15 жовтня український медіа-центр "Главред" організував для представників ЗМІ і громадськості Києва веб-конференцію з головою постійної комісії Київради з питань культури і туризму: Олександр Бригинець відповів на запитання і пояснив для "Релігії в Україні" ситуацію із забудовою міста та перерозподілом столичного майна церковними громадами.

РвУ: Могли би Ви назвати орієнтовну статистику незаконної чи напівлегальної забудови Києва релігійними громадами міста? Які церкви тут переважають?

ОБ: Найбільше будується церков УПЦ МП. У цієї церкви у Київраді найбільше лоббістів. Але всі церкви будуються переважно абсолютно законно. Тож глобальної проблеми незаконних церковних забудов у Києві немає.

- В якому стані зараз ситуація з розкопками Десятинної церкви? Чи робляться конкретні кроки з боку релігійних організацій (і яких саме?) для передачі церкви у їхню власніть?

- Є в мене відчуття, що ось-ось оголосять про відбудову Десятинної. Робитиме це, зрозуміло, держава, а церкву передасть УПЦ МП. Я взагалі іронічно ставлюсь до розрізненості православя в Україні. Воно замовлене політиками і політикою. А політика не буває постійною. Рано чи пізно замовлення буде відкликане, і Українська православна церква стане помісною і єдиною. Тож особливо хвилюватись, який храм належить якій церкві, не варто. Головно, щоб було багато гарних храмів, а всі вони будуть наші, українські.

- Можете назвати відомі Вам позитивні і негативні приклади перебування історичних пам"яток у власності (оренді) церковних громад?

- На жаль, прикладів позитивної перебудови немає і бути не може. Найкращим історичний обєкт є таким, яким він був задуманий і зроблений, а все інше - компроміс.

Запитання інших учасників веб-концеренції:

- Поясніть, будь ласка, ситуацію із лаврою. Чиєю є ініціатива передачі заповідника МП? в чому криються основні небезпеки цієї ідеї?

- ЮНЕСКО вимагає реорганізації системи керування Лаврою. Воно хоче, щоб Лаврою керував хтось один, тому й вирішено було, що це має бути держава. Саме так мотивували своє голосування за передачу Лаври в державну власність київські депутати. Я це рішення не підтримував, бо остерігався, що передача Лаври державі означатиме фактичну передачу Лаври УПЦ МП. Як на мене, Лавра є духовним центром України, а не церковним, тому повинна належати всім громадянам України, а не одній якійсь конфесії - чи то Московському патріархату, чи то Київському, чи то євреям, чи то мусульманам. Отже, для мене в даному випадку важливо не те, що Лавру контролює Московський патріархат, а в тому, що Лавра перетворюється в закритий церковний заклад, з якого хочуть виселити усі осередки культури.

-  Які наразі існують підстави для передачі лаври Московському патріархату? Яка ймовірність, що це станеться?

- Підстав немає ніяких. А ймовірність, що це станеться висока. Вже сьогодні представники Лаври коментують ситуацію так, ніби вони і є власниками Лаври. Хоча юридично вона знаходиться у державній власності, і відповідає за неї Міністерство культури.

- Наскільки, на Вашу, пане Олександре, думку, українські музеї залежать від політиків та поточної політичної ситуації? В чому ця залежність виявляється?

- Політики визначають фінансування через бюджетні процеси. А в бюджетах надто мало грошей для культури. Крім того, політики приймають рішення, що зменшують культурний ореол Україні і Києва. Простий приклад. Колись був Музей історії Києва в Кловському палаці і Український дім - два великих заклади культури. Тепер Український дім займає три поверхи, і йому незручно. А Музей історії Києва - два верхні поверхи, де місця вистачає лише для того, щоб відскладувати експонати. Програв і музей, і Український дім, і культурний простір Києва. Оце один із прикладів впливу політиків на музейництво.

-  Зачем в Киеве переименовали некоторые улицы? Есть в планах изменить названия еще каких-нибудь?

- Причини різні. Часто перейменовували назви, повязані з символами радянської епохи. Я не прибічник переіменувань вулиць. Якщо суспільство консолідується, тоді можна за це братися, а поки кожне переіменування тільки розділяє людей.

- Які місця столиці користуються найбільшим попитом у гостей міста?

- Найбільш популярними серед експертів і киян стали обєкти, що увійшли до семи чудес Києва. Свого часу в рамках ініційованого Миколою Томенком проекту "сім чудес України" пройшло і опитування "Сім чудес Києва", в якому взяли участь на першому етапі експерти, а на другому до них приєдналися кияни з інтернет-середовища. Отже, ще три роки тому визначена сімка: Києво-Печерська лавра, Софія (обидва вони стали і чудесами України), Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий, Андріївська церква, Будинок з химерами та памятник Батьківщині-матері. Ось-ось має вийти моя книга з авторською екскурсією цими сімома обєктами.

-  Олександре Михайловичу, які у Вас в Києві улюблені місця, пам’ятники, музеї?

- Люблю Музей декоративного мистецтва. Люблю двіорики навколо Пушкінської. Люблю Гідропарк. І вкрай не люблю те, що влади міняються, а на лівому березі так і не створено прийнятних умов чи для життя, чи для відпочинку...