Публікації


Сортувати матеріали за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | алфавітом
Іґнац фон Деллінґер і виникнення Старокатолицької Церкви
19 01 2012 Микола Крокош Богослов'я, Історія Коментарів: 0
Іґнац фон Деллінґер (Ignaz von Döllinger, 1799-1890 рр.) був одним із найвизначніших діячів німецького католицизму 19-го століття. Цей священик і професор історії Церкви та догматики Мюнхенського університету увійшов в історію Католицької Церкви передусім тим, що залишився одним із небагатьох всесвітньо відомих католиків, що ніколи так і не примирилися з догматичними рішеннями Першого Ватиканського собору (1860-1870 рр.) про юрисдикційний примат і непомильність папи римського...

Біблійна апологетика Ярослава Пелікана
4 01 2012 Вадим Арістов Історія, Рецензії Коментарів: 3

Скільки Біблій, стільки способів розповісти про неї. Але Ярослав Пелікан обрав один з найкращих. Тож можна бути певним, що і у цьому «писанні» про Писання читач обов’язково знайде для себе чимало корисного...


Філософська теологія візантійського неоплатоніка Максима Сповідника  в інтерпретації київського патролога Сергія Єпіфановича
12 12 2011 Юрій Чорноморець Богослов'я, Історія Коментарів: 2
Максим Сповідник не просто мав ідеал теології як науки філософської, але і створив відповідну цілісну філософсько-богословську систему. В даній статті ми ставимо за мету здійснити історико-філософський аналіз досліджень творчості Максима Сповідника видатним київським патрологом початку XX ст. С. Л. Єпіфановичем, спеціально зупинившись на досвіді всебічної оцінки поглядів Максима, здійсненої цим дослідником...

Великомучениця Катерина: актуалізація культу у XVIII ст.
7 12 2011 Оксана Прокоп’юк Історія Коментарів: 0
Достовірних відомостей про життя і мучеництво святої до нас дійшло небагато. Житіє Катерини Олександрійської досить пізнього походження і містить, як з богословської, так і з історичної точки зору, багато неоднозначних і суперечливих моментів. Дослідники схильні вважати, що розширені версії житія швидше говорять не про реальну історичну особистість, а про певний збірний образ ідеальної християнки...

1 12 2011 Анна Троїцька Історія Коментарів: 7

На момент поставлення сщмч. Макарія митрополитом Київським у 1495 р. Московська і Київська Церкви-митрополії існували й розвивалися вже цілком окремо одна від одної. У 1448-1458 рр. відбувся остаточний поділ Київської митрополії, яка від часу "хрещення Русі" входила до складу Константинопольського патріархату, між великими Литовсько-Руським і Московським князівствами, внаслідок чого відокремилася незалежна від Константинополя (автокефальна) Московська митрополія. Київська ж митрополія (Литовсько-Руська) так і залишалася в складі Константинопольського патріархату..


Праведник праведників: спроба апології
2 11 2011 Сергій Грабовський Історія Коментарів: 1
У Державі Ізраїль існує традиція присвоювати (за життя чи посмертно) почесне звання “праведника світу” тим представникам інших народів, котрі в роки Другої світової війни, рятуючи євреїв від неминучого знищення нацистами, виявили неабияку особисту мужність та продемонстрували непересічні моральні чесноти. Такі звання мають й українці: прості селяни, вчителі, ченці. Проте, як це не парадоксально, такого звання не має достойник, завдяки котрому на окупованій нацистами території були врятовані сотні, а може, й тисячі євреїв...

Протестантизм у Східній Європі: Польща — Литва — Русь
30 10 2011 Тетяна Шевченко Історія Коментарів: 1
31 жовтня 1517 р. Мартін Лютер започаткував Реформаційних рух, прикріпивши знамениті 95 тез до дверей Замкової церкви у Віттенберзі. Миттєво Реформація поширилась на схід, на землі Корони Польської і Великого князівства Литовського, залучивши до своїх лав не лише шляхту і міщан німецького походження, але також польського і руського, католицьких ченців та духовенство.

(Псевдо)юродива м. Аліпія – служителька Богу? чаклунка? цілителька?..
28 10 2011 Протоієрей Іоанн Київський Історія Коментарів: 44
30 жовтня виповниться 23 роки з дня кончини київської монахині Аліпії (Авдєєвої). Наразі в УПЦ (МП) розглядається питання можливості чи неможливості її канонізації – зарахування до сонму святих. «Релігія в Україні» вже писала про думку митрофорного протоієрея Михаїла Бойка, духівника Київської єпархії УПЦ, який знав Аліпію і вважав її псевдоюродивою. Редакції «РвУ» вдалося розшукати ще одного священика, який служив у Вознесенській церкві на Деміївці протягом 1982-1989 років і особисто знав «матушку» Аліпію – отця Іоанна Київського (це його прізвище). Подаємо свідчення священика...

