Видатна християнська поетеса Віра Кушнір померла в п'ятницю 14 січня в місті Санта Барбара, штат Каліфорнія. Про це з посиланням на близьких поетеси повідомляє РІСУ з посиланням на MirVam.org.

«Це той випадок, коли можна сказати, що її смерть благословенна. Для мене особисто Віра Кушнір – легенда, герой та об`єкт наслідування. Як поет, я виріс на її поезії, як християнин – на її точних, як стріли, думках та поетичних образах. Вона прожила довге і не намарне життя. Але в творчості буде жити ще довше. Мені було дивно, коли декілька разів в розмовах з молодими віруючими (тими, хто прийшов до Бога в післяперебудовний період) вони не чули цього ім`я. Але в душах  віруючих старшого покоління вона залишила прекрасний образ невтомної трудівниці, співця Божої милості та любові», – написав з приводу цієї сумної звістки поет і журналіст Юрій Вавринюк, головний редактор журналу «Благовісник».

Біографічна довідка Віри Кушнір:

Християнський поет і прозаїк, перекладач і публіцист, автор кількох збірок духовної поезії та дитячих оповідань, Віра Сергіївна Кушнір народилася в м. Донецьку (тоді – Сталіно) у вересні 1926 р. Вона була третьою дитиною в сім'ї Сергія Сергійовича Абрамовича (Абрамова) та Євгенії Львівни Розенберг, та онукою пастора і місіонера Леона Лазаревича Розенберга, засновника протестантської місії "Вефіль", який працював з 1900 по 1922 рр. серед євреїв Одеси.

В кінці Другої світової війни її сім'я опинилася на Заході, де у 1946 році Віра вийшла заміж за Євстахія Кушніра.

Трохи пізніше, в кінці 40-х років, разом з чоловіком переїхала до США. У цій країні вона стала брати активну участь в євангельському радіомовленні російською мовою (1959г.), а двадцять один рік по тому (з 1980) увійшла в директорат місії "Вефіль" у США і після 1994 р. деякийперіод була її директором.

Член редакційної колегії газети «Наші Дні», що видається Тихоокеанським об'єднанням слов'янських євангельських християн-баптистів (Сакраменто, Каліфорнія, США). Видала кілька збірок духовної поезії, оповідання для дітей. Проживала у м. Санта-Барбара (шт. Каліфорнія, США).

Багато віршів Віри Кушнір покладені на музику. Рядки з її поезій стають епіграфами до наукових робіт з богослов'я, християнської етики, місіології. Її цитують, вчать напам'ять, і просто знають і люблять.

Невидимые руки

Через всю жизнь, из года в год,
В тоске, в нужде, в разлуке,
Нас всех ведут, ведут вперед
Невидимые руки.

И нас держали в первый миг
После рожденья муки,
Руками матерей земных
Невидимые руки.

Они заботились о нас,
Несли, вели, держали,
Мы их присутствие не раз
Реально ощущали.

Они ласкали нас порой,
Порою бичевали,
Вели с врагом в неравный бой,
Встречали, провожали...

И нам казалось иногда,
Что мы их потеряли.
О, как мы плакали тогда!
Как их найти желали!

Но в час, когда иссякнет путь,
Умолкнут речи, звуки,
Нас в Отчий Дом перенесут
Невидимые руки.

В объятья примет нас Отец
Для жизни без разлуки.
И там увидим, наконец,
Невидимые руки.

                Вера Кушнир