Патріарх Московський і всієї Русі Кіріл не буде ініціювати жодних змін у статуті УПЦ МП. Про це в коментарі Тижню заявив релігієзнавець Андрій Юраш.

«Патріарх Кіріл особисто сам в часі візиту не буде ініціювати жодних тектонічних зрушень. Кожного разу під час своїх візитів, які відбуваються багато разів на рік, всі сподіваються, що буду якісь заяви. Однак, я впевнений, що патріарх Кіріл не буде йти на якісь різкі заяви стосовно рішень Синоду. Це буде черговий візит демонстраційний, показовий, який мав би продемонструвати українській громаді, світові, хто є звершником в українській церкві, хто є реальним патроном і в черговий раз закликати до єдності. Те, чого ми можемо чекати – це ще раз будуть декларації кількох ідеологем, які патріарх Кіріл не забуває повторювати при кожній нагоді», – зазначив Юраш.

За словами Юраша, діяльність Кіріла спрямована на те, щоб не допустити будь-яких проявів унезалежнення УПЦ МП від РПЦ.

«Діяльність митрополита, а тепер і патріарха Кіріла спрямована на одне – не допустити будь-яких кроків УПЦ у напрямі унезалежнення. І я абсолютно переконаний, що його внутрішнє єство, його свідомість, його цивілізаційна ідентичність категорично проти цих кроків, навіть елементарних. Його організаційна робота також спрямована на те, щоб мінімізувати будь-які кроки УПЦ у справі унезалежнення. Сподіватися, що патріарх Кіріл буде готовий до толерування хоч якихось найневинніших кроків УПЦ до незалежності не є реалістичним», – зазначив релігієзнавець.

Водночас, на думку експерта, патріарх Кіріл не припиняє проводити так звану «закулісну роботу».

«А закулісна робота відбувається і так? і для цього не потрібно якихось кроків. Тим більше патріарх Кіріл побачив, що і далі в УПЦ МП існує ця незалежницька група. Більше того, думаю, патріарх доклав чимало зусиль, щоб вона збереглася, але це не стільки ідеологічний вибір цієї групи, а прагматичне бажання зберегти контроль над церквою. І оскільки виникла група митрополита Іларіона, яку підтримує митрополит Агафангел, єпископ Іонафан Тульчинський, Тернопільський Сергій – дуже проросійська група, яка підштовхує Київську групу архієпископа Олександра Драбинка, митрополита Павла Лебідя, архієпископа Митрофана, і створює їм імідж. Бо їхнє ж бажання незалежності не буде більш потужним, ніж бажання зберегти свої керівні позиції в церкві», – додав Юраш.

«Отож, у цьому розподілі, який показав Помісний собор – існування двох груп: проросійської і київської – не стільки домінує ідеологія, як прагматика і бажання зберегти лідируючі позиції в церкві», – підсумув Юраш.