Якщо наші громадяни починають потрошки звикати до включення прикметника «християнський» до партійних назв, то використання філософських термінів у них – це невиліковне новаторство окремих людей. Уроженець Донбасу Володимир Єрьоменко – Голова політичної партії «Праведність» − про сутність християнської політики, постпомаранчеві ремінісценції та свою позицію щодо суспільно значущих проблем.

Інформація про співрозмовника:
Ерьоменко Володимир, народився 31 січня 1956 року у м. Красний Луч Луганської області. Освіта – Рубіжанський індустріально-педагогічний технікум та Новочеркаський політехнічний інститут. Гірничий інженер за фахом, працював як на підприємствах гірничої галузі, так і на керівних посадах у шахтарському профспілковому русі. Обіймав посаду керівника напряму «Політологія, держава та право» суспільно-просвітницької організації «Центр відновлення особистості і відродження суспільства» (www.vlpo.org). На даний момент – лідер політичної партії «Праведність» (www.pravednost.com.ua). Автор книг «Організована праведність» та «Бог, политика и мы» (2007).

Вектор партії

- Виступаючи на установчому з'їзді партії, Ви  підкреслили, що «Праведність – амбіційна назва». Може, для звичайних людей вона незрозуміла?


- Для звичайних людей вона зрозуміла, для незвичайних – незрозуміла. Звичайні – це ті, хто розуміють, що вони правильно стоять перед Богом. Перед установчим з'їздом в нас була прес-конференція, на якій мені також задали запитання про цю назву. Чомусь «праведність» всі постійно асоціюють з якимись релігійними аспектами. Тому, на мій погляд, ця назва відводить, перепрошую, від замиленого, спаплюженого християнства у політиці. Кому дано і хто захоче зрозуміти  – той зрозуміє.


- А якщо не зрозуміє?


- Якщо так, то звідси виводиться головне завдання нашої партії являти собою праведність Христа у тому, як ми будемо працювати у політичній та партійній системі нашого суспільства.


- Чи вказує назва на філософсько-богословське осмислення політичних явищ в Україні?


- Насправді назва з'явилась не як проект амбіційної людини. Ми молились, питали Господа: «Господи, яку назву Ти хотів би бачити у цій партії?». І було слово з Першого послання ап. Івана, 3:7: «Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!». Тобто саме слово від Господа дало нам назву «Праведність». І, по-друге, слово «праведність» має одне коріння із словами «право», «справедливість», «правосуддя», «правопорядок». Без праведності цього не буде у суспільстві, бо коли нема праведності, нема ані права, ані правосуддя, ані справедливості. Мені здається, що вся історія людства переконливо свідчить про це.


- Тобто, кожна партія, яка замислюється над справедливістю та правом, в якомусь сенсі є праведною?


- В якомусь сенсі так, але ж Комуністична партія, наприклад, також закликала до боротьби за праве діло, називаючи себе, однак, лівою. Найголовніше тут – не назва, хоча, як пояснив капітан Врунгель «Як назвеш, так і попливеш». Отож, практична площина − найважливіша: «По справах їхніх пізнаєте їх». Тому ми намагаємось нашими справами являти  в праведності правосуддя, правоту та справедливість.

Володимир Ерьоменко: «Маємо за основну зібрати і підготовити обраних людей, які покликані Богом являти Божий Закон у політиці»


- Новина про реєстрацію у 2010 році очолюваної Вами зараз партії викликала в українському Інтернет-середовищі неоднозначну реакцію. Найпоширене запитання: яка мета створення ще однієї партії, коли їхня кількість вже перевалила за 170? До того ж, в Україні є шість партій з «християнською» назвою (ХДС, ХЛПУ, ХДПУ, ХР, СХП, РХП) та програмами?


- Дійсно так. Мені дуже часто задавали це запитання. Ми зареєстровані за № 173. Однак справа у тому, що багато політичних партій були народжені, якщо можна так сказати, «ненормальним чином». У політології, у політичному житті є таке поняття, як генезис, народження. Певні партії створювались як суто політичні проекти, і політики, не соромлячись, кажуть: «Я буду будувати власний проект». Це перше. Друге:  більшість партій фінансується з одних і тих же джерел, відомих усім людям. По-третє, політичні партії вважають, що вони є народними, але вони не народжувались знизу – з народу. Більшість із них будувалась згори. Окремі, відверто кажучи, просто перекуповувались чи створювались формально.


- Християнські партії також?


- Я не берусь судити про всі, я не можу такого казати. Але у більшості також. Багато християнських партій , що з'являлись як політичні проекти, були результатом осмислення політтехнологами того факту, що  є доволі великий сегмент віруючого електорату, який можна використати. Та й вони під брендом «християнське» народжували нехристиянські партії, бо християнство як таке сьогодні  у всі партіях, про які Ви кажете, вже «проявилось».  Результат: з названих шести майже немає ні однієї активної у політичному житті.


-  Чим програма Вашої партії відрізняється від програм інших християнських політичних формувань?


- Перш за все, я вірю, що політична партія не повинна мати «бренд» у вигляді голови партії, навіть харизматичної особистості. (Бо такі партії звуться клієнтелами). Вони повинні мати не першу п'ятірку виборчого списку, як люди вже звикли сприймати політичний процес. Вона мусить мати продукт. І ми вважаємо, що в нашій партії є продукт. По-перше, це - ідеологія. Ми є прихильниками правоконсервативної ідеології. Во-друге, партія має продукт, тобто зрозумілу (принаймі, для членів партії) тезу і ціль, чому ми намагаємось прийти до влади. По-третє, це – програма. Наша політична програма базується на християнських цінностях, десяти заповідях Божих і має за основну ціль зібрати підготовлених і підготовити обраних людей, котрі покликані Богом являти Божий Закон у політиці, у мистецтві керувати.


Християнський контекст

- У 2007 році Ви писали: «На "помаранчевому" Майдані могутньо й благодатно діяв Дух Божий». Ваша позиція не змінилась?


- Ні, вона не змінилась. Я був на Майдані і відчував цей Дух, як і всі люди. Це було дійсно пролиття Духу Божого , це було духовне народження української нації. Але те, що відбулось після Майдану, те, що, на жаль, зробили політики, з тією довірою і злиттям Духа Святого, це – не злякаюсь цього слова – жахливо.


- Цитую програму партії: «Ми створюємо "Праведність", щоб об'єднати усіх громадян України, прихильників християнства, незалежно від конфесійної приналежності, для захисту своїх конституційних прав і свобод…». Але ж в Україні християнське віросповідання не означає вибори однієї політичної платформи. Тому християне є в усіх українських партіях, окрім, певно, КПУ. Чому Ви впевнені, що Ваша правоцентристська ідеологія буде приваблювати українських виборців-християн?


- По-перше, я так вірю, що Україна була та залишається християнською державою. Попри все, як би там хто не казав. «Релігійне» християнство, побутове християнство, номінальне християнство – все ж таки Україна серед інших християнська. Також мені здається, що українському народові  – так склалось історично – завжди були притаманні християнські цінності. Вони проявлялись у суспільному житті, у моралі, у родині. Тому я вважаю, що це буде цікаво виборцям. Вже сьогодні ми вже маємо зростаючу кількість прихильників партії і програми нашої партії. Також важливо, на мою думку, розрізняти членів партії та прихильників партії – людей, які будуть голосувати за нашу програму. Тому зовсім необов'язково, щоб усі були членами партійної організації – я хотів би наголосити на цьому. Люди просто можуть голосувати за ці цінності, і я вже бачу, як вони сприймаються все більшою і більшою кількістю людей. Принаймі, я можу бачити це через те, що багато їжджу по Україні. Вони тягнуться до цього, втомившись від «брудного, номінального» християнства.

