У США за участю УГКЦ відбулася міжнародна конференція «Катакомбна Церква в ХХ столітті»Цього року минає 25-ліття виходу з підпілля Української Греко-Католицької Церкви, яка понад 40 років свого існування провела в катакомбах радянського режиму. З цієї нагоди 3 травня 2014 року в Університеті «Ла Саль» (США) відбулась англомовна Міжнародна наукова конференція на тему «Катакомбна Церква в ХХ столітті», повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Конференцію організувало Релігійне товариство українців-католиків «Свята Софія», США (ТССА) у співпраці з Науковим товариством імені Шевченка, Українською католицькою освітньою фундацією в Чикаго, Східноєвропейським дослідним інститутом імені Липинського та Фундацією Українського вільного університету.

Зі словами привіту до учасників конференції звернувся капелан Університету  Роберт Кінцлер, який зокрема провів молитву за мир та врегулювання ситуації в Україні. Ранішню сесію відкрив голова ТСС А, професор Університеті «Ла Саль» академік Леонід Рудницький. Він зачитав привітання до учасників конференції, які надійшли від глави УГКЦ блаженнішого Святослава (Шевчука) та блаженнішого Любомира кардинала Гузара.

Доповідь на тему «Церква і тоталітарна держава» виголосив визначний історик, професор факультету релігієзнавства ЛаСальського університету д-р Джеффрі Келлі. Він зокрема провів паралелі поміж ставленням нацистської влади в Німеччині до Церкви та переслідуваннями УГКЦ з боку радянського режиму. Відтак доповідач висвітлив життєвий шлях мучеництва найвизначнішої і найоригінальнішої постаті серед протестантських теологів соціального спрямування у XX ст. - німецького лютеранського пастора і теолога Дітріха Бонгофера (1906-1945).

У своїй доповіді на тему «Реакція українських греко-католиків на ліквідацію та переслідування їхньої Церкви совєтським режимом: 1946-1989» директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету (ІІЦ УКУ) д-р Світлана Гуркіна накреслила особливості ліквідації радянським тоталітарним режимом Галицької митрополії і Мукачівської єпархії ГКЦ, описала початки формування Церкви у катакомбах, єпископську правонаступність, а також проаналізувала підготовку нових священиків, особливості літургійного і молитовного життя греко-католиків, монаші спільноти, відмінності між сільськими і міськими спільнотами, роль жінок, форми і прояви народної релігійності і боротьбу за легалізацію Церкви.

Заключним моментом ранкової сесії стало відкриття виставки «До світла Воскресіння крізь терни катакомб», що її підготував ІІЦ УКУ, та презентація англомовного видання супутньої книги за однойменною назвою, переклад якої виконала д-р Ірина Іванкович, екзекутивний директор ТСС А, куратор Центру студій спадщини Патріарха Йосифа Сліпого у Філадельфії. Як зазначила І. Іванкович, від моменту створення виставки 2009 року вона побувала не лише в багатьох регіонах України, а й у Польщі, Італії і США, що спонукало її творців ознайомити друкованим виданням носіїв інших мов. В основу виставки лягли матеріали Інституту, передусім спомини очевидців та активних учасників підпілля, які було зібрано протягом 1992-2009 рр., документи державних архівів, фотографії з приватних збірок.

У рамках післяобідньої сесії, яку проводив професор ЛаСальського університету, викладач програми Центрально- та Східноєвропейських студій Микола Рудницький, присутні заслухали доповіді, які стосувалися вибраних аспектів життя та діяльності УГКЦ в умовах  підпілля.

Так, директор Духовного центру бл. Василя Величковського у Вінніпегу, Канада, о. Іван Сіянчук, ЧНІ, розкрив особу владики Величковського як «батька Катакомбної Церкви». Як зазначив доповідач, значення та важливість особи бл. Василя Величковського (1901-1973) для Української Греко-Католицької Церкви підпільного періоду є очевидні і беззаперечні. Його внесок у її збереження має моральний та структуральний вимір, адже саме ентузіазм, відвага та провід владики Василя були запорукою того, що вірні – хоча й таємно, однак з великою посвятою та пієтизмом – культивували віру навіть за умов небезпеки та переслідування. Він зорганізував життя жіночих чернечих згромаджень, які діяли невеликими, майже родинними спільнотами. Сестри, з черги, стали катехитами, які взяли на себе відповідальність формації мирян Церкви. Владика Величковський навчав і рукоположив нових кандидатів до священичого сану, приймав на лоно Церкви священиків - «апостатів», збільшуючи таким чином кількість духовенства, яке могло б таємно, а часом і відкрито, служити потребам вірних...

Президент Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» в Римі о. ліц. Марко Ярослав Семеген, який є викладачем літургіки у Вищій духовній семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого в Тернополі, підготував доповідь на тему «Літургійне і пастирське життя Української Греко-Католицької Церкви в катакомбах». Він накреслив специфіку душпастирювання підпільних священиків, а також пояснив роль мирян в організації таємних богослужінь, молитовних чувань та в підтримці релігійного виховання в родинах.

Науковий співпрацівник відділу навколишнього середовища та природних ресурсів Департаменту справедливості США д-р Андрій Сороковський проаналізував «Шлях до легалізації Української Греко-Католицької Церкви, 1984-1991». За його словами, легалізація УГКЦ відбувалась поетапно та на кількох рівнях і, відповідно, мала низку наслідків. Вихід Церкви з підпілля розпочав процес повернення надбань їх справжньому власникові, повернув у лоно УГКЦ гроно священиків, які попередньо служили під юрисдикцією Російської Православної Церкви. Легалізація Церкви вимагала від духовенства кардинальної зміни навичок, менталітету і служіння. Було створено адміністративні структури УГКЦ із митрополичим престолом у Львові. Врешті, вихід Церкви з підпілля повернув їй право на віросповідання і дав можливість виконувати свою місію в умовах вільного світу.

У підсумку конференції професор релігієзнавства Ровзмонт Коледжу Пол Мойзес поділився з присутніми своїми аналітичними спостереженнями про сучасну ситуацію УГКЦ з перспективи її 400-літньої історії та в порівнянні із ситуацією інших Церков в країнах Східної та Центральної Європи.

Теги: