ІІІ Покровські міжнародні читання: Підсумковий документ

3 11 2010 |

 

ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ

ІІІ Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань

«Стратегія духовного розвитку України: Єдність духу в союзі миру»

 

            З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, з 26 по 28 жовтня 2010 в м. Києві відбулися ІІІ Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання «Стратегія духовного розвитку України: Єдність духу в союзі миру».

 

            Як і в минулі роки, науково-практичний церковно-світський форум було організовано Місіонерським відділом при Священному Синоді Української Православної Церкви разом із Київським національним університетом імені Т. Г. Шевченка, Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Київським міським педагогічним університетом імені Б. Д. Грінченка, Полтавською Місіонерською Духовною Семінарією, Київським релігійно-філософським товариством за участі Всеукраїнського Православного педагогічного товариства та Київських Духовних Академії і Семінарії. Читання відбулися на базі Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка та Гуманітарного інституту Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка.

 

ІІІ Покровські міжнародні читання: Підсумковий документ

 

            Представницьке зібрання було присвячене 75-річному ювілею Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

 

            У Читаннях взяли участь близько 800 учасників із усіх областей України, представники Росії, Білорусі, Німеччини, Італії, Грузії. Протягом трьох днів спільно працювали академіки та члени-кореспонденти Національної Академії наук України, Національної Академії педагогічних наук України, Національної Академії медичних наук України, іноземних академій, викладачі та студенти Духовних шкіл Української Православної Церкви та зарубіжжя, вчителі середніх шкіл, професори, викладачі та студенти світських вищих навчальних закладів, керівники та співробітники Синодальних відділів та комісій, клірики Української Православної Церкви та братерських Православних Церков.

 

            Читання відкрилися спільною молитвою. До організаторів, учасників та гостей форуму із Первосвятительськими вітаннями звернулися Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. Вітання були виголошені Першим заступником Голови Відділу релігійної освіти і катехизації Руської Православної Церкви, настоятелем Патріаршого подвір’я прп. Сергія Радонезького в Крапивниках кандидатом історичних наук протоієреєм Олександром Абрамовим та Високопреосвященнішим Митрофаном, архієпископом Білоцерківським і Богуславським, Керуючим справами Української Православної Церкви.

 

            Вітальний лист на адресу Читань, який надійшов від Міністра освіти і науки України Дмитра Володимировича Табачника, виголосив архієпископ Полтавський і Миргородський Филип. До присутніх у залі звернувся зі словами вітання Перший заступник Голови Київської міської державної адміністрації Олександр Павлович Попов. Вітання від Високопреосвященнішого митрополита Мінського і Слуцького Філарета зачитав професор Мінської Духовної Академії, Проректор Інституту теології Білоруського державного університету єпископ Бобруйський і Биховський Серафим. Проректор із навчально-виховної роботи Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка професор В. П. Шевченко передав присутнім вітання Ректора КНУ академіка Леоніда Васильовича Губерського. До Читань звернувся із вітанням Голова Національної Академії педагогічних наук України Василь Григорович Кремінь; текст вітання виголосив Академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи Академії педагогічних наук України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Микола Борисович Євтух.

 

            На першому пленарному засіданні виступили: Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип, Голова Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви, Ректор Полтавської Місіонерської Духовної Семінарії, доктор богослов’я («Стратегія духовного розвитку України: єдність духу в союзі миру»); Академік Національної Академії Наук України, академік Академії Медичних Наук України, член-кореспондент Російської Академії медичних наук, Заслужений діяч науки, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премій АМН СРСР, НАМН та НАН України, доктор медичних наук, професор, директор Інституту медицини праці НАМН України, віце-президент НАМН України Юрій Ілліч Кундієв («Біоетика: шлях до більш безпечного майбутнього»); єпископ Макарівський Іларій, Вікарій Київської Митрополії, Голова відділу релігійної освіти та катехизації при Священному Синоді Української Православної Церкви, доктор богослов’я («Недільні школи як фундамент православного простору України»);  Академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи Академії педагогічних наук України, дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Микола Борисович Євтух («Зміст освіти як чинник духовного розвитку особистості»); протоієрей Олександр Абрамов, кандидат історичних наук, перший заступник голови Відділу релігійної освіти і катехизації Руської Православної Церкви, настоятель Патріаршого подвір’я прп. Сергія Радонезького в Крапивниках (м. Москва, Росія) («Стратегії духовної освіти в Руській православній церкві»).