Українська мова як чинник національної ідентичності: ретроспективний огляд
25 10 2011 Інна Яворська Історія Коментарів: 0
На нашу думку, у процесі консолідації підросійських та підавстрійських українців ключову роль відіграла таки мова. Єдина живорозмовна мова дала українцям у різних імперіях усвідомлення себе як єдиного народу, а вже потім, прийшовши до цього усвідомлення, вони взялися за творення єдиної літературної мови в різних її варіантах ― західно‑ та східноукраїнському...

Український автокефальний рух в роки німецької окупації: міфи та реалії
20 10 2011 Андрій Смирнов Історія Коментарів: 0
В жовтні 2011 року виповнюється 90 років з дня створення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). 21 жовтня 1921 року в Київському соборі Святої Софії Василь Липківський був висвячений на митрополита УАПЦ. Історичний шлях УАПЦ викликав і викликає різні оцінки дослідників. Одним з питань, що не перестає провокувати бурхливі дискусії, є процес відродження автокефального руху в Україні під час другої світової війни. Чи можна ототожнювати УАПЦ формації 1921 та 1942 років? Чи дійсно УАПЦ формації 1942 року була неканонічним церковним угрупуванням? Чи були ієрархи УАПЦ колаборантами окупаційної влади? На ці та інші питання шукає відповіді автор статті - кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

Культ Покрови Пресвятої Богородиці: нові дослідження
13 10 2011 Оксана Прокоп’юк Історія Коментарів: 4

Популярність культу Покрови Пресвятої Богородиці вже традиційно представляється як невід’ємна характеристика релігійності української людності, особливо якщо йдеться про релігійність козацтва. Натомість, треба визнати, що ми не так багато знаємо про виникнення і розвиток цього культу на українських землях. Насамперед, бракує інформаційно-статистичних даних для проведення грунтовних наукових досліджень. Результати останніх студій дозволяють кількісно проілюструвати поширення Покровського культу в Київській митрополії в добу Бароко...


Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва
12 10 2011 Тетяна Шевченко Історія Коментарів: 0

У Галичині, де греко-католицькі священики були змушені відробляти панщину, римо-католикам було заборонено переводити уніатів на латинський обряд. Сам термін «уніат» було заборонено державою як образливий. Для студентів з Галичини, Закарпаття і Буковини була створена греко-католицька семінарія у Львові. А 13 жовтня 1781 р. імператор Священної Римської імперії Йосиф II видав указ про віротерпимість, який гарантував релігійну свободу і громадянські права лютеранам, кальвіністам, православним та греко-католикам...


Наукова спадщина академіка Володимира Ламанського та хозаро–руська місія Кирила і Мефодія
10 10 2011 Сергій Шумило Історія Коментарів: 0
Академік Володимир Іванович Ламанський (1833 - 1914) залишив нащадкам велику наукову спадщину, присвячену історії слов’янства. Широкий спектр наукових інтересів академіка та сміливість його гіпотез і висновків свідчить про неабиякий дослідницький талант ученого. Хоч яким широким був діапазон наукових досліджень В.І. Ламанського, не можна не відзначити домінанти його пошуків і праць: Ламанський був слов’янофілом, щиро любив історію слов’ян і вмів сумніватися в загальновизнаних прозахідних теоріях...

Передумови і соціально-культурні наслідки прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом для розвитку духовності на українських землях
6 10 2011 Ігор Богдан Історія Коментарів: 0

Першими «русичами», які хрестилися у православну віру в Константинополі православним Константинопольським патріархом Фотієм, були великі князі Оскольд і Дір з усією дружиною. Князі Оскольд і Дір були нащадками Кия – засновника багатьох руських поселень, а потім і столиці Православної Русі – Києва. Щодо причини, чому ж все-таки князь Оскольд не зумів остаточно адаптувати християнство на теренах тогочасної Русі, то відповідь, мабуть, можна вбачати тільки в тому, що його методи християнізації були мирними, на відміну від тих, які застосовуватиме більш ніж через 100 років св. рівноапостольний князь Володимир...






Останні коментарі