Церква святого мученика Анатолія, розташована біля обласної лікарні в Черкасах, уже більш ніж півроку "мовчить" – у квітні дзвони забрали з дому Божого…

Настоятель отець Микола Машко розповів, що у 1995 році, коли відкрили церкву, його попередник отець Микола Ткачук домовився із обласним краєзнавчим музеєм, аби взяти три дзвони в оренду, пише Прес-Центр. Рік за роком договір продовжували.

– У квітні приїхали музейники, у них була перевірка, то вони зняли ці дзвони, повернули в музей і більше договір не продовжували, – каже отець Микола.

У музеї пояснюють – експонати з фондів вони не мають права тримати так довго поза музеєм. Замість узгоджених двох років у Свято-Анатоліївській церкві дзвони були 16 років.

– Дзвони є складовою частиною державного музейного фонду України і не підлягають відчуженню. Ми матеріально відповідаємо за них, – говорить головний хранитель фондів Валентина Мухова. – Ці дзвони експонувалися на виставці ковальства і лиття. Загалом із нашими фондами працюють науковці з різних музеїв України та з-за кордону.

До того ж, музейники ображені на керівництво церкви за пошкодження експонату – один із дзвонів повернули тріснутим.

До речі, ці дзвони датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття, вони зібрані музейними працівниками на території області. Цікаво, що один із них зовсім не церковний. Сто років тому він висів на залізничній станції Бобринська і подавав сигнал, коли підходив потяг.

Отець Микола каже, що цікавився у вітчизняних підприємств вартістю нових дзвонів. Комплект, а це 7 штук різної ваги від кількох десятків кілограмів до кількох сотень, коштує в межах 10 тисяч доларів. Для парафіян таку суму зібрати майже неможливо. А без мелодійного передзвону православний храм уявити важко. Дзвони мають звучати під час кожного богослужіння і після завершення служби, перед літургією, на вінчанні і відспівуванні.

– Ми зверталися і до парафіян, і до знайомих, і до людей, які мають кошти, – каже отець Микола. – Начебто і не відмовляють, але й не допомагають. Приходили і лікарі з обласної лікарні, питали, чому немає дзвонів. Живемо тільки обіцянками. Парафіяни шкодують, що дзвонів немає. Але ж вони люди незаможні і не можуть дозволити собі витратити зайве...