Оригінал цієї ікони перебуває у Музеї волинської ікони. За церковним календарем саме 21 вересня вшановується цей образ. Після Божественної літургії в кафедральному соборі Святої Трійці рушить хресний хід до музею, де буде освячено копію холмського образа. Після цього служитимуть акафіст і всі присутні матимуть можливість прикласться до чудотворної ікони. Після відправи хресний хід із копією образа вирушить до щойно спорудженої каплиці на честь цієї ікони, що в парку перед гімназією № 4.
Довідково:
Походження чудотворної ікони дуже давнє. Нібито вона була написана св. євангелістом Лукою і привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира.

Холмська ікона зображена на трьох з’єднаних кипарисових дошках. У 1261 році татари, грабуючи місто Холм, пошкодили і саму святиню. Лише через 100 років після зруйнування Холма свята ікона була знайдена під час розкопок та почесно поставлена в оновленому Холмському соборі. Є передання, що нечестиві татари, які грабували храм, одразу ж були покарані: вони осліпли.
З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського в 1596 році в унію холмський собор та ікона опинились в руках уніатів. В 1650 році, під час повстання козаків Богдана Хмельницького на Україні, уніати вимушені були повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівською угодою; при цьому ікону намагались приховати. Тому вона була знайдена тільки через певний час у підземеллі. В 1651 році ікона знову потрапила до рук поляків. За порадою Іакова Суші польський король Ян-Казимір взяв Холмську ікону з собою в похід, після якого вона була поставлена у Варшаві в каплиці королівського палацу, де залишалась до 1652 року. Перемогу над козаками Ян-Казимір приписував допомозі Богоматері. В першій половині 19 століття Холмська ікона та собор були повернуті православній громаді. Святиню почесно встановили в іконостасі над царськими воротами.
У 1915 році під час трагічних подій Першої світової війни ікона разом з біженцями виїхала на схід. Пізніше стало відомо, що священик Ганкевич привіз її у Москву, а в 1918 році вона потрапила до Києва. У 1943 році ікона повернулася в Холм, але подальша її доля була невідома.
Але настав час і Матір Божа благоволила знову явити свій образ світові.
Анатолій Квасюк, художник-реставратор з Луцька, пригадує:
«У вересні 1996 року з’явився керівник відділу живопису краєзнавчого Волинського музею в Луцьку і запитав, чи не хотів би я глянути на одну з ікон… Ми негайно поїхали на незнайому квартиру. Господарка, Надія Гаврилівна Горлицька, відчинила перед нами двері, і я побачив чисту охайну квартиру, всю у вишитих рушниках, але ікони не було. І лише коли двері закрили, вона стала перед нами в повній своїй красі. Господарка оберігала святиню, щоб вона не потрапляла одразу на очі випадковим гостям… Через сильні пошкодження була потрібна її реставрація. Між Надією і директором музею була підписана угода про передачу ікони на збереження і консервацію. Нас попросили тримати це в таємниці…»
Надія Горлицька версію долі ікони представила так: «Мій батько, протоієрей Гавриїл Коробчук, холмщак, служив у Холмі. У 1945 році, виїжджаючи на Україну, вивезли ікону й іконостас. Ікона потрапила до Луцька на якийсь час, потім знаходилася в Івано-Франківську, де художник-самоучка «обновив» її до невпізнанності, але пізніше знову повернулася у Луцьк.
«Якийсь час» — означає 50 років. Ікону зберігала сестра Надії Горлицької, а після її смерті Надія вирішила передати святиню музею Волинської ікони. У фахівців, що вивчали ікону, немає сумнівів, що це оригінал. Нині Холмська ікона Богородиці розміщена в експозиції музею Волинської ікони міста Луцька.