17 липня з ініціативи інтернет-порталу «Релігія в Україні» в прес-центрі Інформаційної агенції «Укрінформ» проходив «круглий стіл» на тему «Українське православ’я в пошуках ідентичності».

Захід зібрав до дискусії політологів, експертів, релігієзнавців і представників різних конфесій. Серед присутніх були директор центру соціальних досліджень «Софія»  Андрій Єрмолаєв, експерт Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Белецький, соціальний психолог Олег Покальчук, керівник секретаріату Верховного архієпископа УГКЦ о. Олекса Петрів, керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків архімандрит Кирил (Говорун), прес-секретар митрополита Володимира протоієрей Георгій Коваленко, богослов Володимир Бурега, протоієрей Петро Зуєв, голова Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський, професор Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка Алла Бойко, директор релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський та інші.
Учасники заходу обговорювали питання про значення та спадкоємність Хрещення Русі, здійсненого в 988 р. князем Володимиром. Тут було висловлено думки і про те, що не можна сказати однозначно про те, яка саме Церква є спадкоємицею цього акта, і про те, що наразі неможливо відновити достеменно етнічну самосвідомість русичів Х ст. Підкреслювалося і та обставина, що для князя Володимира цей акт був доповненням до династійно-політичної угоди з Візантією. Тобто йшлося про те, що можна припустити – вже тоді поставало православ’я з політичним присмаком.  І далі – в період розбратів, згодом і трансформації державницької парадигми Русі-України спочатку під впливом татаро-монгольської навали, потім у період Великого князівства Литовського, пізніше внаслідок розділення на Правобережні та Лівобережну Україну, питання релігійної приналежності та світоглядного вибору в реаліях української минувшини мали політичне забарвлення. І тепер, на початку ХХІ століття, знову українське суспільство спостерігає побутування православ’я з певною політичною забарвленістю. Тут і  розділення трьох православних Церков – УПЦ КП, УПЦ, УАПЦ, і надміру політизовані заяви про суперечливість патріархальних юрисдикцій та очікування про  (не) надання автокефалії, і політичний чинник, що впливає на ймовірну зміну статусу УГКЦ тощо. Так і прийдешній візит патріарха Кирила не уник політичних тлумачень і  найрізноманітніших припущень.  У цьому питанні всі присутні зійшлися на думці, що буде прекрасно, якщо справді це буде візит предстоятеля до своїх вірних, поїздка з метою молитовного єднання та спільного піднесення молитов за єдність православ’я. Прес-секретар митрополита Володимира  протоієрей Георгій Коваленко ще раз підкреслив, що візит глави РПЦ не несе жодних політичних конотацій, не обтяжений імперськими смислами, а покликаний лише до згуртування вірних.
Питання згуртованості дискутувалося у третьому пункті порядку денного, що стосувався національної ідентичності. Цей пункт викликав найгостріші суперечки. Говорилося про те, що аж ніяким чином українці не є малоросами, що розвиток держави відбувається саме на потужних національних засадах, що в процесі становлення та зміцнення держави по-новому осмислюється й національна приналежність її громадянами. При цьому було наголошено, що й усвідомлення релігійної приналежності також є одним із тих факторів, сукупність яких формує національну ідентичність.

Письмові відповіді тих, хто був запрошений до обговорення, проте не зміг бути присутнім - директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна політолог Кость Бондаренко та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович – можна прочитати в розділі «Публікації».

Стенограму з "Круглого столу" можна прослухати тут