Ми знаємо, хто з'єднаний, хто не з'єднаний, тільки коли вчепляться один в одного два попи і починають з’ясовувати: «Справжніші ми, ні, справжніші ми. Більше прав називатися церквою Володимира Хрестителя у нас». – «Ні, у нас». І так до нескінченності. Звичайні люди цьому значення не надавали. А якщо йдеться про воїнів, які на полі бою уславились, вони взагалі жили в площині так званої жовнірської віри, яка, по суті, була абсолютним екуменізмом.