Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944  рр. Частина третя

19 06 2012   Протоієрей Олексій Добош Публікації, Історія

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина третя

Третя -- остання -- частина статті веде мову про події другої половини війни, створення дивізії СС «Галичина» та про спроби митрополита Андрія Шептицького знайти спільну мову з радянською владою.

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина друга

29 05 2012   Протоієрей Олексій Добош Публікації, Історія

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина друга

Велика Вітчизняна війна стала ареною діяльності для всіх бажаючих мати хоч яку-небудь користь з цієї війни для себе, зокрема для альянсу ОУН з ГКЦ.

Популярність культу св. Миколая Мірлікійського в посвятах українських храмів

22 05 2012   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Популярність культу св. Миколая Мірлікійського в посвятах українських храмів

Дослідження кінця 90-х рр. XX ст. показали, що таємне молитовне ім’я князя Володимира Святославича, ймовірно, було Миколай. Це дозволило висунути гіпотезу про особливу активізацію культу святого Миколая хрестителем Русі, князем Володимиром.

О базисе, надстройке и «жадных попах»

21 05 2012   Сергей Савченко Публікації, Аналітика, Історія

О базисе, надстройке и «жадных попах»

Проблемы истории Православной Церкви конца ХІХ — начала ХХ вв. в работах современных украинских исследователей

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр.

15 05 2012   Протоієрей Олексій Добош Публікації, Історія

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр.

Навколо його постаті точаться суперечки вже не перше десятиліття. Особливо складним був останній період життя ієрарха, що збігся з роками Другої світової війни.

Тот, чье имя мы упоминаем каждый день в молитве

11 04 2012   Анна Путова Публікації, Богослов'я, Історія

Тот, чье имя мы упоминаем каждый день в молитве

Возможно, он не был “кровожадным чудовищем” с точки зрения своего времени. Христос дал ему возможность той самой властью, которая дана была свыше, совершить первое римское исповедание веры путем написания приговора на табличке, прибитой на Его кресте...

«Практика аскези в ісламському містицизмі» та  «Євангельські християни святі сіоністи» — нові дослідження українських релігієзнавців

5 03 2012   Віктор Єленський Публікації, Богослов'я, Історія

«Практика аскези в ісламському містицизмі» та «Євангельські християни святі сіоністи» — нові дослідження українських релігієзнавців

20 лютого на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.053.21 у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова відбувся захист двох доволі глибоких і оригінальних дисертації зі спеціальності «Релігієзнавство».

Стокгольмський синдром «фатально закодованих» українців (до проблеми несприйняття Українського православ’я)

1 03 2012   Олександр Саган, професор Публікації, Історія

Стокгольмський синдром «фатально закодованих» українців (до проблеми несприйняття Українського православ’я)

В січні 2012 року на сайті «Релігія в Україні» була надрукована стаття кандидата історичних наук Сергія Савченка, присвячена проблемі особливостей українського православ’я. Публікація викликала жваве обговорення на сайті. Доктор філософських наук Олександр Саган надіслав відповідь...

«Науковий вісник УУБА» як показник якості богословської освіти

27 02 2012   Ілля Бей Публікації, Рецензії, Історія

«Науковий вісник УУБА» як показник якості богословської освіти

Ужгородська Українська богословська академія - головна кузня докторів богослов’я на пострадянському просторі

К вопросу о начале русской иерархии. К 1150-летию основания Киевской митрополии

23 02 2012   Архимандрит Макарий (Веретенников), профессор Московской духовной академии Публікації, Історія

К вопросу о начале русской иерархии. К 1150-летию основания Киевской митрополии

Сведения о Фотиевом крещении Руси мы черпаем из византийских документов, которые создавались в атмосфере неурядиц на Патриаршем и императорском престолах Византии, что сказалось на объективности и на полноте исторических источников. Поэтому в данном случае мы сталкиваемся с дополнительными трудностями в осмыслении исторических событий того времени...

Релігійні чинники народження Козацької України

7 02 2012   Сергій Шумило Публікації, Історія

Релігійні чинники народження Козацької України

Поза увагою зостається той факт, що імперсько-ідеологічне самоствердження Москви та ідея «Третього Риму» були породжені навіть не Москвою, а саме католицьким «першим» Римом, ідеологами Флорентійської унії. Швидше за все, якби не унійні авнтюри латинян і греків, подібного самоствердження в Північній Русі могло і не статись...

Экскурс к истокам украинской национальной идеи, или Откуда родом украинство?

27 01 2012   Владимир Волковский, аспирант Института философии НАН Украины Публікації, Аналітика, Історія

Экскурс к истокам украинской национальной идеи, или Откуда родом украинство?

Поводом к написанию этой статьи послужило появление в последнее время публикаций, посвященных критическому анализу происхождения украинства и все более усиливающаяся «разоблачающая» деятельность отдельных экспертов от религии, которые стараются всеми силами вскрыть искусственный и «вредоносный» характер украинской идеи. Поэтому у меня возникло намерение «взяться за перо» и, опираясь на некоторые исторические и теоретические источники, рассмотреть, откуда же все-таки возникает пресловутое украинское национальное движение и действительно ли истинны все те обвинения, ему инкриминируемые?..

Іґнац фон Деллінґер і виникнення Старокатолицької Церкви

19 01 2012   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Історія

Іґнац фон Деллінґер і виникнення Старокатолицької Церкви

Іґнац фон Деллінґер (Ignaz von Döllinger, 1799-1890 рр.) був одним із найвизначніших діячів німецького католицизму 19-го століття. Цей священик і професор історії Церкви та догматики Мюнхенського університету увійшов в історію Католицької Церкви передусім тим, що залишився одним із небагатьох всесвітньо відомих католиків, що ніколи так і не примирилися з догматичними рішеннями Першого Ватиканського собору (1860-1870 рр.) про юрисдикційний примат і непомильність папи римського...

Біблійна апологетика Ярослава Пелікана

4 01 2012   Вадим Арістов Публікації, Історія, Рецензії

Біблійна апологетика Ярослава Пелікана

Скільки Біблій, стільки способів розповісти про неї. Але Ярослав Пелікан обрав один з найкращих. Тож можна бути певним, що і у цьому «писанні» про Писання читач обов’язково знайде для себе чимало корисного...

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника  в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

12 12 2011   Юрій Чорноморець Публікації, Богослов'я, Історія

Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича

Максим Сповідник не просто мав ідеал теології як науки філософської, але і створив відповідну цілісну філософсько-богословську систему. В даній статті ми ставимо за мету здійснити історико-філософський аналіз досліджень творчості Максима Сповідника видатним київським патрологом початку XX ст. С. Л. Єпіфановичем, спеціально зупинившись на досвіді всебічної оцінки поглядів Максима, здійсненої цим дослідником...

Великомучениця Катерина: актуалізація культу у XVIII ст.

7 12 2011   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Великомучениця Катерина: актуалізація культу у XVIII ст.

Достовірних відомостей про життя і мучеництво святої до нас дійшло небагато. Житіє Катерини Олександрійської досить пізнього походження і містить, як з богословської, так і з історичної точки зору, багато неоднозначних і суперечливих моментів. Дослідники схильні вважати, що розширені версії житія швидше говорять не про реальну історичну особистість, а про певний збірний образ ідеальної християнки...

Спроба відродити Київське князівство наприкінці XV сторіччя

1 12 2011   Анна Троїцька Публікації, Історія

Спроба відродити Київське князівство наприкінці XV сторіччя

На момент поставлення сщмч. Макарія митрополитом Київським у 1495 р. Московська і Київська Церкви-митрополії існували й розвивалися вже цілком окремо одна від одної. У 1448-1458 рр. відбувся остаточний поділ Київської митрополії, яка від часу "хрещення Русі" входила до складу Константинопольського патріархату, між великими Литовсько-Руським і Московським князівствами, внаслідок чого відокремилася незалежна від Константинополя (автокефальна) Московська митрополія. Київська ж митрополія (Литовсько-Руська) так і залишалася в складі Константинопольського патріархату..

Праведник праведників: спроба апології

2 11 2011   Сергій Грабовський Публікації, Історія

Праведник праведників: спроба апології

У Державі Ізраїль існує традиція присвоювати (за життя чи посмертно) почесне звання “праведника світу” тим представникам інших народів, котрі в роки Другої світової війни, рятуючи євреїв від неминучого знищення нацистами, виявили неабияку особисту мужність та продемонстрували непересічні моральні чесноти. Такі звання мають й українці: прості селяни, вчителі, ченці. Проте, як це не парадоксально, такого звання не має достойник, завдяки котрому на окупованій нацистами території були врятовані сотні, а може, й тисячі євреїв...

Протестантизм у Східній Європі: Польща — Литва — Русь

30 10 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Протестантизм у Східній Європі: Польща — Литва — Русь

31 жовтня 1517 р. Мартін Лютер започаткував Реформаційних рух, прикріпивши знамениті 95 тез до дверей Замкової церкви у Віттенберзі. Миттєво Реформація поширилась на схід, на землі Корони Польської і Великого князівства Литовського, залучивши до своїх лав не лише шляхту і міщан німецького походження, але також польського і руського, католицьких ченців та духовенство.

(Псевдо)юродива м. Аліпія – служителька Богу? чаклунка? цілителька?..

28 10 2011   Протоієрей Іоанн Київський Публікації, Історія

(Псевдо)юродива м. Аліпія – служителька Богу? чаклунка? цілителька?..

30 жовтня виповниться 23 роки з дня кончини київської монахині Аліпії (Авдєєвої). Наразі в УПЦ (МП) розглядається питання можливості чи неможливості її канонізації – зарахування до сонму святих. «Релігія в Україні» вже писала про думку митрофорного протоієрея Михаїла Бойка, духівника Київської єпархії УПЦ, який знав Аліпію і вважав її псевдоюродивою. Редакції «РвУ» вдалося розшукати ще одного священика, який служив у Вознесенській церкві на Деміївці протягом 1982-1989 років і особисто знав «матушку» Аліпію – отця Іоанна Київського (це його прізвище). Подаємо свідчення священика...

Українська мова як чинник національної ідентичності: ретроспективний огляд

25 10 2011   Інна Яворська Публікації, Історія

Українська мова як чинник національної ідентичності: ретроспективний огляд

На нашу думку, у процесі консолідації підросійських та підавстрійських українців ключову роль відіграла таки мова. Єдина живорозмовна мова дала українцям у різних імперіях усвідомлення себе як єдиного народу, а вже потім, прийшовши до цього усвідомлення, вони взялися за творення єдиної літературної мови в різних її варіантах ― західно‑ та східноукраїнському...

Український автокефальний рух в роки німецької окупації: міфи та реалії

20 10 2011   Андрій Смирнов Публікації, Історія

Український автокефальний рух в роки німецької окупації: міфи та реалії

В жовтні 2011 року виповнюється 90 років з дня створення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). 21 жовтня 1921 року в Київському соборі Святої Софії Василь Липківський був висвячений на митрополита УАПЦ. Історичний шлях УАПЦ викликав і викликає різні оцінки дослідників. Одним з питань, що не перестає провокувати бурхливі дискусії, є процес відродження автокефального руху в Україні під час другої світової війни. Чи можна ототожнювати УАПЦ формації 1921 та 1942 років? Чи дійсно УАПЦ формації 1942 року була неканонічним церковним угрупуванням? Чи були ієрархи УАПЦ колаборантами окупаційної влади? На ці та інші питання шукає відповіді автор статті - кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

Культ Покрови Пресвятої Богородиці: нові дослідження

13 10 2011   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Культ Покрови Пресвятої Богородиці: нові дослідження

Популярність культу Покрови Пресвятої Богородиці вже традиційно представляється як невід’ємна характеристика релігійності української людності, особливо якщо йдеться про релігійність козацтва. Натомість, треба визнати, що ми не так багато знаємо про виникнення і розвиток цього культу на українських землях. Насамперед, бракує інформаційно-статистичних даних для проведення грунтовних наукових досліджень. Результати останніх студій дозволяють кількісно проілюструвати поширення Покровського культу в Київській митрополії в добу Бароко...

Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва

12 10 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва

У Галичині, де греко-католицькі священики були змушені відробляти панщину, римо-католикам було заборонено переводити уніатів на латинський обряд. Сам термін «уніат» було заборонено державою як образливий. Для студентів з Галичини, Закарпаття і Буковини була створена греко-католицька семінарія у Львові. А 13 жовтня 1781 р. імператор Священної Римської імперії Йосиф II видав указ про віротерпимість, який гарантував релігійну свободу і громадянські права лютеранам, кальвіністам, православним та греко-католикам...

Наукова спадщина академіка Володимира Ламанського та хозаро–руська місія Кирила і Мефодія

10 10 2011   Сергій Шумило Публікації, Історія

Наукова спадщина академіка Володимира Ламанського та хозаро–руська місія Кирила і Мефодія

Академік Володимир Іванович Ламанський (1833 - 1914) залишив нащадкам велику наукову спадщину, присвячену історії слов’янства. Широкий спектр наукових інтересів академіка та сміливість його гіпотез і висновків свідчить про неабиякий дослідницький талант ученого. Хоч яким широким був діапазон наукових досліджень В.І. Ламанського, не можна не відзначити домінанти його пошуків і праць: Ламанський був слов’янофілом, щиро любив історію слов’ян і вмів сумніватися в загальновизнаних прозахідних теоріях...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Поліція склала адмінпротокол за використання Молодіжним...

Igorock

Igorock написал:

Адміністрація, ну ви тупі чи прикидаєтеся? Скільки можна так настирно писати "УПЦ" про РПЦ в Україні, навіть не додаючи МП?

Вавилон, Церковь и Украина

dutchak1

dutchak1 написал:

в тему вот это очень интересное

http://www.pravmir.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-russkoj-kulture/

если получится активная ссылка

Вавилон, Церковь и Украина

о.Феогност Пушков

о.Феогност Пушков написал:

josephus,
желаю Вам самому стать христианином, глядишь - умразумеете, что славу Богу можно воздавать на любом языке, и для этого не следует учить какой-то специальный язык

Вавилон, Церковь и Украина

о.Феогност Пушков

о.Феогност Пушков написал:

Tim,
Вот тебе, бесноватому подлецу, ХРистос и запретит скулить. иш, всяекое дерьмо еще будет мне "оценку" давать.

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

dutchak1

dutchak1 написал:

Цитата: Tim
Но нормальный человек всёже прежде думает,чем пишет три абсолютно бессвязных ниочёмных текста.


Вот и давайте, вместе, подумаем. С точки зрения человека,  у которого "выработало во мне просто здоровый(увы...) цинизм" государство вообще, и в частности наше, может законами регулировать образование и деятельность религиозных организаций? Думать можно двумя путями - как верующий со здравым смыслом или как правовед, юрист.

Папа для Путіна: чому Ватикан зближується з Росією

Onufriy

Onufriy написал:

Франциск в цьому випадку ризикує залишитися сам-на-сам зі своєю наївністю

Не має значення - простець він чи шахрай. Хто б не був папою на його місці (хоча б і Н.Лебідь), то робив би те саме 
Католики опинилися у мильній бульбі фатимського пророцтва про "навернення Росії" - тепер їм доводиться щось робити для імітації його здійснення

Тим більше, що і час сприятливий - чим більший прикрут у дідуся Пу, тим дужче його тягнутиме до поліконфесійної єдності - он як на старості літ він став загравати з старообрядцями!
у випадку...вибору між католицькою церквою та російською православною Путін, певна річ, зробить ставку на РПЦ

Та ні - то РПЦ азартно поставила на сакрального гебешника!  А у самого гебешника підхід до РПЦ винятково раціональний, - вигідно для збереження себе-коханого, чи ні

А "вся повнота" РПЦ готова заради "богопоставленого" фараона на все, вони сприймуть що завгодно - аби лише воно хоч трохи смерділо месіянським святоросійством

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: politsovet
доктор ...решил перейти на личности и назвать меня "врагом УПЦ" и "доморощенным хулителем Церкви". Поскольку в моей статье нет ничего, кроме рассмотрения двух уставов и сделанных мной выводов, получается, что для того, чтобы прослыть врагом и хулителем, достаточно вчитаться в официальные документы
 
Та десь так воно і є wink 

Хіба ж то личить благочестивій людині читати Статут РПЦ? Адже від такого душепагубного читання не довго і до того, щоб похитнутись у самій вірі православній

Вже не кажучи про віру курмоярівську 

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

Tim

Tim написал:

я осилил лишь два Ваших комментария. Прошу простить грешного -третий просто ниасилил. Это просто поток слов, которые из одного предложения перетекают в другое. Потом в третье. Но когда ловишь себя на мысли:"а о чём это автор?  , то в ответ лишь видится -"очевидно, о мордобое". Либо автор сам себе противоречит, то рассуждая о законодательстве, то пренебрежительно плюётся в его сторону, либо автор просто сам не знает что нужно сказать. Чтото ну очень очень нужно сказать. Сказать, что всё и так зашибись. С любой точки зрения. Но с точки зрения верующего пусть верующие решают сами,а с точки зрения законодательства всёже государство (да-да,правовое) должно идиотов с мордобоя наказывать административно и уголовно.
И у нас,помнится, государство (ни в лице профильного министерства) ли в виде законов/постановлений КМУ ещё ни разу не входило в дискуссии о предмете веры. Наше государство ,кстати вопреки желанию отдельных недалёких индивидуумов из УПЦ, не пошлО по болгарскому пути. А вот если бы пошлО, и УПЦ была бы предоставлена полная свобода -такие бы как Вы вопили осанну государству в лице её мудрых руководителей.
то ли шизофрения то ли глупость. Но нормальный человек всёже прежде думает,чем пишет три абсолютно бессвязных ниочёмных текста.
Как говорил Кураев "я в церкви 30 лет -и убить могу". Я тоже в церкви не первый год, неофитство давным давно прошло. И то,что я видел и слышал выработало во мне просто здоровый(увы...) цинизм. И то,что Вы говорите здесь -это не глаголы чистаго сердца, просвещеннаго отвержением страстей и приятием Господа нашего, а желание заболтать тему.
И ,как было сказано выше- в УПЦ,чтобы прослыть грешником и уродом, нужно просто пытаться докопаться до истины. Это не впервой.

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

dutchak1

dutchak1 написал:

Цитата: Tim
что написано в самой первой части устава УПЦ? (о действенности которого уже задаютсяч вопросы: "УПЦ" по нынешнему законодательству- ничто. У неё нет права юр.лица.
 

И об этом можна порассуждать. Действительно, все церкви, УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, РКЦ по нынешнему законодательству – ничто. И это плохо. Ну, например, в этой нашей религиозной склоке. Все рубятся на праве прихода менять каноническое подчинение и никто не видит что в правовом поле это как подчинение пустому месту, уход из пустого места и такой же приход в пустое место. В начале 2000-х годов, в среде штатных религиеведов возникло шевеление, высказывались предложения поискать выход из такой ненормальной ситуации, сделать конфессии субъектами права. Но потом все затихло. Мои догадки что это произошло по причинам когда все же проявился, тотально отсутствующий,  здравый смысл и немного инстинкта самосохранения в среде штатных религиеведов. Ведь попытка ввести конфессию как юрлицо в гражданское право Украины столкнулась бы с тем, что в нашем праве юридическое лицо существует только в форме устава с учредителями т.е. в форме субъекта хозяйствования, предприятия. И если во внутреннем употреблении верующие и само гражданское право еще как-то проглотило и как-то переварило приходы как юридические лица частного права с учредителями и уставами то во внешнем употреблении мог возникнуть конфуз. Ведь пришлось бы городу и миру, христианскому миру показать существование в стране христианской церкви, учредителями которой записаны Иванов, Петров, Сидоров… Ну не будем же мы при регистрации устава показывать учредителями Исуса Христа, Апостола Андрея, князя Владимира. Ведь процедура регистрации в гражданском праве  предполагает доказывание физического существования учредителей. Можна пробовать показывать Церковь как созданную юридическими лицами-приходами но это уже будет карикатура.  Кроме того, такая регистрация могла б реанимировать остатки здравого смысла у верующих, у религиеведов, которым не достались степеня и должности. А дальше больше. Возникли б вопросы – что это за наука и что это за ученые, которые способствовали такому положению сколько лет. И пришлось бы менять гражданский кодекс, оправдываться, мол, извините, ошиблись. А что делать с учебниками, диссертациями, статьями, которые доказывали, лгали что в области свобод и прав мы впереди всех и правее всех прав и свобод и что религиозная организация может быть создана только как субъект гражданского права? Ученые степени добровольно б отдавали или принудительно? Т.е. все это оценивалось в той среде как угроза ее существованию.

Все затихарилось и ждало времени. Потом неожидано в 2008 году  решение ЕСПЧ по иску прихода к государству и которое украинская Фемида до сих пор ни переварить ни использовать не может. Потом снова тишина, война и новое обострение старых проблем…

 

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

dutchak1

dutchak1 написал:

Tim,
Ну что вы все юрисдикция, официальные документы! Что вы хотите доказать и кому? Плохие уставы? Да никто не спорит. А что дальше? Если вы вольный гражданин и неверующий – что это вам даст? Эти уставы внутренние документы и если они не призывают к мордобою и прошли государственную специальную экспертизу– государству глубоко плевать на их содержание и на эти ньюансы. Если же вы верующий то все для вас сложнее. Как я уже писал – верующим советы не даю – но могу обратить внимание. Создается впечатление что вы внутри Церкви ищете и доказываете о нарушении Церковью ваших прав верующего и что таким правом есть право верующего требовать от Церкви немедленного исполнения его желаний. Смею вас заверить что религии построены в основном на обязанностях верующего а не на правах.

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

Філософ

Філософ написал:

Цитата: politsovet
Но вот печалька, нигде в интернете не могу найти упоминание о том, где, как и когда оный доктор защитил свою диссертацию, и как она называется. Может, кто знает, подскажите.
напевне такий "дохтор" як Кризина)) wink 

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

dutchak1

dutchak1 написал:

Tim,
Рассуждать буду о законодательстве.

Государство у нас светское но, еще говорят, вроде правовое. В европах правовым государством называют государство, которое знает и имеет границы . Т.е. границы того, что оно может делать а что не может делать с гражданином. Например, не вмешивается в личную жизнь гражданина, к которой относиться внутренняя, духовная жизнь гражданина. Поэтому, если одна часть прихода квасит носы другой части прихода по причине того, что эта другая часть, по мнению первой,  неправильно верит в Бога то государство должно своими методами прекратить мордобой и особенно отличившихся граждан направить судом в цугундер. Но! При этом правовое государство никогда не возьмется докапываться, искать чей, какой части прихода Бог правильный и кто в приходе правильно верит в Бога. Ну и докопавшись еще и возьмется менять закон, которым заставит неправильную часть прихода правильно молиться.

Снова о здравом смысле чи про здоровий глузд. Представьте себе, что ваши соседи, муж и жена, целые сутки колотят друг друга по причине плохого выполнения супружеских обязанностей кем-то из супругов. Вы можете заявить государству о невыносимых условиях проживания и оно(государство) будет принимать какие-то меры. Но! Никогда государство для разрешения оного конфликта не будет составлять для супругов график исполнения супружеских обязанностей и для вашего спокойствия требовать от супругов его исполнения.

Так и у нас. Приход раскололся в вере и его члены ненавидят друг друга. И затем придурковатое государство доказывает что приход сохранился, что можно законами заставить верующих полюбить друг друга и что приход может куда-то там переходить. Его уже нет как и в вышеназванном случае нет семьи. И доказывать что существуют какие-то права несуществующей семьи или несуществующего прихода, ссылаться при этом на регистрацию,  могут только наши придурочные религиоведы и законодатели.

У Коломиї частина вірян УПЦ (МП) хоче перейти в УПЦ КП

Філософ

Філософ написал:

Ну і де т.зв. "рейдерське захоплення"? Про що так гундяївці волають...

Уставная коллизия. Как оформлены административно-канони...

Tim

Tim написал:

То, «что законопроекты вобщемто не плохими были» - нонсенс. При существующей Конституции и при реальном христианстве законопроекты, которые пытаются что-то «регулировать» в религиозных организациях ни плохими ни хорошими быть не могут. Их просто не должно существовать.

 

очередная глупость. как,впрочем, и многие предыдущие размышления ниочём по заданной теме.

Государство у нас светское. Что не мешает забыть о том, что члены церковных общин -одновремено граждане государства. И когда эти самые граждане начинают громко спорить и друг другу рожи бить(не имея возможности чисто по христиански решить вышеуказанные проблемы- при этом называясь христианами..а да- не христианами,а православными!), то государство имеет полное право показать этим общинам правила приличия.

поскольку сами общины  не должны совершать деяния, нарушающие устои государства и мешать другим людям. как известно моя свобода не должна мешать чьейто свободе -и наоборот.

 

что написано в самой первой части устава УПЦ? (о действенности которого уже задаютсяч вопросы: "УПЦ" по нынешнему законодательству- ничто. У неё нет права юр.лица. Право юр лица есть у киевской митрополии,а этот устав сама киевская митрополия врядли покажет. Одна надежда на то,что ктото из Минкульта сделает скан и запустит в широкую общественность.) В самом начале задекларировано то,что светские законы и порядок деятельностью УПЦ нарушены не будут. А если будут и нарушаются? Не нужно ли положить этому край?

 

Или снова о гвоздиках будете рассуждать и о законодательстве?

Архімандрит УПЦ молився за духовну єдність українців та...

dima222

dima222 написал:

Это что получается? - Бедь молился за единство с Российей и Путиным в самый разгар Майдана? Вот вам и ответ - на кого работает прабатькивский батюшка.