У вівторок, 25 серпня, на пішу прощу до Святоуспенської Унівської лаври на Львівщині, яка триватиме три дні, вирушило близько тисячі молодих людей різних конфесій з різних областей України, а також з Білорусії та Польщі. Цього року вона присвячена 20-й річниці виходу з підпілля Української греко-католицької церкви.


Особливістю цьогорічної прощі до Унева є те, що в ній візьмуть участь люди, які мають безпосереднє відношення до періоду гонінь церкви в Україні комуністичним режимом. Ними будуть два єпископи: Юліан (Вороновський), єпарх Самбірсько-Дрогобицький та Тарас (Сеньків), єпископ-помічник Стрийської єпархії, і два отці-монахи: Василь Мендрунь, чину Святого Василія Великого, та Михайло Волошин, чину Найсвятішого Ізбавителя. Саме вони поділяться з прочанами власними спогадами про ті нелегкі часи та намагатимуться подати добрий урок віри з минулого.

Як розповів кореспонденту «ВЗ» керівник прощі єромонах Юстин Бойко, до Унева вирушили студенти Українського католицького університету, духовних семінарій, Львівського національного університету імені Івана Франка та багатьох інших вищих навчальних закладів, а також школярі. Є серед прочан навіть вагітні жінки. “Хочемо звернути особливу увагу молоді на те, чим для нас були підпільні часи, - розповідає єромонах Юстин. – Про підпільну церкву школярі та студенти знають лише з книжок”.

Розпочалася піша проща до Унева молитвою у храмі Архістратига Михаїла у Львові. Першого дня на нічліг прочани зупинялися у селі Чижиків на Львівщині, наступного дня їх гостинно приймуть вірні села Лагодів. Прибуває колона до Свято-успенської Унівської лаври у четвер, 27 серпня. О 21.30 тут розпочнуться нічні чування. Вночі молодь зі свічками вирушить на Чернечу гору, де буде відслужено панахиду за всіх померлих отців та братів. 28 серпня о 6.00 розпочнеться Божественна Літургія, о 7.30 – водосвяття і освячення зілля, читання молитов над хворими, о 10.00 – архієрейська Божественна Літургія.


Довідка

Свято-успенська Унівська лавра є одним з найстаріших монастирів Галичини. В архівних документах з початку XIV століття Унів згадується як відомий духовний центр. У 1919 році з благословення митрополита Андрея сюди прибули монахи-студити, покликані відродити традиції давньоруського чернецтва часів преподобних Антонія і Теодосія Печерських. Першим архімандритом новозаснованої обителі став отець Климентій Шептицький. Нині Успенська Унівська лавра налічує вісім монастирів в Україні та поза її межами.

Прощі до Унева відновилися після проголошення незалежності України. Перша, після довгих років переслідування, відбулася у серпні 1992 року з нагоди храмового празника лаври.

Переломним моментом в історії серпневих прощ до Унева став 1999 рік. Саме тоді прочанський шлях було збільшено до трьох днів. Сьогодні серпнева проща має два маршрути: перший – через села Чижиків і Лагодів, другий – через Звенигород і Станимир.