 

            На другому засіданні виголосили доповіді: архідиякон Сергій Косовський, Голова Синодального відділу благодійництва і соціального служіння Української Православної Церкви, кандидат богослов’я, проректор Київських Духовних Академії та Семінарії («Соціальне служіння — засіб духовно-морального виховання і соціалізації молоді»); Марина Вікторівна Гриньова, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту, декан природничого факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г Короленка. («Проект підготовки магістра з напряму «педагогічна освіта» спеціальності «християнська етика» на кафедрі педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету»); протоієрей Миколай Макар, настоятель парафії в ім’я святителя Амвросія Медіоланського Руської Православної Церкви (м. Мілан, Італія), Голова Київського релігійно-філософського товариства, доктор канонічного права («Місія Церкви в секулярному суспільстві»); Василина Миколаївна Хайруліна, директор Українського колежу імені В. Сухомлинського, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти («Майбутнє освіти — у духовному зростанні»); архімандрит Адам (Ахаладзе), доктор медичних наук, професор Тбіліського медичного університету, член Національної комісії з біоетики, глава департаменту охорони здоров’я Грузинської Патріархії, генеральний директор пологового будинку імені праведних Іоакима і Анни, ректор Інституту медицини імені святої цариці Тамари при Грузинській Патріархії, настоятель Іоанно-Богословського храму (м. Тбілісі, Грузія) («Віра і знання: проблеми інтеграції в сучасному світі»); протоієрей Геннадій Батенко, Голова Синодального відділу «Місія «Церква і медицина» («Духовна спадщина М. І. Пирогова, лікаря та педагога (до 200-річчя з дня народження)»).

 

ІІІ Покровські міжнародні читання: Підсумковий документ

 

            Другий день роботи Читань було присвячено секційним засіданням за наступними темами: Освіта у ХХІ столітті: спадкоємність традицій і новації, співпраця світської та духовної компоненти (відділ І: Вища школа та загальні питання освіти та ІІ: Загальноосвітня школа; недільні школи); Духовність та мистецтво; Вічні цінності християнства та виклики сучасності; Християнське служіння милосердя та питання біомедичної етики; Церковний погляд на проблеми сім’ї та молоді; Діалог богослов’я та філософії: суперечка і співпраця (Ювілейне засідання релігійно-філософського товариства, присвячене 75-річчю Блаженнішого Митрополита Володимира).

 

            Відбулося також засідання Круглого столу: Православні освітні проекти та перспектива їхнього розвитку в сучасному світі.

 

            На останньому, третьому пленарному засіданні було ухвалено підсумкові документи Читань, а також звернення до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Учасникам була презентована збірка наукових праць попередніх, Других Покровських Читань. Доповіді та повідомлення, виголошені на пленарних та секційних засіданнях, а також тези, надіслані на адресу форуму, складуть збірник наукових праць Третіх Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких Читань.

 

            Учасники та гості форуму констатували важливість позиції Церкви щодо налагодження плідних стосунків із державною владою у спільній справі визначення стратегії духовного розвитку України. Висловлено переконання в тому, що Церква і Держава мають спільне бачення стратегії розвитку України. Воно полягає в створенні гармонійного громадянського суспільства, заснованого на розвиткові всебічно розвиненої особистості.

 

            Спільність мети визначає можливість співпраці Церкви і держави у цій царині. Відзначено, що в цій співпраці обидві сторони мають виступати в якості рівноправних партнерів. В основі такої співпраці лежить взаємна повага, яка проявляється в повазі як до світськості держави і освіти, так і до позиції та традицій Церкви.

 

            Учасники роботи були одностайні в тому, що гармонійний розвиток суспільства можливий виключно на основі високої і традиційної духовності. Теза матеріалістичної філософії про те, що «буття визначає свідомість» є невірною — вона заперечена всією історією людства. Духовність визначає свідомість людини — а свідомість визначає буття. Духовний розвиток людини спричиняє не тільки зростання її моральності, але й розвиток та удосконалення її свідомості, і зміну матеріального життя на краще.

 

            Протягом роботи переконливо доведено, що духовність уможливлює стратегічний вимір розвитку (зокрема, створюючи ґрунт для формування принципів, підставу для реалізації цінностей тощо). Розвиток суспільства у будь-якому своєму вимірі зумовлений саме наявністю відповідної духовної основи. Духовність створює підґрунтя для будь-яких принципів будь-якого розвитку; за їхньої відсутності розвиток або не відбувається взагалі, або йде у невірному напрямку. Розвиток держави і суспільства, процеси освіти і виховання, мають духовний характер.

 

            Учасники форуму висловили спільну думку, що принцип світськості освіти означає відмову від примусу в питаннях особистого духовного розвитку, а також утримання Державою від проголошення обов’язкового для вивчення і засвоєння світогляду, який викладається в державних закладах освіти, або окремої релігії чи атеїзму як державної ідеології.

 

            На думку організаторів, учасників та гостей Читань світськість держави не є синонімом нецерковності або атеїстичності. Відділення Церкви від держави не означає усунення Церкви від участі у суспільних процесах; натомість, Церква повинна мати можливість бути і вислуханою, і почутою.

 

            Принцип відокремлення Церкви від держави не означає відокремлення Церкви від науки і культури. Науковість підходів не означає ні протицерковності їх, ні «голого раціоналізму». Атеїзм є лише однією з форм світогляду (не обов’язково науковою!) і в цьому контексті для держави має бути в такому ж положенні, як і будь-яка інша система цінностей і вірувань, як і будь-яка інша форма світогляду — в тому числі і релігійна. Атеїзм не може сприйматися як виключно науковий світогляд. Доказами цього є як глибока релігійність визначних учених, так і дані науки, які не суперечать вченню Церкви.

 

            Підтверджено принцип розподілу сфери компетенції Церкви і держави. Кожна зі сторін має працювати у взаємно визначених межах своєї компетенції. Співпраця Церкви і держави відбувається на принципах взаємодопомоги у вирішенні спільних питань та невтручання: Церкви — у справи держави і держави — у справи Церкви. При цьому кожна зі сторін має право висловлювати своє бачення та оцінку певних дій одна одної.

 

ІІІ Покровські міжнародні читання: Підсумковий документ

 

            Читання засвідчили необхідність свободи вибору в питаннях духовно-морального розвитку. Проголошено намагання сприяти якнайширшому вивченню в системі факультативних занять на всіх рівнях освіти історії, моралі та культури традиційних для України релігій. Констатовано, що свобода вибору не має порушувати суспільної безпеки та обмежувати свободу іншої особистості. На спільне переконання учасників Читань, можливість вільного вибору світоглядної позиції має надаватися в усіх напрямках освіти, в тому числі при вивченні природничих наук (зокрема, викладення поряд із теорією еволюції креаціоністських поглядів), історії (об’єктивне висвітлення історії Церкви та її впливу на державне життя і розвиток суспільства), культури (релігійно-моральний чинник у творах мистецтва; відбиття в культурі Святого Письма і традиційної православно-християнської духовності) тощо.

 

            Висловлено переконання в тому, що освіта є процесом духовним; Освіта має бути перетворена із системи набуття знань та вмінь на виховання і духовне утворення людини, власне — на цілісний розвиток. Церква ж, як носій традиційної духовності, має брати участь не лише у визначенні стратегії розвитку освіти, але й у здійсненні власне освітнього процесу (в тому числі у створених нею навчальних закладах усіх типів, форм та рівнів акредитації), а також у формуванні програм та змістового наповнення тих предметів, які викладають питання історії, культури, моральності, особливо ж — релігійні. В черговий раз висловлено прохання до керівництва системи науки і освіти сприяти якнайскорішому створенню державних освітніх стандартів із православної етики, православної теології, а також підтверджено необхідність розпочати підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за вказаними напрямками за участі представників Церкви. Бажаним також визнано розробити програми курсів перепідготовки вчителів для викладання християнської етики в українській культурі та підвищення їхньої кваліфікації.

 

            Засвідчено, що становлення духовності та менталітету українців та представників інших націй і культур, які спільно мешкають в гостинному українському домі, відбувалося за участі і великого впливу Православної моралі та створеної Східним християнством культури. Не ставлячи під сумнів світськість освіти та неклерикальність Держави, Читання відзначають важливу роль Православної духовності в минулому нашої країни, її сьогоденні та майбутньому розвитку. Знайомство із Православною етикою в контексті української культури визнано важливим моментом у повноцінному духовному розвиткові особистості.

 

            Причетність кожної людини до культури своєї країни є необхідною умовою її повноцінного і всебічного розвитку. При повній повазі до різних вірувань, Православ’я визнається як чинник, який відіграв особливу роль у історії та культурі української держави, і відіграє величезну роль у духовному розвитку України в майбутньому. Сáме Православ’я створило українську культуру, і як частина культури воно має сприйматися, вивчатися та визнаватися.

 

            Протягом роботи Читань було висловлено одностайне побажання щодо перетворення предметів духовно-морального змісту, зокрема «християнської етики в українській культурі» із факультативу на постійний предмет у розкладі загальноосвітніх шкіл. Було б бажаним також, щоб і у системі дошкільного виховання, і у вищій школі було запроваджено викладання духовно-моральних предметів.

 

            Учасники Читань висловили побажання ґрунтовного ознайомлення широкого педагогічного та батьківського загалу із кращими надбаннями вітчизняної педагогіки для використання їх у освітньому процесі. Підтверджено, що розвиток всіх ланок системи освіти неможливий без укоріненості в традиціях.

 

            Звертаючись до всіх небайдужих із закликом докладати зусиль для впровадження духовно-моральних предметів у систему світської освіти, Читання нагадують про потребу чіткого визначення всіх аспектів викладання таких предметів, готовності до відповідей на виклики сучасності, використання найновіших педагогічних технологій та технічних засобів, але без сліпого копіювання неякісних і малоефективних псевдопедагогічних інновацій.

 

            Учасники форуму одностайно вважають, що пріоритет у питаннях виховання і освіти належить сім’ї. Освіта та виховання є невіддільними частинами єдиного процесу цілісного розвитку особистості. Сімейне виховання має пріоритет у вихованні як моралі зокрема, так і світогляду взагалі, у відповідності до традиційних цінностей. Зокрема, саме сім’я має визначати напрямки релігійної освіти, питання напрямку та часу статевого виховання. Права та свободи дитини визначаються в першу чергу її перебуванням у рідній сім’ї та повноцінним родинним вихованням. Висловлено побажання створювати батьківські лекторії, які навчали би самих батьків основам духовних знань та моралі; водночас, потрібно не обминати увагою дітей, позбавлених батьківського піклування, сиріт.

 

            Читання засвідчили велику роль священнослужителів у формуванні духовності суспільства. Учасники форуму звертаються із проханням до православного духовенства, яке має таку можливість, набувати педагогічної освіти і особисто викладати предмети духовно-морального змісту. Водночас висловлено побажання, щоб до викладання таких предметів залучалися найосвіченіші з мирян, які глибоко обізнані у питаннях віри і живуть активним церковним життям. Бажано також, щоб православні педагоги систематично підвищували свою кваліфікацію, як через самоосвіту, так і через навчання на богословських курсах та відповідних відділеннях духовних і світських навчальних закладів.

 

            Відзначаючи важливу роль недільних шкіл у відродженні традиційної православної духовності, учасники Читань відзначають, що сьогодні головними завданнями церковної недільної або вечірньої школи є не тільки вивчення окремих моментів Закону Божого, але й набуття дітьми, підлітками та дорослими досвіду церковного общинного життя, живої віри через свідому участь у Таїнствах. Водночас зазначено, що всі програми недільних шкіл мають проходити рецензування на предмет як смислового наповнення, так і методичного забезпечення, щоб важливий аспект сучасної катехизаторської роботи відбувався на належному духовному та педагогічному рівні.

 

            Засвідчена потреба у об’єднанні зусиль православних педагогів, учених та практиків. Для цього необхідна організація тісного спілкування в регіонах і на загальноукраїнському рівні, постійно діючі семінари. Потрібно також сприяти спілкуванню православних дітей та молоді із різних шкіл, міст, сіл та регіонів.

 

            Звернуто увагу на потребу у створенні загальноукраїнського православного часопису, науково-методичних творчих лабораторій із розробки та експертизи програм, підручників та методичних матеріалів для предметів духовно-морального змісту.

 

            Учасники форуму із занепокоєнням сприймають ті факти, коли під маскою духовних цінностей і навіть цінностей православних насаджуються ідеї та принципи, які до духовності не мають ані найменшого відношення. Тому важливим моментом у формуванні світогляду є правда. Зокрема, Церква має право визначати, чи є та чи інша позиція власне церковною, тобто такою, яка відповідає вченню і традиції Церкви. Одностайно засуджено активізовані останнім часом намагання запровадження у суспільну свідомість та систему освіти псевдоцерковних, псевдоправославних, псевдодуховних цінностей.

 

            Висловлено тверде переконання: поважаючи свободу вибору і принципи вільного розвитку особистості, не можна не визнати шкідливості певних видів ідеології, моралі та духовності. Тому слід намагатися створити ефективні механізми протидії всіляким проявам фашизму, ксенофобії, екстремізму, пропаганді псевдодуховності та неорелігій деструктивного змісту, сатанізму та окультизму. Читання висловлюють повагу до досвіду країн Європи, в яких духовний та моральний розвиток регулюється в законодавчому порядку, із додержанням основних прав і свобод людини та обмеженням нетрадиційних і деструктивних проявів духовності.

 

            Протягом роботи Читань було чітко визначено, що у ставленні до питань духовності держава має керуватися принципом балансу дозволів та застережень. Визнаючи наявність принципово небезпечних форм та проявів духовності, слід, окрім загального ознайомлення із різними духовними традиціями та практиками, по-перше, надавати перевагу саме традиційним із них — як притаманним вітчизняній духовності і властивим її носіям; по-друге, небезпечні прояви духовності можуть і мають бути обмежені — так само, як держава обмежує свободу і прояви діяльності людей, які завдають шкоди здоров’ю та матеріальним статкам інших людей.

 

            Висловлено занепокоєння сучасним рівнем інформатизації суспільства, який завдає шкоди духовному здоров’ю як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Саме через відсутність адекватної оцінки інформації, часто в результаті маніпуляції свідомістю створюється аморфна соціально пасивна особистість, байдужа до високих власне людських проблем. Читання закликають віруючих людей на всіх рівнях суспільства сприяти розповсюдженню чесної «людиноутворюючої» інформації, перешкоджати негативному впливові на людей закликів до бездумного споживацтва, безвідповідальності і байдужості.

 

            Учасники Читань звертають увагу громадськості на необхідність гуманітарної етичної, наукової та профільної експертизи освітніх, оздоровчих, реабілітаційних програм і систем, які впливають на духовний стан людини. Запровадження програм деструктивного, окультного змісту не тільки завдає шкоди замість користі, але й сприяє заміні явних пристрастей таємними пороками, створюючи хибне враження «зцілення» від недугу душі.

 

            Висловлено підтримку ініціативі про обов’язкову загальну громадянську (соціальну) службу як дієвий захід виховання молоді на традиційних для нашого суспільства засадах любові до ближнього і допомоги нужденним, формування високої самосвідомості і почуття відповідальності кожного члена суспільства.

 

            Учасники Читань знову нагадують всім членам суспільства про необхідність щоденного наполегливого прагнення до високих ідеалів християнства. Тільки наявність справжнього високого ідеалу зможе надати людському буттю смисл, а намагання досягти ідеалу перетворить буденність існування на справді людське життя.

 

            Протягом роботи Читань відбулися плідні дискусії з різних питань церковного служіння та державно-церковних стосунків. Незважаючи на різницю поглядів та позицій у деяких питаннях, учасники форуму продемонстрували єдність у принципових питаннях і головних засадах здійснення спасительного церковного служіння в сучасному світі. Водночас Читання показали вміння учасників вести цивілізовану дискусію, метою якої є не ствердження особистих поглядів, але знаходження спільних точок дотику для найбільш повної реалізації потенціалу кожного, найвідданішого служіння ближнім.

 

            Всі без виключення учасники форуму були єдині в розумінні стратегії розвитку України як зростання в першу чергу духовного, основаного на традиційних духовних цінностях українського народу, і спрямованого на розвиток найкращих сил і якостей людського духу, з метою якнайповнішої реалізації людини у її найвищому покликанні, як створеної за образом Божим і призначеної до вічності.

 

            Учасники Третіх Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань висловлюють спільне переконання: на фундаменті традиційних православних духовних цінностей, в єдності духу і союзі миру ми можемо збудувати нову країну — спільний дім, в якому кожен зможе вільно вибирати путь розвитку і мати можливість реалізації своїх потенціалів, при цьому благо суспільства і благо кожного окремого члена суспільства будуть взаємно пов’язані та взаємозумовлені. Хай зберігає всіх нас у єдності і однодумності Єдиний Бог!

Теги:
3893







Матеріали по темі







Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту



Коментарі розміщюються користувачами сайту. Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости , не можуть залишати коментарі в даній новині.
Останні коментарі
Опитування
настоятель парафії
парафіяльна рада разом із настоятелем та парафіянами
меценати, за кошти яких зведено храм
державні структури, що займаються реєстрацією парафій
усе, що вирішується на користь моєї конфесії, завжди правильно!
інший варіант