхів кращого розвитку нашої держави, однак "коли мова йде про українську державність і незалежність - ми всі повинні стати разом на її захист".


Серед інших новин - реакція церкви на постанову уряду про підняття комунальних тарифів. Так зокрема УНІАН-релігія оприлюднила лист, у якому Глава УПЦ просить не підвищувати тарифи для церкви, і підкреслив, що «храм – це Дім Божий, а не суб’єкт господарської або підприємницької діяльності. Релігійна громада – це духовна родина, а не підприємство. Релігійна громада може займатися і діяльністю, але це діяльність не підприємницька, а насамперед богослужбова, просвітницька, виховна, благодійна».

Той самий лист публікує і Українська правда під заголовком  «Церква не хоче міняти мерседеси на комунальні тарифи» 

УП пише про те що, «як відомо, служителі церкви не відмовляють собі у використанні наддорогих автомобілів і телефонів». І нагадує, що постанова Кабміну ухвалена ще 1 червня 2011 року.

Уже традиційною для ЗМІ новиною стали протести групи віруючих МП під Верховною Радою проти електронних паспортів та ID-карт (див. Українська правда, Кореспондент, УНІАН).

Проте цього разу УПЦ офіційно та рішуче відмовилася від будь-якої причетності до подібних заходів. Позицію УПЦ висловили її повноважний представник у Верховній раді прот. Василь Русинка (офіційний сайт УПЦ) та прес-секретар Предстоятеля прот. Георгій Коваленко (Православіє в Україні).

Портал "Релігія в Україні" відслідив деякі подробіці того, як готувалися протестні акції, а також реакцію на них з боку Партії регіонів:

В день «ритуального убийства» своего активиста несколько тысяч «политправославных» со всей Украины протестовали в Киеве против ИНН и «духовных пыток» со стороны руководства УПЦ (ФОТО, ВИДЕО)

Советник Президента Украины, донецкий депутат-«регионал» Валерий Коновалюк: Крестный ход под Радой вызван «антинаучной чушью и откровенным мракобесием»

Майже непоміченим у ЗМІ залишилась відмова Верховної ради заборонити будівельні роботи по відновленню Десятинної церкви. Главред-столиця пише: «Соответствующий проект постановления об обеспечении соблюдения памятнико-охранного законодательства Украины (относительно недопущения строительных работ на территории памятника археологии национального значения «город Владимира - Детинец древнего Киева с фундаментами Десятинной церкви») поддержали 120 народных депутатов».

Менш серйозною, але дуже популярною і обговорюваною у медіа стала новина про плани забороненого у служінні священика і зірки серіалу «Интерны» Івана Охлобистіна балотуватись у президенти Росії (Главред, Главред).

Священики РПЦ, в тому числі з України, долучилися до обговороння цієї події (див. Татьянин день).

Теги: