В 1360-70-ті роки в центрі теологічних дискусій паламітів із візантійськими томістами опинилась проблема євхаристійного причастя. Класичне вчення Палами ясно вчило про абсолютну неможливість дотику до Божественної сутності, пізнання її, причетності їй. Але це вчення суперечило традиційній вірі Церкви в те, що в таїнстві євхаристійного причастя люди торкаються самої Божественної сутності...

Христос Янарас (нар. 1935 р.) — видатний релігійний філософ та православний богослов сучасності, автор книг “Особистість і ерос”, “Свобода етосу”, “Гайдеггер та Ареопагіт”, “Пост-модерна мета-фізика” та ін. Йому вдалося створити теорію богопізнання, яка є новою в порівнянні з традиційними для православної теології концепціями. Але сам Янарас не визнає цієї новизни. Завданням нашого дослідження є аналіз змістовної новизни концепції Янараса, виявлення та аналіз моментів принципової модернізації традиційного православного вчення про Богопізнання...

Релігійно-філософська та теологічна думка в Україні ніколи не набудуть самобутньої форми без комплексної критики професорсько-чиновницької «ВАК-філософї» та постатеїстичного «академічного» релігієзнавства українських вишів. Це неминучий процес і в ньому не обійтись без застосування інтелектуальної спадщини Льва Шестова...

Напрямок київської школи видається найбільш послідовним і перспективним, проте він не позбавлений головного недоліку: характеристика філософської думки Київської Русі дається з точки зору західного розуміння філософії...

 Досі залишається незрозумілим, як «у дусі Отців» творчо розвивати теологію. Взагалі чи є теологія наукою, і якщо так, то які її методологічні засади.

Досвід св. Томи показує, як можна мислити у дусі Отців, зберігати вірність богословській думці Отців, водночас вбачаючи межі патристичної теології, осягаючи обмеженість «традицій»...

Ми зважимося стверджувати на перший погляд абсурдну думку: православні богослови можуть багато чому навчитися у Томи Аквінського. Більше того, є речі, яким вони просто мусять навчитися у Томи... Але чому вчитися саме у Томи? Чи може православне богослов’я ігнорувати Тому? Подібне ігнорування вже не один раз спостерігалося в історії і це приводило до небажаних ускладнень.

Эти избранники вместе с пророками Моисеем и Илией олицетворяли на Фаворе всю Церковь - в этом экклезиологический смысл Преображения. В евангельском повествовании Преображение имело еще одно значение: оно должно было при грядущем Голгофском уничижении Христа укрепить апостолов в их вере, дать им незыблемое свидетельство Божества Иисуса Христа

Головною сутнісною метою подолання розколу є відновлення євхаристійного спілкування зі збереженням ключових принципів еклезіології — помісності і кафоличності Церкви. А не просто створення якихось спільних адміністративних одиниць чи взаємне «визнання» і розмежування сфер впливу. Так само і проблема автокефалії набуває зовсім іншого виміру у світлі справжнього православного богослов’я.

Нигде, как в Иоанновом дне конфликт между народными верованиями и церковностью не достигал такой остроты и непримиримости.  Христианство настойчивым образом боролось на протяжении многих столетий с языческим разгулом Ивана Купала. Память св. Иоанна Предтечи продолжает олицетворять собой точку встречи и кардинального различия человечества ветхого и обновленного Кровью Спасителя.

В течение нескольких первых веков календарь европейских народов, принявших христианскую веру, соответствовал еврейскому... Каждый месяц еврейского календаря имеет знак зодиака, то есть пояса на небесной сфере, по которому движутся Луна, Солнце и большинство планет. Двенадцать зодиакальных знаков были и эмблемами двенадцати колен израилевых, которые, согласно Библии, происходили от двенадцати сыновей Иакова.

Уже у Иеронима мы находим идею, что Екклесиаст говорит на "иностранном языке": т.е. высказывает ложные взгляды и затем опровергает их. Этот экзегетический метод, назовём его intelligentia dualis, был систематизирован св. Григорием. Он называет Екклесиаста по-латински concionator (публичный оратор), а поскольку в общем собрании...

Учение о Троице является тайной, превышающей человеческое понимание. Из этого, однако, не следует, что о Троице вообще ничего сказать нельзя. Напротив, "тайна" в истинно богословском смысле слова – это именно то, что открыто нашему человеческому пониманию, хотя это откровение никогда не будет исчерпывающим, поскольку касается глубин "божественного мрака". ... Тринитарный образ, в соответствии с которым мы сотворены, исполняется только в "промежуточном пространстве" любви, только в том "и", которое соединяет "Я" с "Ты".

С Шавуот дело обстоит иначе. Нет ни одной специфической заповеди, связанной с этим праздником. Предписания Шавуот подчеркивают исключительно сельскохозяйственный аспект этого дня. ... В конце эпохи Второго храма вопрос о дате Шавуота стал одной из причин разногласий между двумя главными религиозными течениями того времени - прушим и цдуким, фарисеями и саддукеями.