1839 – розпорядженням імператора Миколи І на теренах Російської імперії ліквідовано греко-католицьку церкву.

1918 – Київ за часів гетьмана П. Скоропадського. Сучасниця тих подій російська письменниця Н. Теффі, котра нещодавно залишила Петроград, занотовує у щоденнику: “Київ! Вокзал переповнений народом і наскрізь пропах борщем. Це новоприбулі у буфеті залучаються до культури вільної країни… Розум говорить, що ти тут у повній безпеці, що борщ твій – невід’ємна твоя власність і права твої на нього охороняються залізною німецькою силою… Пожвавлення на вулицях, люди, що снують з магазину до магазину… І раптом дивна небачена картина, немовби сон про забуте життя, - така неймовірна, радісна і навіть страшна: у дверях кондитерської стояв офіцер у погонах і їв тістечко! Офіцер, з по-го-на-ми на плечах! Тіс-теч-ко!.. Не де-небудь у підвалі, затравлений, як звір, закутаний у бумазейне ганчір’я, голодний, саме існування якого – трепет і смертельна загроза для близьких… Перше враження – свято… Метушня на Хрещатику, ділова і весела”. Після жахіть “червоного терору” в Петрограді і Москві київське життя новоприбулим росіянам і дійсно видавалось раєм.

1932 – у Харкові завершилася ІІІ конференція КП(б)У, яка обговорила питання про підсумки весняної посівної кампанії, про заготівельну та жнивну кампанії і завдання організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Конференція визнала встановлений для України план хлібозаготівель у 356 млн. пудів прийняти до “безумовного виконання”. З притаманною тогочасною лексикою у резолюції зазначалося: “Щоб успішно впоратися з хлібозаготівлями та справою організаційно-господарського зміцнення колгоспів, партійна організація повинна якнайрішучіше і нещадно викривати опортуністів, капітулянтів та скигліїв, що вбачають причину труднощів і ускладнень цього року на Україні у великих темпах, у великих завданнях, які вони зазделегідь вважають за шкідливі і нездійсненні. Ці опортуністи, капітулянти і скигляї, що відбивають ідеологію куркульства,… тягнуть нас до капітуляції перед класовим ворогом замість більшовицької мобілізації всіх сил партії, комсомолу на боротьбу за подолання всіх труднощів, за остаточну перемогу соціалізму на селі”. Мільйонів життів, які забрав голодомор, коштувала українцям “остаточна перемога соціалізму на селі”. Утім, для тоталітарного режиму гасла і плани завжди вартують набагато більше, аніж людське життя.

1934 – Секретно-політичний відділ (СПВ) Головного управління держбезпеки наркомату внутрішніх справ (НКВС) надіслав у ЦК “Спецповідомлення про хід підготовки до Першого з’їзду Союзу радянських письменників”. У цьому “повідомленні” наведені доноси стукачів про реакцію радянських письменників на директивну статтю Горького “Литературные забавы”, опубліковану 14 травня одночасно в “Правде”, “Известиях”, “Литературной газете” і “Литературном Ленинграде”, в якій Горький у різкій формі, безпідставно критикував двох письменників: Павла Васильєва (згодом розстріляного) і Ярослава Смелякова (кинутого невдовзі до таборів). Ось зразок доносу, наведеного у “Спецповідомленні”: “Борис Пастернак, встретив Павла Васильева в Доме Герцена, пожал ему руку и сказал демонстративно громко: “Здравствуй, враг отечества”, - и, смеясь, пошел дальше”.

1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Житомир.

1993 – парламент Росії ухвалив постанову, згідно з якою Севастополь оголошувався російським містом і головною базою єдиного Чорноморського флоту.

1997 – під час зустрічі голів держав і урядів країн – членів НАТО в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство НАТО з Україною.