Володимир Ерьоменко: «Маємо за основну зібрати і підготовити обраних людей, які покликані Богом являти Божий Закон у політиці»


- Політик-християнин при виникненні політичних та іншого плану проблем ризикує не тільки власною репутацією, але ж і репутацією християнства. Прокоментуйте, будь ласка.


- Я переконаний у одному: християнські цінності повинні бути представлені і у політико-партійній системі держави – це по-перше. По-друге, безумовно, людина  є недосконалою істотою, здатною на помилки і дії, котрі абсолютно несумісні із християнським світоглядом.  Але я переконаний, що партія буде позбавлятись таких людей, бо така планка, як «християнство» чи «християнська партія», − доволі висока для людей, які у політиці з'явились випадково. Тому ми подбаємо про те, щоби серед членів нашої партії випадкових людей не було. У політичну партію «Праведність» складніше буде вступити, аніж вийти з її лав.


Кодекс, юстиція та закон

- Програма партії передбачає введення у дію найбільш обговорюваного на сьогодні документу – Податкового кодексу. Яким, на Ваш погляд, він повинен бути?


- Однозначно: не таким, яким його заплановано ввести у систему українського оподаткування. Загалом, хотілось би бачити у ньому реалізацію справедливості. Здається, у Джона Ролза є «теорія справедливості». Тому справедливість перебуває у обігу як політична, філософська та економічна категорія. Те, чого так бракує у соціальній, фінансовій та фіскальній політиці нашої держави, це принципу справедливості.  З цих причин кодекс має бути зрозумілим для людей, він повинен бути справедливим до такої міри, що люди захочуть добровільно сплачувати ці внески.


- Більшість релігієзнавців та представників релігійних організацій вважає, що Закон України «Про свободу совісті…» зміни не потребує. Натомість, Ваша партія наполягає на розробці нової редакції документу. З яких причин?


- ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації» діє з 1991 року. До того ж, Україна не стоїть на місці, вона пройшла і подію 2004 року. Суспільство і свідомість суспільства змінилась для того, щоб переглянути цей закон. Які зміни? Найголовніша пропозиція – треба більш чітко визначити відносини між державою та церквою, треба надати більшу свободу релігійним організаціям, дати більше можливостей для того, щоб вони могли отримувати назад та будувати культові споруди. Бо держава, що відділила церкву від суспільства, є державою без майбутнього. Всі ці речі треба переформулювати як зміни до чинного ЗУ «Про свободу совісті…». Підсумовуючи, хочу сказати, що цей Закон має бути більш демократичним та повинен давати більше прав релігійним організаціям з огляду на те, що, згідно з дослідженнями соціологічних фундацій, церква є майже єдиною структурою, яка володіє довірою суспільства. Більші права дадуть церквам можливість працювати з тими верствами населення, які внаслідок здійснюваної державою соціальної політики залишились поза нормальним життям ,– з наркоманами, алкоголіками, дітьми вулиць та рештою.


- Цікаво, що у програмі партії Ви наголошували на впровадженні ювенальної юстиції. Деякі релігійні (у тому числі УПЦ МП) та суспільні кола проти. Чи це Ваша принципова позиція?


- Відповім дуже коротко. Ми захищаємо право дітей на якісне та довге життя. Я не проти ювенальної юстиції як такої, але ж я проти тієї форми, у яких ця система зараз впізнана. Є категорія батьків, котрі нездатні забезпечувати здоров'я та життя власних дітей, тому через запропоновані ювенальною юстицією інструменти ми даємо дітям «другий шанс».


- Можете щось побажати нашим читачам?


- Користуючись нагодою, я бажаю читачам не бути байдужими та сміливо розповсюджувати власні переконання у суспільстві. У книзі Приповістей  записано: «Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором для народів». Політиці бракує посвячених та обраних Богом людей.

Теги: