Другі щорічні Столипінські читання відбулися 17 вересня у Києво-Печерській лаврі. Організаторами конференції виступили міжнародна благодійна організація «Демократичний Фундамент» та громадське об’єднання «Собор Православних Сил» за підтримки Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ України, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні" Олег Алімов.

Форум цього року носив назву «Реалізація духовної і економічної спадщини П. А. Столипіна» й одержав благословення Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира, який, за словами організаторів, зобов’язав їх провести читання без політики. Саме в такому руслі й пройшов захід. Учасники читань у своїх виступах акцентували увагу переважно на суспільно-економічній суті реформ Столипіна, екстраполюючи їх значення на сучасні процеси модернізації економік Росії та України.

Професор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор економічних наук Андрій Пантелеймоненко розповів про позитивні результати та революційність столипінської аграрної реформи. «Мабуть і сьогодні, якби хтось із державних діячів вступив у поєдинок із посередниками, які контролюють сільське господарство й на цьому заробляють великі капітали, я думаю, він мав би, як мінімум дуже великі проблеми», – підсумував доповідач.

Професор Російського державного гуманітарного університету Михайло Абрамов висловив переконання, що аграрна реформа початку XX століття стала поштовхом «для агротехнічної революції в Росії загалом й в Україні зокрема».

На конференції були присутні студенти Поволзької академії державної служби ім. П. А. Столипіна разом з професором Тетяною Митрохіною та викладачі й студенти Київського фінансово-економічного коледжу. Вони презентували свої дослідження життя та діяльності П. А. Столипіна.

Доктор історичних наук, професор Надія Щербак розповіла інтернет-порталу «Релігія в Україні», що «Столипін був глибоко віруючою людиною, але його діяльність не можна однозначно оцінювати». «Однак, ми повинні помічати те, що домінує у людині, – зауважила вона, – бо у кожного є щось позитивне і щось негативне. Так от, сильною стороною є, безперечно, його моральні якості та зроблені ним економічні перетворення, які дали змогу модернізувати Росію». А завідувач кафедри історії Росії Київського національного університету ім.. Тараса Шевченка, професор В’ячеслав Мордвінцев нагадав, що реформи у церковній сфері, зокрема підготовка Помісного Собору Православної Російської Церкви 1917-1918 років, відбувалася за підтримки саме Петра Столипіна.

Читання були присвячені 100-річчю з дня трагічної загибелі прем’єр-міністра Россійської імперії Петра Столипіна 18 вересня 1911 року. Його було смертельно поранено терористом 14 вересня в Київському міському театрі (нині Національна опера України), через декілька днів видатний політичний і громадський діяч Російської імперії помер у лікарні. Петра Столипіна було поховано у Києво-Печерській Лаврі, поблизу Трапезного храму.