Верховна Рада перенесла розгляд проекту Постанови про надання УГКЦ статусу репресованої Церкви. Ініціаторами законопроекту є Деревляний В.Т. та Шлемко Д.В. На вчорашньому засіданні було вирішено перенести розгляд цього питання, повідомляє РІСУ.

У пояснювальній записці до проекту Постанови Верховної Ради України “Про надання Українській Греко-Католицькій Церкві статусу репресованої Церкви” наголошується, що протягом панування на території України ко­муністичного терору УГКЦ піддавалася гонінням і переслідуванням.

«Одразу після радянської окупації Західної України нова влада діяла дуже швидко, щоб знищити Церкву. 11 квітня 1945 року було заарештовано Митрополита Йосифа Сліпого та інших єрархів. Більшість єпископів згодом померла у засланні. Після невдалої спроби силою змусити єпископів зректися єдності з Римом, радянська влада під страхом смерті зібрала 216 священиків 9-10 березня 1946 року в Соборі Святого Юра (м. Львів), де відбувся так званий "Львівський Синод". Було скасовано унію Берестейського собору, на якому Українська Греко-Католицька Церква офіційно приступила до церковної єдності з Апостольським Престолом. Церкву насильно приєднано до Російської Православної Церкви. Після цього були заарештовані та заслані до таборів праці сотні священиків, ченців, черниць та вірних мирян, дуже часто разом зі своїми дружинами та дітьми, а майно церкви було конфісковано державою. У період між 1946 та 1989 роками Українська Греко-Католицька Церква була найчисельнішою забороненою Церквою в світі. Водночас вона стала найбільшою структурою суспільної опозиції радянській системі в СРСР. Незважаючи на жорстокі переслідування, Церква продовжувала жити підпільно доти, поки її було легалізовано 1 грудня 1989 року», – йдеться у документі.  

У ньому наголошено, що Проект Постанови Верховної Ради України “Про надання Українській Греко-Католицькій Церкві статусу репресованої Церкви” розроблено з метою встановлення історичної справедливості щодо Української Греко-Католицької Церкви та визнання за нею статусу репресованої з подальшим законодавчим закріпленням відповідних прав.

Також Верховна Рада розглянула проект Постанови про забезпечення дотримання пам'ятко-охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви").

Проект внесений народними депутатами Ярославом Джоджиком та Юрієм Костенком.

Вчорашнє голосування дало наступні результати: За-112 Проти-1 Утрим.-0 Не гол.-248 Всього-361 Рішення не прийняте.

До розгляду цього питання за ініціативою спікера Володимира Литвина Верховна Рада повернеться наступного тижня.

У пояснювальній записці до проекту цієї постанови сказано, що «Масштабне споруджування із залізобетонними палями, інженерними мережами загрожує значним культурно-історичним втратам. Відновлений об’єкт вже не вважатиметься пам’яткою культурної спадщини. Крім цього, ряд архітекторів категорично застерігають про невідповідність відбудови споруди Десятинної церкви сучасній містобудівній ситуації. Вона буде різко дисонувати з яскравою бароковою пам’яткою – Андріївською церквою ХVІІІ ст. Стане необхідним перепланування всього початку Володимирської вулиці».

Ініціатори законопроекту стверджують, що метою прийняття Постанови є збереження цінності та схоронність автентичності загальнолюдської пам'ятки історії – фундаменту церкви Богородиці (Десятинної).