НПУ імені М.П.Драгоманова уже втретє поспіль став осередком проведення даного заходу. Цього разу в центрі обговорення був потенціал філософії релігії та філософської теології для сучасного християнського богослов'я.

Організаторами семінару виступили Центр дослідження релігії факультету філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова, Ресурсно-дослідницький центр Євро-азіатської акредитаційної асоціації, відділ розвитку освіти Євро-азіатської акредитаційної асоціації, а також Відділення релігієзнавства та богослов'я Студентського наукового товариства факультету філософської освіти і науки НПУ імені М. П. Драгоманова.

Розпочав захід, а в подальшому його модерував Віталій Хромець. У своєму вступному слові він ознайомив присутніх з метою заходу та окреслив основне завдання – знайомство з сучасними дослідженнями в сфері богослов’я. Друге, на що звернув увагу Віталій Хромець, ґенеза становлення та розвитку проведених семінарів. Перший з них, що був проведений в Києво-Могилянській академії 2015 року, окреслив перспективні напрямки сучасного богослов’я. Даний захід був спрямований, в першу чергу, на визначення кола актуальних проблем сучасної теології, котрі в майбутньому можуть стати темами наукових досліджень. Відтоді захід став традиційним і проходить вже в стінах НПУ імені М.П.Драгоманова. Віталій Хромець подякував усім присутнім, а також представив доповідачів.

Від теопоетики до геополітики. В НПУ імені М. Драгоманова провели IV науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я»

Тож почнемо по порядку. Першим доповідачем став професор філософії в Університеті Біола (Ла Мірада, штат Каліфорнія, США) Дуглас Гайветт із доповіддю на тему «Чи є існування зла доказом існування Бога?». Зазначивши, що існують різні факти щодо існування Бога, доповідач наголосив на фігуруванні різних думок з приводу цих фактів. Наступним кроком стала концентрація уваги на фактах щодо існування зла. Дуглас Гайветт наголосив, що питання існування зла є проблемою. Водночас як атеїсти, так і теїсти мають однаково відповісти на запитання, чому існує зло. Розкриваючи цю проблему, Дуглас Гайветт зауважив, що в цьому процесі виникають певні суперечності. Так чи інакше вони пов’язані з тим, як атеїст пояснює порушене питання.

Далі мова йшла про класичну аргументацію пояснення проблеми зла, про те, як тлумачать це питання теїсти, та шляхи аргументації атеїстів. У той же час доповідач порушив нові важливі питання. Перше – чому ми вважаємо щось злом? Друге – що ми повинні вважати злом? І, звичайно, яким має бути філософське пояснення? По суті, якщо важливо, що таке зло, цьому повинне бути загальне визначення. Зрозуміло, що воно існує. В свою чергу, доповідач представив таку концепцію: «зло – відступлення від того стану, як все повинно бути». У зв’язку з цим постає нове питання: чому існує ідея того, як все має бути, якщо зло – відступлення від того стану, як все повинно бути.

Надалі доповідач детально зупинився на порівнянні двох світоглядів – теїзму та натуралістичного атеїзму. Однак, на його думку, основна відмінність запропонованої концепції зла – це те, що вона не опирається винятково на поняття нормативності.

Від теопоетики до геополітики. В НПУ імені М. Драгоманова провели IV науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я»

Е. Олденбург презентує книгу Дугласа Гайветта

Під час заходу була представлена книга Дугласа Гайветта «Бог і проблема зла», котра вийшла в перекладі на російську у 2017 році. В ній автор розглядає два основних філософських аргументи «від зла» проти існування Бога і розкриває їх неспроможність довести, що не може бути такого Бога, яким Його описує Біблія. Автор заявляє, що проблема зла, скоріш за все, підтверджує, аніж спростовує існування Творця.

