— У Білорусі 300 доларів — мінімальна пенсія для священиків, у Росії — 500. А в нас духовенство прирівняли до нероб, — заявив настоятель Покровського кафедрального собору Київського Патріархату у Львові 62-річний митрофорний протоієрей Павло Кочкодан в інтерв'ю Газеті.ua

— Маю 45 років стажу. 1966 рік — перший запис у трудовій. А пенсію нараховують лише за 18 років, відпрацьованих за незалежності. Виходить, решту часу я лайдакував. Беру 764 гривні пенсії, 400 з них повертаю у Пенсійний фонд. На життя лишається 350. Як бідні приходять у храм просити гроші, то даю каліці чи бомжу 10 гривень і кажу: "Я така ж бідака, як і ти", — розповідає священик.

Отець закінчив петербурзьку духовну семінарію, вчився на одному курсі з теперішнім російським патріархом Кирилом. Працював священнослужителем у соборі Святого Юра у Львові, викладав у Львівському інституті внутрішніх справ, Київській духовній семінарії. З 1990-х служить у Покровському соборі.

— За тих 20 років, які мені не зараховують, я заробив 63 тисячі карбованців і сплатив 25 тисяч податків. На всі місця праці маю довідки й записи. Але у Пенсійному фонді говорять, що я в ті роки не входив до профспілки і не платив у їхній фонд, — дістає документи з папки отець Павло. — Але Пенсійного фонду тоді не було, гроші платили у фінансові відділи.

У фонді священикові запропонували: аби отримувати більшу пенсію, він повинен сплатити державі 105 тис. 137 грн. Тоді йому нарахують пенсії 1200 грн.

— Це ж анекдот! Якби мав такі гроші, то поклав би на депозит, і нащо мені пенсія? Питав, чи хтось платив такі суми. "Ні, будете перші". Знайомі радять: "Підійди до начальниці в Пенсійний фонд, дай коньячок і спеціалісту 300 доларів. Будеш мати спокій, і пенсію нарахують без документів". Але я так не хочу. Де справедливість? Я вимагаю грошей, які заробив.

Отець Павло проситиме у листі президента, аби він прирівняв священнослужителів до звичайних професій у питанні нарахування їм пенсій.

— Бо це стосується всіх священиків, які працювали в радянський час. Греко-католицькі пенсії мають. Вони переховувалися від влади, працювали вчителями, бухгалтерами. А ми, православні, мали духовенство за основну професію. І залишилися "з носом".

— Претензій до нас багато, але помогти нічим не можемо. Священикам пенсія за служіння в радянські часи не нараховується. Тому що тоді була інша держава, інші закони. Ми нічого змінити не можемо. Треба міняти закон на вищому рівні, — коментують ситуацію в Пенсійному фонді Львівської області.