Перші відгуки людей, які знали єпископа Святослава (Шевчука), утвердженого Верховним Архієпископом українських греко-католиків (на фото), дають підстави говорити про те, що новий глава УГКЦ додасть більшої динаміки і впливу цієї конфесії в Україні.

«Це особистість, яка у всьому стремить до досконалості та порядку. На кожному місці свого служіння він ставив чіткі вимоги і всіляко старався допомогти їх зреалізувати», - розповів ректор Львівської духовної семінарії УГКЦ о.Миколай Фредина, який має великий досвід співпраці з новообраним главою УГКЦ, а свого часу був заступником Святослава, коли той очолював семінарію. «Владика Святослав – це особа, яка вміє долати труднощі. Маючи досвід студента, він завжди розумів студента. Маючи досвід священика, він завжди поспішав з доброю порадою. Працюючи секретарем і відповідальним за курію при Блаженнішому Любомиру, він досконало розуміє труднощі, які чекають його в теперішньому служінні».

Визначаючи Святослава (Шевчука) як «людину послідовності і чіткості», «відмінного адміністратора», ректор львівської семінарії також виділяє в ньому високий рівень науковця «з великими християнським серцем». А найбільшою його чеснотою - покору. «Всі свої призначення сприймав з покорою і з великим бажанням служити людям, тому не виключено, що це високе призначення він також прийняв з покорою», - сказав о.Миколай Фредина.

Про особисті якості Святослава (Шевчука) львівський релігієзнавець Андрій Юраш, що неодноразово зустрічався з ним у Львові, говорить, що, по-перше, ця людина одним з перших в УГКЦ здобула вищу освіту на рівні докторату за кордоном. «Тобто це людина і ієрарх, рівень освіти якої відповідає всім найвищим стандартам, що пред'являються кандидатові, який очолюватиме Церкву, - і з боку єпископату, і в контексті політики Ватикану».

Крім того, експерт відзначає у Святослава (Шевчука) репутацію старанного адміністративного працівника і прекрасного менеджера. «В часи його керівництва Львівською семінарією там запанував порядок, який він зумів навести в різних напрямах діяльності семінарії».

В цілому виходить, що новообраний першоієрарх УКГЦ представляє собою «об'єднання європейської освіти з чітким менеджерським підходом — той сплав двох якостей, які найбільш необхідні майбутньому лідерові УГКЦ», підсумовує Андрій Юраш.

Спостерігачі відзначають й іншу важливу складову реноме нового лідера УГКЦ - декілька років Святослав щільно працював у оточенні попереднього предстоятеля Церкви Любомира (Гузара) та вважається його однодумцем. Це підтвердив і сам Шевчук під час короткого спілкування з представниками преси. Він сказав, що був разом з главою УГКЦ Любомиром (Гузаром), коли закладалася суспільна стратегія цієї Церкви, її платформа, і тепер має намір продовжувати і розвивати її далі.

Отже, з усього видно, УГКЦ вступила в новий етап своєї місії. Відновивши лідера, оновленою стає і сама церква. Греко-католики не приховують радості у зв'язку з обранням Святослава (Шевчука) своїм Верховним Архієпископом. З не меншим інтересом, швидше навіть з відчуттям оптимізму, за молодим керівником однієї з впливових конфесій спостерігає українське суспільство. І цей оптимізм, здається, можна пояснити. Людям набридло бачити "дряхліючі", неповороткі церкви православної традиції, які, до того ж, сваряться між собою.

Можна передбачати, що всі названі переваги греко-католицького лідера - інтелектуалізм, системність, молодість - відчутно "вдарять" по сестрах-конкурентках. Адже на подібних лідерів у себе в церквах давно чекає значна частина українських вірян Московського, Київського патріархатів, Української автокефальної церкви…

Для країни ж новий глава УГКЦ являє передовсім образ молодого покоління людей з українською ідентичністю. З одного боку це добре, з іншого - сумно, що зі своєю ідентичністю досі не розібралася найбільша конфесія країни – УПЦ МП, слухняно схвалюючи абстрактний "русский мiр" та інші повітряні замки московських менеджерів, і водночас займаючи пасивну позицію в практичному просуванні доктрини свого ж патріарха. На тлі такої невиразної, фактично дезорганізованої позиції УПЦ в питаннях "церковної ідеології" україноцентрична і зрозуміла діяльність УГКЦ на чолі з молодим предстоятелем-інтелектуалом напевно придбає ще більше симпатиків в українському суспільстві.