Мешканці Білої Церкви (Київська обл.) протестують проти спорудження в історичному серці міста – Замковій горі – церкви, яке розпочинає благодійний фонд Костянтина Єфименка. Під стінами мерії мітингують люди, щоб не допусти узаконення будівництва.

Наміри розпочати будівництво церкви підкріплені високим парканом, яким обнесли верхівку гори з оглядовим майданчиком і пам’ятником засновнику міста Ярославу Мудрому. Паралельно фонд розпочав агітаційну кампанію, переконуючи білоцерківців, що потрібно відновити храм, який, за словами ініціаторів спорудження церкви, дав назву місту і стояв на маківці гори.

Костянтин Єфименко, чиє ім’я присутнє в назві фонду, зараз обіймає посаду заступника міністра з розвитку інфраструктури країни. Благодійний фонд Костянтина Єфименка з моменту свого виникнення провадив потужну інформаційну політику, будучи присутнім на бігбордах, шпальтах преси і фінансуючи спортивні заходи.

Але після спроб відводити йому земельну ділянку під забудову в історичній частині міст на сполох вдарили громадськість і науковці, пише у своєму блозі журналіст Костянтин Климчук. Була оприлюднена заява археологів, істориків, краєзнавців про необхідність створення комісії, яка б детально вивчила чи дотримані вимоги чинного законодавства  при розробці та затверджені проектної документації храму. Така комісія створена не була, але на Замковій горі розпочалися розкопки. Як повідомив телефоном учасник цієї археологічної розвідки історик та краєзнавець Олексій Стародуб, на місці цьогорічних досліджень було виявлено оборонний вал першої половини XI століття, бастіони XVII століття, рештки споруд пізнішого періоду. Рештки фундаменту, які були розкопані археологом Орловим на початку 80-х років ХХ ст., не дають відповіді на те, як виглядав храм за княжих часів, що підтверджується видатним вченим О.П. Раппопортом. Тож, вважає журналіст, якщо відновлювати історичну справедливість, на Замковій горі має бути реконструкція оборонних споруд княжої доби чи фортеці часів Козаччини (технічна документація і історичний опис останньої збереглися), які б створили оригінальний музейний комплекс. Але тільки-но завершилися археологічні дослідження на Замковій горі, як туди було загнано екскаватор і на місці розкопу з’явився глибокий котлован.

Під час проведення круглого столу на тему забудови Замкової гори благодійний фонд Костянтина Єфименка вустами свого виконавчого директора Є. Ткач заявив, що після побудови храм буде переданий громаді міста, а якому патріархатові він належатиме хай вирішить референдум. Більшість присутніх на круглому столі висловилися проти передання церкви УПЦ МП. У той же час в місцевій газеті „Главная” від 18.10.2011 року в рубриці „Актуально” з’явилася стаття „На Замковой горе построят церков и перенесут памятник Ярославу Мудрому”, в якій архієпископ Білоцерківський і Богуславський УПЦ (МП) Митрофан повідомив: „Восстанавливая этот храм, мы восстанавливаем историческую справедливость, ведь на этом месте он издревле существовал. Думаю, что храм должен однозначно принадлежать той церкви, которая имеет историческое преемство и прямое отношение к этому. Сегодня в Украине единственно законной, которую признаёт всё Православие, является УПЦ МП, Киевский Патриархат возник лишь в 1992 году, а УПЦ МП берёт своё начало именно со времён святого князя Владимира, когда и был построен этот храм.” Оскільки цей номер газети був віддрукований накладом 40 000 примірників і розповсюджувався безкоштовно, білоцерківці, що мають іншу думку, підізрюють на прихований початок замовної компанії щодо передачі церкви до УПЦ (МП).

На інтерес УПЦ (МП) до Замкової гори вказує і те, що коли віряни УГКЦ спробували освятити хрест на території цієї археологічної пам’ятки, то це призвело до сутички з прихильниками Московського Патріархату, повідомляє журналіст.

На сьогоднішній день міська рада не прийняла рішення щодо початку будівництва на Замковій горі. Протести громадян, звернення творчої і наукової білоцерківської еліти до міської влади змусили депутатський корпус відкласти розгляд цього питання на строк до 1 грудня. Громадські діячі радять благодійному фонду Костянтина Єфименка замість забудови історичного місця відновити зруйновану більшовиками дзвіницю біля кафедрального собору.