Общественное мнение населения западных областей Украины - о переименовании Украинского Экзархата в Украинскую Православную Церковь, о расширении прав православных общин, о деятельности УГКЦ и УАПЦ, о проблеме перераспределения храмов, о конфессии, наиболее полно выражающей национальные интересы украинского народа...

На сегодняшний день плодотворно функционируют более 30 сообществ по изучению философии религии. В этой статье мы дадим краткое описание современного положения философии религии в мировом академическом гуманитарном пространстве...

25 грудня Християнські Церкви, які живуть за григоріанським та новоюліанським календарями відсвяткували Різдво Христове. З цієї нагоди відомі церковні лідери оприлюднили свої офіційні Різдвяні звернення. Особливу увагу привертають до себе Різдвяні послання Римського Папи та Константинопольського Патріарха. Які ж теми в цих зверненнях стали головними 2010 року?

Не відаючи того, патріарх Московський та інші ідеологи «русского міра» цілком можуть стати «батьками» повноцінної канонічної (у сенсі збереження євхаристійного спілкування зі Вселенським православ’ям) автокефалії Української Православної Церкви. З огляду на сучасний стан речей спробуємо по-новому поглянути на аргументи проти автокефалії УПЦ і на її користь...

Чи насправді ми маємо тут справу з безнадійним антагонізмом, який триватиме до кінця нашого земного царства? Чи навпаки, можна говорити про співпрацю, а навіть про взаємопроникність християнства і політики?..

Болонська “європеїзація“ в українських реаліях є занадто формалізованою. Беруться до уваги дрібні, другорядні моменти, які найлегше скопіювати (тести, кредити та модулі, 12-бальна система, скорочення аудиторних годин тощо), а сутнісні аспекти наближення української освіти до кращих зразків світової послідовно іґноруються.

16 декабря 2010 года на научном богословском портале «Богослов.Ru» был опубликован проект документа Межсоборного Присутствия Русской Православной Церкви «О принятии в лоно Церкви обращающихся из расколов». Этот текст был подготовлен комиссией Межсоборного присутствия по вопросам противодействия церковным расколам и их преодоления. Документ обнародован с целью проведения общественной дискуссии, по итогам которой он будет передан на второе чтение в пленум Межсоборного присутствия. Портал «Религия в Украине» решил включиться в эту дискуссию. Мы публикуем критический анализ содержания документа, подготовленный Глебом Коваленко.

Круглий стіл «Діалог між владою та конфесіями» можна вважати ще однією невдалою спробою розпочати діалог в реальному режимі. Проте, зважаючи на поважний статус організаторів, можна припустити також інше: «діалог» мав з’ясувати градус дискусій та перевірити готовність учасників вийти за межі дипломатичної риторики...

Проблематика співвідношення у християнстві універсального і національного дійсно досить складна. Нерозуміння сутності проблеми, змішування Божого і кесаревого дуже часто призводить до хибних розв’язок, в науці, зокрема, – до зайвих теоретизувань і побудови поверхневих теорій... Тож як, насправді, з точки зору християнської науки можна інтепретувати поняття нації, а також батьківщини, патріотизму та націоналізму?

Перед українськими релігієзнавцями постає проблема щодо перегляду місця філософії релігії у структурі релігієзнавства. Якщо філософія релігії, все ж таки, є частиною науки про релігію, то постають питання про її статус і співвідношення із іншими релігієзнавчими дисциплінами...

Портал "Религия в Украине" продолжает знакомить читателей с малоизвестными документами, опубликованными в ведомственном журнале «Религия в СССР» Комитета по делам религий при Совете Министров СССР. На материалах исследований советских социологов издание обнародовало в конце 1990 года "Аналитический отчет состояния межконфессиональных отношений на территории Западных областей Украинской ССР".

 

По моему мнению, статья Т. А. Борозенца содержит ошибочное понимание сути Болонского процесса, откуда проистекают и многочисленные концептуальные ошибки автора... Полагая, что он выступает против современной политической конъюнктуры, Тарас Анатольевич, на самом деле, идет против течения всей истории отечественного как духовного, так и светского образования.

Ще у 60-х роках ХХ ст. на Родоських нарадах почали вироблятися зародки того нового православ’я, яке на початку ХХІ ст. було представлене у низці соціальних доктрин церков, найбільш відомою із яких є Соціальна доктрина Московського патріархату... З іншого боку, не лише у слов’янському світі, але й у всьому Вселенському православ’ї участь Московської патріархії у реалізації ідеї «русского міра» є найагресивнішою формою конфесійного впливу...

Очевидная деструктивность Болонской системы для нашего общества, по всей видимости, не смущает никакие государственные и общественные институты... Однако начавшаяся при Патриархе Кирилле реформа духовного образования явно ориентируется на современную Болонскую систему.