Ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, доктор богословських наук та юридичних наук, професор архімандрит Віктор (Бедь) прокоментував читачам порталу «Релігія в Україні» критичні зауваження, які були останнім часом висловлені спостерігачами щодо рішень останніх Соборів УПЦ (МП).
Архімандрит Віктор нагадав, що «Помісний Собор Української Православної Церкви, на проведення якого вона має цілковите канонічне право», був ювілейним, приуроченим до 45-річчя архіпастирського служіння Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира. Собор «підвів коротенький підсумок діяльності УПЦ за останні 19 років» і засвідчив, що «Помісні Собори УПЦ слід збирати частіше (бодай раз на п'ять років)» - тоді, на думку архімандрита, що брав участь у Соборі, «балачок навколо Соборної форми діяльності Церкви буде менше».
Архімандрит Віктор пояснив, що «Помісний Собор УПЦ затвердив діючу редакцію Статуту про управління УПЦ, який набрав чинності і є легітимним з 21 грудня 2007 року, після його затвердження архієрейським Собором УПЦ». Також, згідно п. 5 Ухвали Помісного Собору УПЦ, затверджено і схвалено всі рішення архієрейських Соборів, Священного Синоду УПЦ у період між Соборами, включно по 8 липня 2011 року. «Відповідно схвалено питання про розширення кількісного складу Священного Синоду УПЦ, та створення Вищої Церковної Ради УПЦ, яка на засіданні архієрейського Собору УПЦ (що передував засіданню Помісного Собору УПЦ) перейменована в Координаційну Раду УПЦ».
Разом з тим, «прийнявши п. 5 Ухвали, Помісний Собор УПЦ відповідно вніс і зміни до Статуту про управління УПЦ в тій частині, в якій вони йому протирічать (це стосується всіх Синодальних рішень архієрейських Соборів та Священого Синоду УПЦ за період з 1992 по 2011 рр.)», зазначив о. Віктор .
Оскільки Координаційна Рада УПЦ (за старою назвою Вища Церковна Рада УПЦ), що діє при Предстоятелі та Священному Синоді УПЦ, є Синодальною установою, то, як Синодальна установа, вона не обов’язково має бути прописана окремим розділом чи підрозділом у Статуті про управління УПЦ, вважає ректор УУБА.
За словами о. Віктора, «Помісний Собор УПЦ проявив мудрість, толерантність та церковну соборність. Засвідчив церковну єдність єпископату, духовенства, чернецтва та мирян УПЦ. А те, що на Соборах (архієрейському та Помісному) пролунали і окремі думки та відбулись прилюдні дискусії, так це тільки засвідчило те, що Українська Православна Церква є Церквою живою та Соборною», заключив він.

Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту




Я там не встигла поставити другого запитання, і ще по першому.
От натрапила на інтерв"ю владики Антонія ще 2007 року, де він сказав:
"Статут про управління Української Православної Церкви - це внутрішній канонічний документ, а не юридичний. Але цей документ буде зареєстровано в Міністерстві Юстиції України".
http://orthodox.org.ua/uk/node/2273/
Наскільки така думка є відображенням реальності?
На сторінці офіційного сайту УПЦ, де опубліковано статут, у передмові сказано:
Цей Статут є внутрішнім документом Української Православної Церкви, який регламентує різні сторони її життя. Він є обов'язковий для виконання на загальноцерковному, єпархіальному та парафіяльному рівнях. На його основі реєструються статути канонічних підрозділів Української Православної Церкви
http://orthodox.org.ua/uk/node/2485
Мова йде про реєстрацію як юридичних осіб. В цьому плані цікаво було б співставленння зі Статутом РПЦ.
І ще питання: чи православна церква мала статут про управління на протязі всієї своєї історії? Коли подібні статути про управління та устрій вперше з"явилися?
---------------------------------------
До речі, в цьому інтерв"ю владика Антоній спростовує всі ті закиди, що звучали і зараз: і про місцеблюстителя, і про схвалення кандидатури митрополита патріархом... Отже, у цьогорічної істеріїї вже є історія, це не в перший раз.