На прохання голови ради директорів “Балтійської будівельної компанії” Ігоря Найвальта (Російська Федерація) відомий російський письменник Юрій Сбітнєв розпочав у Чернігові пошуки останків святого благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського. Кінцевою метою цієї роботи є передача часточки мощів (якщо вони будуть знайдені) у храм, що зводиться компанією на честь зазначеного святого у Передєлкіно під Москвою.

Про це Ю. Сбітнєв повідомив на прес-конференції в Національному архітектурно-історичному заповіднику “Чернігів стародавній”, передає кореспондент УКРІНФОРМу.

“Щоб знайти поховання Ігоря Чернігівського, нам необхідно виявити усипальницю чернігівських князів, яка знаходиться під Спасо-Преображенським собором. Для цього потрібні масштабні археологічні розкопки, провести які практично неможливо. Тому ми пішли шляхом сканування собору геолокатором”, – сказав він.

Письменник розповів, що по дозвіл на проведення сканування храму Ігор Найвальт приїздив до Чернігова. Заручившись підтримкою голови облдержадміністрації, він найняв фірму з Мелітополя, фахівці якої 19 грудня 2011 року відсканували 2 тис. кв. м визначеної площі.

“За два тижні ми отримаємо карти зйомки і дізнаємося, що знаходиться під Спаським собором і навколо нього”, – зазначив Ю. Сбітнєв.

За його словами, історичні джерела твердять, що в усипальниці під храмом поховано 7 князів. Їх імена були викарбувані на бронзовій дошці, яка зникла в буремні роки минулого століття. Однак сам письменник, на підставі власних досліджень, упевнений: під собором покоїться щонайменше 15 князів і, ймовірно, у двох усипальницях. Цей факт розбудив у ньому інтерес до встановлення імен та вивчення князівських біографій з подальшим викладенням їх у новій книжці.

Співробітники заповідника “Чернігів Стародавній”, натомість, дещо занепокоєні перспективою проведення археологічних розкопок, хай навіть точкових, під Спаським собором – найдавнішим храмом Східної Європи. Кореспонденту УКРІНФОРМу вони повідомили, що його будівля вже не досить міцна і потребує ретельного обстеження експертами. Без їхніх висновків будь-які археологічні розкопки під храмом можуть мати непередбачувані наслідки.

Найбільше і єдине за всю новітню історію дослідження підземної частини Спасо-Преображенського собору в Чернігові 1923 року проводив археолог Микола Макаренко. Судячи з матеріалів його розкопок, він дістався і князівської усипальниці, зазначають фахівці.