Продовжив захід український поет, перекладач і науковець, кандидат філософських наук, доктор філософії (Ph.D.), доцент кафедри філософії Українського католицького університету у Львові Богдан Завідняк. Тема його доповіді – «Докази існування Божого буття в українській релігійній традиції». У полі зору – те, як працює теодицея в рамках світової філософської традиції. Другий аспект – присутність та відсутність теодицеї. Під час виступу доповідач зосередив увагу на основних представниках, які розглядали докази існування Бога. Крім того, Богдан Завідняк вказав на присутність української думки в різних традиціях. Третій аспект стосувався періодизації, з огляду на яку доповідачем було розкрито особливості кожної з традицій.

Серед основних періодів, які виокремив Богдан Завідняк, такі: давня українська традиція, період Острозького осередку, а також період Києво-Могилянської академії. Наводячи тези, що стосуються доказів існування Бога, доповідач розкрив методологію побудови цих доказів. При цьому було означено специфіку української традиції при розрізненні з іншими традиціями.

З доповіддю на тему «Теопоетика і геополітика Джона Капуто» виступив Роман Соловій, доктор філософських наук зі спеціальності «богослов’я», кандидат історичних наук, керівник Ресурсно-дослідницького центру Євро-Азіатської акредитаційної асоціації, старший науковий співробітник Центру дослідження релігії НПУ імені М.П.Драгоманова. Доповідач відмітив, що засновником цього напрямку є Джон Капуто, котрий розвивав власну герменевтику Бога.

«У тлумаченні Бога Капуто відмовився від традиційного богословського тлумачення, надаючи перевагу думанню про Бога як «слабке богослов’я», — пояснив Роман Соловій. Разом з тим, доповідач розкрив основні особливості та відмінності між конфесійною та радикальною теологією. Важливий момент, на якому зупинився доповідач, — проблема їхньої взаємодії. Зокрема, було зазначено про теопоетику як єретичне гегельянство, а також про те, яку роль для Джона Капуто відіграв Ф. Гегель, запропонувавши новий аналіз християнської теології. Закінчення виступу доповідача було відзначене розкриттям питання переходу від теопоетики до геополітики.

Від теопоетики до геополітики. В НПУ імені М. Драгоманова провели IV науково-методологічний семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я»

Доповідь Романа Соловія

Останнім доповідачем став професор університету Лойола – Мерімаунт у Лос Анджелесі, директор Екуменічного інституту Хаффінгтона, старший науковий співробітник Центру дослідження релігії НПУ імені М.П.Драгоманова, архімандрит Кирило Говорун із виступом  на тему «Церква мовою структуралізму та постструктуралізму». У доповіді було зазначено, що дослідити структуру Церкви допомагають структуралізм та постструктуралізм. «Визначити, що таке структура Церкви, в чому є частиною, а в чому не є – в цьому допомагає структуралізм та постструктуралізм», - зазначив Кирило Говорун. Також доповідач запропонував розглядати громади (общини) як те, що складає основу Церкви. За словами доповідача, до природи Церкви належить все те, що їй належить завжди.

Подальшим кроком стало розкриття сутнісної характеристики церковної структури, адміністративного виміру Церкви. Кирило Говорун звернув увагу, що взагалі у природі Церкви не може бути протиріч. У зв’язку з цим структура Церкви може існувати в злагоді з природою Церкви. Навівши приклад еволюції однієї з церковних структур, доповідач зауважив: «структури будь-якого явища при виникненні еволюції, зазнаючи змін, змінюють логіку сенсу». Кирило Говорун наголосив, що сьогодні формується нове уявлення про Церкву як адміністративну структуру. У той же час змінюється уявлення про те, чим є Церква. І остання теза стосувалася природи Церкви, а також місця в ній структуралізму та постструктуралізму, різниця між якими полягає, зокрема, в тому, що структуралізм більш радикальніший.

Конструктивні та розлогі думки, відповіді на запитання, які порушувалися присутніми, показали що такі семінари допомагають вносити ясність у проблемне поле науки та робити внесок у вирішення суперечливих питань суспільства.

Анна Поліщук

Теги: