Комітет із захисту прав людини ООН висловив підтримку ініціативним групам України в розробці та просуванні концепції ревалоризації території давньокиївського Дитинця з музеєфікацією залишків фундаментів Десятинної церкви. Про це йдеться в повідомленні, переданому УНІАН.

«Залишки фундаментів Десятинної церкви в Києві не включені до Списку об`єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО, проте їх величезне історико-культурне та археологічне значення, так само як і всієї Старокиївської гори, спонукає багатьох учених на внесення пропозицій про включення даних об`єктів до Списку об`єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Тим часом Україна як суверенна держава вже визнала надзвичайний історико-культурний статус даних об`єктів, і на законодавчому рівні визначила залишки фундаментів Десятинної церкви найважливішим археологічним об`єктом культурної спадщини, що входять до складу пам`ятника археології «Місто Володимира - Дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви».

Україна ратифікувала Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (Валетта, 16 січня 1992 р.), яка зобов`язує забезпечувати охорону об`єктів археологічної спадщини, до яких відносяться і залишки фундаментів Десятинної церкви, як джерела Європейської колективної пам`яті та засобу історичних і наукових досліджень.

Стало відомо, що комітет із захисту прав людини ООН підтримує прагнення Української держави вжити невідкладних і рішучих заходів щодо усунення того аварійного стану, в якому залишки фундаментів Десятинної церкви були закинуті в останні роки, забезпечити їх належну консервацію і музеєфікацію з метою збереження для нащадків. При цьому представники Комітету не можуть повністю погодитися з точкою зору деяких представників вчених кіл, які говорять про неможливість проведення будівельних робіт на Старокиївській горі з метою створення музею Десятинної церкви.

З одного боку, фундаменти Десятинної церкви знаходяться в буферній зоні Софійського собору, що накладає певні обмеження при проведенні будівельних робіт у межах даної території. Зокрема, Україна відповідає перед світовим співтовариством за збереження Собору Святої Софії. Разом з тим, як вважають представники Комітету ООН, на сучасному етапі розвитку технологій (у тому числі і в будівництві) недоцільно, і більш того, непростимо було б поховати в землі фундаменти легендарного давньоруського храму, тим самим «заморозити» їх від участі в культурному розвитку людства.

На думку фахівців Комітету, концепція ревалоризація території давньокиївського Дитинця з музеєфікацією залишків фундаментів Десятинної церкви, що розробляється в Україні, реалізує сучасний, прийнятний підхід до вирішення проблеми порятунку залишків фундаментів Десятинної церкви, який не тільки не конфліктує з викладеними у Конвенції принципами, а й дотримується їх .

Прикладами успішної реалізації подібних проектів є: відродження Успенського собору Києво-Печерської лаври, Свято-Володимирського собору в Херсонесі, Михайлівського Золотоверхого монастиря. А також світовий досвід збереження і релігійного використання святинь в Єрусалимі (Ізраїль), в Греції (наприклад, Собор святого великомученика Димитрія Солунського в Салоніках), в Італії (наприклад, Собор апостола Петра, базиліка Сан Климента і катакомби в Римі) та інших пам`яток духовної історії людства».

Для проведення робіт з консервації фундаменту Десятинної церкви необхідно “пройти бюрократичні процедури”, для чого потрібен деякий час, заявляє голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов. “Я зрозумів одностайну думку фахівців, що треба йти таким шляхом, як звучало (терміново консервувати шляхом засипання історичних залишків храму спеціальним грунтом – УНІАН). Тому я хоч завтра готовий дати команду, і ми навіть за рахунок спонсорів зробимо цю консервацію. Але там треба пройти бюрократичні процедури, відповідні документи підготувати. Тобто, на наступному тижні ми це зробимо”, - запевнив він.