Коротко про богословське вживання слова «енергія»

21 10 2016 |
Ілля Бєй

Зазвичай зі словом «енергія» людина зустрічається ще в шкільному курсі фізики, де вводяться поняття кінетичної та потенційної енергії. Відповідно до словникового (вікіпедійного https://uk.wikipedia.org/wiki..., але цілком достатнього у нашому випадку) визначення, енергія – «це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії)». Потім школярі починають розрізняти кілька типів енергії: механічну, електромагнітну, хімічну, ядерну, теплову та ін.

Вочевидь, під впливом шкільного уявлення про електричний струм, котрий можна накопичувати, з блискавок як дуже видовищного способу передачі електроенергії, виникло і окультне розуміння «енергії», як певної «сили», або «мани», котру також можна накопичувати та витрачати (порівняй поняття «енергетичний вампір»), котра як блискавка вдаряє у магічних обрядах… В магічно-православній мові замість слова «енергія» використовується слово «благодать», і саме в магічному ключі часто-густо розуміється освячення Церквою предметів: ніби їх «зарядили» божественною енергією-благодаттю.

 

Для богослова найважливішим є первісне значення цього слова, котре українською можна перекласти просто як «дія»1. Наведу переклад цього слова з Давньогрецько-російського словника Дворецького:

 

ἐν-έργεια

1) действие, деяние (ἐνέργειαι σπουδαῖαι Arst.);

2) деятельность (характера), активность, живость (μεταβάλλειν εἰς ἐνέργειαν ἐξ ἀργίας Arst.);

3) сила, мощь (ἐ. ἐναγώνιος Diod.): κατὰ τὴν (κατ᾽) ἐνέργειαν NT согласно, тж. в силу или в меру (чего-л.);

4) филос. энергия, сила в действии, (осуществлённая) действительность: ἡ ὕλη ἐστὶ δυνάμει, ὅτι ἔλθοι ἂν εἰς τὸ εἶδος ὅταν δέ γ᾽ ἐνεργείᾳ ᾖ, τότε ἐν τῷ εἴδει ἐστίν Arst. материя существует в возможности, так как может облечься в форму; когда же она существует в действительности, тогда она форму (уже) приобрела.

 

Етимологічно, слово ἐνέργεια походить від ἐργᾰσία (робота, праця), ἐργάζομαι (працювати, робити, обробляти).

 

Це поняття має давню історію. Це Аристотель в Метафізиці, формуючи вчення про можливості і здатності, вживає слово ἐνέργεια в сенсі здійсненності сущого, протиставляючи його «сущому в можливості» (Arist. Met. IX 6. 1048a 30-35). Рух та зміни речей, у разі відсутності зовнішнього втручання, зумовлено «енергією», що міститься у самих речах, та перебуває чи у стані дії (ἐνέργεια), чи у стані можливості дії (δύναμις).

 

Свят. Василь Великий у Посланні 234 пише, що до нас сходять Божественні енергії, тоді як Його сутність залишається для нас недосяжною. Тобто, за думкою святителя, ми отримуємо діючі в нас дари Св. Духа, благодать, що навертають наші думки та справи до Бога. Серйозну увагу цьому терміну приділив також свят. Григорий Палама, а питання, що їх зачепив цей святитель, в подальшому розглядались і на кількох Помісних соборах2, визначення котрих для православних мають майже догматичне значення.

Нажаль, під впливом засобів масової інформації в суспільній думці домінує саме окультно-магічне розуміння енергії як електроструму, але на духовному рівні. Окультний елемент тут найвиразніше виражається саме в безособовості цієї енергії, це певна «енергія в природі» чи «енергія природи», тоді як в богослов’ї енергія – це завжди чиясь дія.

 

В Сімнадцяту Неділю по Зісланні Святого Духа у Патріаршому соборі УГКЦ владика Йосиф (Мілян) на проповіді youtube.com/watch... (11:39-11:58) заявив: «І якщо кожен з нас о 9 годині промовить бодай коротесеньку молитву, ця енергія, піднесена до Бога у молитві, відіб’ється нам Божим миром». Звісно, проповідь, тобто усний виступ, а не ретельно вичитаний трактат, допускає неточності у формулюванні, але за невивіреними богословськими термінами може стояти не лише певна неуважність чи необережність, але і хибні концепції, за якими може таїтися єресь.

 

З одного боку, молитва і є однією з енергій=дій людини, але вл. Йосиф розрізняє молитву і енергію, для нього це не одне й те саме. А «відбивання енергії» – це, все ж таки, здебільшого окультний термін, навіть якщо йдеться про Божий мир. Звісно, я не думаю, що поважний ієрарх УГКЦ вкладав в свою проповідь саме магічні сенси, але, боюся, велика кількість його мирян могла почути саме їх, навіть не усвідомлюючи цього.

 

1 Докладніше можна прочитати тут: Танев С. Понятие энергии в византийском богословии и в физике / Труды КДА, 21 (2014), с. 85-103. - https://www.academia.edu/10073057/

2 Дещо є тут: Отрывки Соборного томоса 1351 г. - https://www.academia.edu/7667282/


Ілля Бєй, магістр богослов'я, викладач КДА

 

Фото btest.ru

Теги:
755







Матеріали по темі







Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту



Коментарі розміщюються користувачами сайту. Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости , не можуть залишати коментарі в даній новині.
Останні коментарі
Опитування
настоятель парафії
парафіяльна рада разом із настоятелем та парафіянами
меценати, за кошти яких зведено храм
державні структури, що займаються реєстрацією парафій
усе, що вирішується на користь моєї конфесії, завжди правильно!
інший варіант