З 25 по 27 травня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику проходила Міжнародна наукова конференція «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії», традиційно присвячена пам’яті митрополита Київського і Галицького Євгенія (Болховітінова), повідомляє кореспондент «Релігії в Україні» Олег Алімов.

«Цю конференцію ми організовуємо вже вдев’яте, – розповів інтернет-порталу «Релігія в Україні» завідувач відділу наукових видань Києво-Печерського заповідника Костянтин Крайній. – Цього року нашими співорганізаторами виступили Київська духовна академія УПЦ і Центр археології Києва Інституту археології НАН України. Питання, які ми піднімаємо вже не перший рік – це історія Церкви, біографістика, археологія, джерелознавство, історіографія. Цього року до нас приїхало більше 60 доповідачів з України, Росії, Молдови, Польщі та Латвії».

Конференція працювала за 4 напрямками:

1. Історичні, джерелознавчі та методологічні студії давньої та середньовічної Церкви.

2. Церква нового часу: історія та історіографія.

3. Церква новітнього часу: джерела, історія, історіографія.

4. Археологічні дослідження пам’яток церковної давнини.

Засідання конференції відбувалися не тільки на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника, але й у церковно-археологічному кабінеті КДА та Центрі археології Києва.

Першою прозвучала доповідь завідувача відділу Інституту археології НАН України, професора Олександра Моця «Поширення християнства на Русі: можливі шляхи проникнення». Спираючись на археологічні реконструкції процесів ідеологічного порядку в давньоруському суспільстві автор робить висновок, що «поширення православних ідей на Русі могло відбуватися не лише традиційним дніпровським шляхом – існували й інші варіанти». Серед них Олександра Моця розглянув македонський та моравський вплив на розвиток християнства на Русі.

Особливо слід відзначити доповіді Володимира Руденока та Тетяни Новик «Поховальні печерні пам’ятки Чернігівського Богородичного (Іллінського) монастиря», Миколи Дніпровського (Санкт-Петербург, Росія) про кримські печерні комплекси культового призначення, Юрія Артамонова (Москва, Росія)  на тему слов’янських графіті Софії Константинопольської тощо. 

Останнім акордом наукового форуму став круглий стіл на тему: «Історія Церкви як самостійний напрям в історичній науці: стан дослідження, здобутки, перспективи», який відбувся 27 травня. «Питання, які ми піднімали на круглому столі, – зазначив Костянтин Крайній, – я вважаю дуже важливими. Ця тема сьогодні звучить як намітки на майбутнє, якщо вдивлятися в розробки наукових інституцій, учбових закладів. Все ж, історія Церкви сьогодні не стоїть там не лише як окремий предмет, а навіть і як окремий напрям. Вона входить в історію України, в загальну історію. І тут, все ж таки, треба вирішити таке питання. Протягом століть в України не було власної державності, однак була певна консолідуюча сила, яка об’єднувала українців. Це була саме Церква. Тому дослідження історії Церкви – це дуже важливе питання в дослідженні саме історії України».

Матеріали конференції вже доступні у друкованому вигляді та розповсюджуються на території Національного Києво-Печерського заповідника.