Голова Синодального відділу УПЦ у справах пастирської опіки пенітенціарної системи, який брав участь у помісному Соборі УПЦ 9 липня, прокоментував порталу «Релігія в Україні» цю подію.

За його словами, ювілейний Собор «підвів певну риску в житті УПЦ», після якої можна говорити, що «Українська Православна Церква – це Церква, котра об’єднує православних віруючих по всій Україні, незалежно від місця проживання, національності та громадсько-політичних позицій».

На думку отця Віктора, це дуже важливо, адже «у нашій країні є світоглядні відмінності між людьми в різних регіонах», проте «наша Церква об’єднує всіх, чого не скажеш про будь-які інші традиційні для України релігійні спільноти, не беручи до уваги, звісно, новітні течії і рухи. І Собор це підтвердив і підніс подяку Богові за це».

Говорячи про прийнятий Статут УПЦ в редакції від 2007 року, священик сказав:

- Ми розуміємо, що будь-яка структура, котра діє у державі, повинна сповіщати про себе за допомогою документів. Таким документом для УПЦ і є Устав. Розвивається суспільство, розвивається і Церква, яка повинна відповідати на виклики сьогодення, коригуючи свою діяльність і водночас не міняючи свого догматичного віровчення. Тому зміни в Уставі були неминучі. І це – перманентний процес. Наприклад, лише на останній сесії Верховної Ради було прийнято більше 200 законодавчих актів, частина з яких прямо чи опосередковано стосується діяльності релігійних організацій. Змінюються закони в державі – необхідні певні зміни в статутах парафій, монастирів, релігійних центрів тощо. Тому процес внесення змін до Статуту – це нормальний процес. Інша справа, що внесення кардинальних змін ніхто на Соборі не пропонував».

Крім того, як зазначив о. Віктор, Собор «продемонстрував єдність Церкви, незмінність попереднього курсу на неухильне дотримання всіх канонів».