Події дня: 1833 – парламент Великої Британії скасував рабство в усій імперії.
1892 – у Львові було розглянуто судову справу, за якою Івана Франка та Михайла Павлика було звинувачено у розповсюдженні забороненої літератури.
1903 – петербурзька газета “Знамя” почала друкувати “Протоколи сіонських мудреців”.
1923 – група грузинських альпіністів піднялась на вершину Казбека. День народження радянського альпінізму.
1937 – Засновано японську компанію Toyota Motor Co (“Тойота”) – один з провідних у світі виробників автомобілів.
1941 – було ліквідовано Автономну республіку німців на Поволжі у складі РРФСР; усіх німців вислано до східних районів СРСР.
1944 – Рада Народних Комісарів УРСР прийняла ухвалу про відкриття спеціальних дитячих будинків для дітей воїнів Червоної армії та партизан, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.
1963 – у США відбувся 200-тисячний “Марш на Вашингтон в ім’я роботи і свободи” з вимогами расової рівності під час працевлаштування і ліквідації безробіття. Зі східців меморіалу Аврааму Лінкольну Мартін Лютер Кінг виступив зі своєю знаменитою промовою, яка починалась словами: “У мене є мрія...” Ця подія стала одним з переламних пунктів у боротьбі американських темношкірих за расову рівність.
1977 – у Гонолулу відбувся всесвітній конгрес психіатрів, який засудив практику використання в СРСР психіатрії в політичних цілях.
Цього дня народились: 1749 – Йоганн Вольфганг Гете, німецький письменник, основоположник німецької літератури нового часу, мислитель і природодослідник. У 1827 р. був обраний почесним членом Ради Харківського університету.
1877 – Чарлз Стюарт Роллс, британський автомобіліст і авіатор, один із засновників компанії “Роллс-Ройс” (1906). У червні 1910 р. першим перелетів Ла-Манш на літаку туди й назад без посадки. Через місяць загинув під час виступу на авіаційному святі в Борнемуті.
1889 – Василь Андрійович Житченко, український народний співак-бандурист. Учасник 1-ї Республіканської наради кобзарів і лірників (1939). Організатор і керівник самодіяльних ансамблів бандуристів у м. Конотопі та Кролевці. Виступав і соло. В репертуарі співака були українські народні пісні, романси.
1949 – Лариса Леонідівна Петрик, заслужений майстер спорту СРСР, одна з найсильніших гімнасток світу 1960-х років, олімпійська чемпіонка (1968) у вільних вправах і в командній першості. Абсолютна чемпіонка СРСР (1964), чемпіонка СРСР (1966).
Цього дня померли: 
430 – Аврелій Августин (блаженний Августин), єпископ Гіппонійський, родоначальник західної богословської традиції; автор величних філософських і богословських трактатів, залишивший нащадкам одну із найбагатших спадщин у світовій літературі (майже 100 творів у 232 книгах). Найвідомішими є його твір “Про Град Божий” та “Сповідь”. Римсько-Католицька Церква канонізувала Августина як святого та причислила до перших чотирьох найавторитетніших учителів церкви. Вселенське Православ’я вшановує його як блаженного та отця церкви. Протестанти ж вважають Августина одним із найфундаментальніших теоретиків християнства. Августин народився в невеличкому містечку Тагасті (нині – Сук-Ахрас в Алжирі). Його батько був язичником і готував сина до доброї службової кар’єри. Мати Моніка була християнкою, але відкрито впливати на виховання й життєві уподобання сина не могла. Супутниками юності Аврелія, як більшості його однолітків, були розваги з п’яними гульбищами, зазвичай зі “жрицями кохання”, жорстокі видовища тогочасного цирку та скандальні походеньки. Початкову освіту Августин здобув у рідному Тагасті, а вищий філософський і риторичний вишкіл – у столичному Карфагені. Невдовзі він став професором, у нього було чимало учнів, він мешкав у Римі та Мілані. Але у його житті трапляється ряд подій, які змусили його по-новому подивитися на світ і зазирнути у себе. В 33 роки він приймає таїнство хрещення, полишає професорську практику, остаточно переконавшись у її суєтності та переїздить до Гіппона, де засновує монастир. 395 р. Августина висвятили в єпископи. У цьому сані він 30 років вірою і правдою служив християнству. Помер у Гіппоні, у віці 76 років. Місто тоді було оточене вандалами. У 8 столітті останки Августина блаженного було перевезено з острова Сардинії до собору Святого Петра міста Павії. “…Коли десь є якийсь розум такого високого знання й такого глибокого передбачення, який би пізнав минувшину і прийдешність так добре, як я пізнаю загальновідому пісеньку, то цей розум збуджував би подив аж до переляку й остовпіння. Бо ж перед ним не сховалося б нічого ні в минувшині, ні в прийдешності віків, так само як мені, коли я співаю цю пісеньку, видно, скільки рядків я вже проспівав від початку, а скільки ще лишається мені до кінця.” (Св. Августин, “Сповідь”)
1944 – Мафальда Савойська, принцеса, донька останнього короля Італії Віктора Еммануїла ІІІ і королеви Єлени. Загинула в концтаборі Бухенвальд. Стала жертвою особистої помсти Гітлера, який не міг пробачити італійським монархам відмови від союзу з нацистською Німеччиною.
1959 – Богуслав Мартіну, чеський композитор. З 1955 р. жив у Швейцарії. Автор симфонічних творів і музики для струнних інструментів, опер “Одруження”, “Мірандоліна”, “Аріадна”, ораторії “Оповідь про Гільгамеша”, кантатового циклу “Відкриття фонтанів”. Дата внесена до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО 2008 – 2009 рр.
1979 – Костянтин (Кирило) Михайлович Симонов, радянський письменник, поет, громадський діяч, шестиразовий лауреат Державної (так званої сталінської) премії СРСР. Автор роману-трилогії “Живі і мертві”, п’єс, літературно-критичних і публіцистичних статей, спогадів, кіносценаріїв. Під час війни надзвичайно популярним був його вірш “Жди меня…”, присвячений кіноакторці Валентині Сєровій. Симонов був редактором “Литературной газеты” та журналу “Новый мир”.