Так, Дмитре. Поживемо-побачимо. Але висновок вже накльовується капітальний: благодатність-канонічність КП - це не об*єктивна містична реальність (або відсутність такої реальності), а суб*єктивне визнання, яке є лише питання торгів та низької політики.
Крім того, Москва саме зараз ставить себе щодо тієї ж Абхазії в дуже лоскотне становище: вона має до абхазів застосувати норми того ж проекту прийому з розколів, що видали на Міжсоборній присутності. Тобо офіційно Кирило має сказати Вісаріону Апліа: ви наразі є безблагодатні розкольники, ваші таїнства недісні, всі ваші хрещення та хіротонії з моменту виходу з-під юрисдицкії патріарха ГПЦ не можуть бути визнані, і повертати вас треба тільки з тією ж жорстокістю, що і Київський патріархат. От би я хотіла це почути... А від Кураєва - слабО? Він до кого в Сухум поїхав? До безблагодатних розкольників? То він має їх умовляти розкаятися (!!! кого? абхазів???) і повернутися в ГПЦ! Будемо чекати, що щось в лісі здохне, і він таке скаже абхазам - очі в очі!


Дмитре, а це як? Як РПЦ, яка не є Вселенським патріархатом та не є матір*ю-Церквою для Абхазії, може канонічно визнати її автокефалію??? Це ж вже не прецедент, а інцидент!!!

Зараз не 2008 рік. Зараз інший Московський патріарх. І головне - зараз йде підготовка до Вселенського собору. Доки РПЦ буде підтримувати його ідею, Константинополь не піде на загострення стосунків із нею. Тільки якщо стане зрозуміло, що РПЦ явно гальмує скликання, можливі якісь кроки в українському напрямку. Про це вже десь писалося детальніше.

Дмитре, та якби ж все було так просто... Фанар постійно неофіційно спілкується з нашими (ну, як РПЦ з абхазами), влітку 2008 р. для визнання не вистачило одного кроку (знаю). Тобто, К-ль не проти визнання КП, тим більше що це значно послабить позиції РПЦ. Недопущення посилення РПЦ - чи не головний чинник зовнішньої політики Фанару. А тут такий козир до рук пливе! Думається, Варфоломій знайшов би шлях "помилувати" ГПЦ у разі її "взбрику", і не розривати з нею відносин. А РПЦ повисла б на великому гаку. Розірвала б відносини з ГПЦ - ну, і що? В Естонії вони вже рвали відносини з К-лем...
Так, у обох сторін (К-ль та РПЦ) з відносин щез би один козир у вигляді "українського питання", точніше, не щез, а трансформувався. Тому що 2 паралельні канонічні юрисдикції в Україні - це тільки півсправи. Дали лизнути ковбаску, а вкусити - зась!Справа - це повна автокефалія УПЦ МП і Єдина Помісна Церква. Українці б не заспокоїлися на півдорозі. І тут би ще Москва станцювала свою калінку на "біс". Але це було б потім. Проблеми потрібно вирішувати по мірі їх надходження.
І гадаю, крок ГПЦ по вирішенню українського питання підтримало б чимало помісних церков, яких РПЦ вже "задовбала" своїм нездоровим тиском. Так, були б і ті, хто проти (Сербська ПЦ), але "гордим Бог противиться". Ну, то вже інше питання...
ІМХО

Доки РПЦ офіційно не анексує Абхазію і Південну Осетію, ГПЦ ніколи не встановить євхаристійного спілкування з КП. ГПЦ взагалі орієнтується на WO і Константинополь, який КП визнавати не збирається, а на розрив стосунків з Вселенським престолом через такий крок вони не підуть. Але якщо РПЦ анексує ці території, або, ще краще, визнає автокефалію абхазької церкви - то є велика вірогідність, що ГПЦ може визнати КП і встановити з ними євхаристійне єдання.

Объясняю, в Алании есть епископ - вл.Георгий (Путахэ), он поставлен туды главой одной из старостильных греческих Церквей митрополитом Опоросским и Филийским Киприанам. Т.е. на мнение РПЦ и ГПЦ аланы "плюють и сморкають" . Они ориентированы на греков-старостильников и ревнителей более, чем на мировое православие. Абхазам нужен епископат и автокефалия. А шо хочу сказать, будет кенония меж ГПЦ и КП или не будет, отношение аланов и абхазов к ГПЦ не изменится. А вот отношение РПЦ к ГПЦ вслучае кенонии послэдней с КП рэзко изменится. Вы, Татьяно, думаете шо у БАЛЬШОЙ-БАЛЬШОЙ РПЦ не фатит ресурсов "зачмырить" маленькую-маленькую ГПЦ? Фатит, не сумлевайтесь.
Так шо решение - одно, а имэно - переход аланов и абхазов под юрисдикцию грузинского старообрядческого архиепископа Павла (Хорава)....Круто я задвинул, надо в блокнот записать...

Аввакум, у Вас чУдная привычка говорить мазками и сокращениями. Можете детализировать сказанное, ибо я по непониманию половины сказанных Вами слов таперича пребываю растерямшися ...

Ю.Осетия - это епархия синода"противостоящих" митр.Киприана (Куцумбаса), т.е. грекостаростильноориентированая Церковь. Абхазы хотят институциолизации своей Церкви, т.е. восполнения ее епископатом и автокефалии. Что тут хочет "словить" УПЦ КП не ясно.

Мне кажется, сейчас к ситуации в Абхазии приковано внимание всего православного мира. Потому что маленькая Грузия может спутать все карты великих хитрецов как в Константинополе, так и в Москве. Не дожидаясь всякихихних вселенских соборов. На мой непрофессиональный взгляд, при урегулировании (усложнении) канонического статуса Цхум-Абхазской епархии РПЦ и ГПЦ могут создать такие прецеденты, которые перекроят всю каноническую карту мира. Например, ГПЦ может войти в евхаристическое общение с УПЦ КП. Причем сделать это первой. Кстати, почему бы и нет? Не вижу, чтоб этот шаг чем-то грозил ГПЦ, например, де-факто утерей бунтующих епархий и официальным переходом их под омофор РПЦ (если признание КП будет предшествовать такому переходу). Ведь в Украине и Грузии ситуации выглядят неодинаково. Признавая КП, ГПЦ не посягает на паству РПЦ, потому что на КП не распространяется власть патриарха РПЦ. Иными словами, в Украине тогда начнут существлвать 2 паралельные юрисдикции, которые и так сейчас существуют де-факто. В Грузии все иначе: на территории Абхазии и Ю.Осетии есть только соответствующие епархии ГПЦ, нет параллельных церквей (произошел не раскол, а откол целой этнической территории, причем по национальному признаку). Посему взятие РПЦ под свой омофор абхазов и осетин в ответ на признание КП не будет "симметричным" ответом, а будет считаться аннексией части канонической территории ГПЦ в чистом виде. ИМХО. Признаю, что могу оценивать ситуацию поверхностно и однобоко.
Интересно, что скажут наши канонисты по этому поводу?