Низка громадських жіночих організацій України, серед яких правозахисні, соціальні і т.п. центри, а також науковці, лікарі, психологи, студенти, жінки-феміністки з різних регіонів країни, звернулися з відкритим листом до очільників Греко-Католицької і Римсько-Католицької Церков в Україні архієпископів Святослава Шевчука та Мечислава Мокшицького, в якому "висловили своє негативне ставлення та категоричну незгоду" із закликом католиків до Верховної Ради щодо законодавчої заборони абортів в Україні.

Як повідомляє кореспондент "Релігії в Україні", у числі підписантів — лідери Української асоціації дослідників жіночої історії, Інформаційно-консультативного жіночого центру, ВГО «Центр – Розвиток демократії», Музею історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху, ВГО «Жіночий консорціум України», Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда - Україна" тощо.

"Жодна з нас, жінок, не схвалює штучне переривання вже зародженого життя – це справді болісна, травматична і ризикована медична операція, шкідлива для жіночого організму та психіки, — пишуть автори листа. — Але це не означає, що жінок має бути позбавлено права вибору і можливості самій приймати рішення щодо свого тіла і своєї долі. Вагітність та народження дитини в першу чергу заторкують інтереси жінки, позначаються насамперед на її житті – тому ніхто, окрім неї, не повинен вирішувати, як жінка мав вчинити у цій ситуації. Заборона не змусить жінок народжувати небажаних дітей – вона лише стрімко збільшить кількість нелегальних абортів, наражаючи на щораз більші ризики життя та здоров’я самих жінок. Як може церква обстоювати права зародка коштом прав та здоров’я жінок, багато з яких є вірними тієї ж Церкви?"

Будучи противницями штучного переривання вагітності, автори листа водночас "категорично виступають проти його заборони, адже переконані: заборона абортів стане не меншим, а навіть більшим злом, ніж сам аборт". Жінки посилаються на досвід Польщі, де примус жінок до народжування небажаних дітей не покращив демографічну ситуацію в країні, а також на негативний досвід СРСР, де заборона абортів з 1936 по 1955 рр. призвела до збільшення смертей від абортів до 70% та зростання кількості дітовбивств.

Жінки нагадують, що церква в Україні є відділеною від держави, питання віри, релігійного та конфесійного вибору є приватною справою громадян. Водночас автори листа запитують церковних ієрархів: "Чи готова Церква взяти на себе відповідальність за усіх отих примусово народжених немовлят, їх догляд, виховання, освіту, за їхнє майбутнє – за усі ці наслідки «примусу до материнства»? Адже кількість «врятованих від аборту», але небажаних та покинутих дітей, неминуче зросте у сотні разів! Рятуючи життя зародка, що готова зробити Церква для гідного життя цієї людини? Чому, обстоюючи права зародка, Церква дозволяє собі ігнорувати права Жінки?"

Підписи під зверненням, яке надруковано на сайті Музею жіноцтва, продовжують надходити.

Теги: