У Верховній Раді підтвердили, що пропозиція польського Сейму ухвалити спільну заяву щодо Волинської трагедії надійшла на два комітети ВР України - закордонних справ та з питань європейської інтеграції. Узгодити текст має Борис Тарасюк, інформує Історична правда.

Мова йде про обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені польською Армією Крайовою та Українською Повстанською Армією в 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Ухвалу сейму "Про встановлення 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'яків" остаточно було вилучено із порядку денного польського парламенту. Зроблено це було на прохання президента Польщі Броніслава Коморовського, пише на своєму сайті "польський Табачник" ксьондз Ісакович-Залєський.

Канцелярія президента, за джерелами Залєського, пояснює, що така ухвала є зайвою, оскільки Коморовський разом із президентом Януковичем працює над виробленням тексту спільної заяви польського Сейму та української Верховної Ради. Наразі текст документу ще не готовий.

Резонансну ухвалу, присвячену Волинській трагедії, Сейм (нижня палата польського парламенту) мав голосувати 27 травня - якраз у день візиту до Польщі президента Януковича. Але потім вона зникла з порядку денного.

Організації "кресов'яків" (себто мешканців Східних Кресів - "східної окраїни" - так польські чиновники називали території сучасних України, Литви і Польщі, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі ) повідомляли, що голосування було перенесено на 10 червня, однак зрештою ухвала так і не з'явилася на офіційному сайті Сейму.

Як відомо, українська влада має власну позицію щодо Волинської трагедії, яку можна визначити формулою "Вибачаємо і просимо вибачення". Цю є формулу підтримує і польська влада.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У лютому цього року в інтерв'ю польським ЗМІ (в тому самому, де Янукович визнав, що є наполовину поляком) український президент пообіцяв теж реалізовувати цю формулу. І справді, днями Польське радіо повідомило, що 30 серпня 2011 року президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям).

Борис Тарасюк днями мав вирушити до Варшави для погодження із своїм польським колегою - головою сеймової комісії у закордонних справах - тексту та процедури ухвалення спыльного документу.

Про те, що спільний українсько-польський документ є найкращим виходом із складної ситуації, в яку польський Сейм був поставлений наполегливістю своїх радикальних "кресов'яцьких" товариств (тут присутній ще й електоральний момент - бо на листопад 2011 року призначені чергові вибори до Сейму) свідчить дискусія, яка відбулась 7 червня у стінах нижньої палати польського парламенту.

Ініціатор проекту ухвали щодо "Дня пам"яті мучеництва кресов'яків" депутат Стефанюк звернувся до віце-маршалка Кухцінського із запитанням щодо перспективи проходження документу.

На це він отримав відповідь, що "під час засідання конвенту... маршалек сейму висловив варіант виходу із ситуації, на який би погодились усі... ". Цим варіантом якраз і повинна бути спільна польсько-українська ухвала.