В УГКЦ шанують ченців, вбитих гайдамаками, а в УПЦ КП збираються канонізувати Данила Братковського, вбитого поляками29 червня в м. Умань Черкаської області УГКЦ проведе вшанування пам’яті невинно убієнних у червні 1768 року ченців-василіан в Умані. Тим часом у Київському Патріархаті збирають матеріали для канонізації Данила Братковського, якого у 1702 р. як зрадника стратила польська влада, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

Молитовну частину очолить парох парафії Собору Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Умань о. Дмитро Белей. Також очікують на приїзд вірних із Києва, Білої Церкви та монахів ЧСВВ.

Захід розпочнеться літургією, по закінченні – панахида. Після молитовної частини історик Олександр Кузьменко проведе історичний екскурс щодо діяльності й смерті уманських василіан. При цьому наголошується, що багато монахів із настоятелем о. Іраклієм Костецьким, а також чимало юнаків-учнів у ніч проти 22 червня 1768 року були вбиті під час бунту Коліївщини. За різними даними кількість убитих учнів і монахів може становити 400 осіб, інформує сайт УГКЦ.

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху проти польського і єврейського впливу на українське населення.

Раніше, 14 червня, керуючий Львівською єпархією УПЦ КП митрополит Димитрій (Рудюк) відвідав місто Луцьк, де зустрівся з ініціативною групою луцької інтелегенції, яка виступає за проведення канонізації борця за православну віру Данила Братковського, якого у 1702 р. стратила польська влада, повідомляє Рravoslavnews.


До Луцька владику Димитрія запросив керуючий Волинською єпархією УПЦ КП митрополит Михаїл (Зінкевич). Владика Михаїл відзначив, незгасаючий протягом кількох років, інтерес до постаті Данила Братковського від вірних Київського Патріархату, інтелігенції, науковців, музеєзнавців і краєзнавців.

Митрополит Димитрій у своєму слові підкреслив деякі аспекти життя Данила Братковського, а також засвідчив намір щодо проголошення святим мучеником або страстотерпцем Данила Братковського на наступному ювілейному Помісному Соборі Української Православної Церкви Київського Патріархату, який відбудеться 27 червня поточного року. З цього приводу отримано благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на збір відповідних матеріалів.

Під час жвавої дискусії обговорювались актуальні питання деяких аспектів життя Данила Братковського, особливо подвиг його стояння у вірі православній і мученицька смерть. Також учасники зустрічі обговорили питання майбутньої іконографії цього подвижника.

З ініціативи владики Михаїла було оглянуто крипту Хресто-Воздвиженського храму м. Луцька, в якому знайшов свій спочинок страчений Данило Братковський.

Владиці Димитрію також було передано текст з підписами депутатів Луцької міської ради до Патріарха Філарета та Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату з проханням зарахувати до собору святих землі Української волинського мученика Данила Братковського.

Данило Богданович Братковський народився у другій половині XVII століття. Належав до старовинного українського шляхетського роду. Характерними особливостями Данила було ревне відстоювання батьківської віри й української ідентичності та ідеї від окатоличення. Він увійшов до історії як один з найактивніших захисників православ’я свого часу.

Під час навчання та служби при дворі польського короля доля його звела з Іваном Мазепою, з яким він неодноразово пересікався в подальшому. Сам Данило фактично зразу став впливовим і активним громадським та культурним діячем того періоду не лише на Волині. 1700 року Данило відвідав гетьмана Івана Мазепу з поханням приєднати Правобережжя до Гетьманської держави, однак, не добившись підтримки, взяв участь у повстанні під проводом Семена Палія. 1702 року його схопили польські жовніри разом з відозвами та листами до Палія та Мазепи.

За тогочасними законами його могли одразу ж розстріляти, однак, через благородне походження, його ув'язнили і піддали шляхетському суду. Оскільки на слідстві він ні в чому не зізнався і нікого не видав, через місяць йому було присуджено три рівні тортур (в т.ч. дибу). 26 листопада 1702 року його вивели на ешафот, де суддя запропонував уникнути смерті каяттям за участь у повстанні і вибаченням перед королем. Але Братковський категорично відкинув пропозицію зрадити свою справу, і навіть взяв на кпини цю ідею. Як пишуть в літописах, він «сім разів мордерсько зістав стятий», тобто йому почергово повідрубували руки, ноги, голову, а потім ще й навпіл розітнули тулуб. Як виявилось, його головний твір «Світ, на сім частин розділений» виявився пророчим для автора твору.

В історичному сенсі його доля нагадує епопею з Мазепою: в оцінках сучасників та наступних дослідників-поляків його вважають «зрадником». В російській історіографії про нього намагались не згадувати, адже він був наближеним до «зрадника» Мазепи.

Теги: