- Наш навчальний заклад відкритий у 1991 році, ми є ровесниками незалежної України, - каже директор румунської гімназії №6 в Чернівцях Іван Ігнат. – А всього в Чернівцях є 5 навчальних закладів з румунською мовою навчання. Тут також діє філія Львівського видавництва «Світ», яка займається перекладами навчальних підручників для румуномовних шкіл.

Директор розповідає про успіхи своїх учнів, про їх участь у обласних та всеукраїнських олімпіадах з різних шкільних предметів, а також про те, що вихованці гімназії №6 їздять на міжнародну олімпіаду з румунської мови і літератури.

За словами Івана Ігната, гімназія, як і румунська спільнота в Чернівцях в цілому, дбає про збереження унікальних народних традицій. Цьому, зокрема, слугують щорічні етнічні свята.

- В нас традиційно проводиться свято Мерцишор, це свято весни на початку березня, – каже директор гімназії. – А перед Різдвом приймаємо участь у новорічному фестивалі «Фло­ріле далбе». Це обласне свято, яке організовується під егідою місцевої влади і за ініціативи товариства румунської культури імені Міхая Емінеску.

Василь Бику, голова румунського товариства імені Міхая Емінеску, каже, що Буковина загалом і Чернівецька область зокрема – це гарний приклад того, як на одній території можуть мирно уживатися різні народи.

- Люди говорять різними мовами, але мають гарні стосунки між собою, поважають один одного. Якщо хтось говорить українською мовою, то місцевим румунам перекладач не потрібен, в той же час є багато українців, які розуміють нашу мову.

Взаємній культурній інтеграції сприяють також викладачі Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича. Тут діє кафедра румунської та класичної філології.

- В нашому університеті є кафедра румунської класичної філології, вона існувала весь час, з 1885 року, – каже Микола Косташ, екскурсовод історико-культурного центру університету. Викладання предметів, які стосуються румунської мови, проводиться румунською, загальних предметів - українською мовою.

Румунська мова також звучить і в храмах. Богослужіння нею в Україні можна почути у 106 православних церквах та монастирях. Серед них Церква Святого  Миколая у селищі Чудей. Настоятель храму – отець Миколай Попеску.

- Румуни тут, на Україні, можуть зберігати свою ідентичність, – каже священник. – В першу чергу завдячуючи своїй вірі. В кожному румунському поселенні є храм, де службу правлять румунською мовою. Це потужні культурні центри. Тут люди можуть відчути себе частиною великого народу.

Чернівці - не чуже місто для Румунії. До 1941 року воно входило до складу цієї держави. Потім СРСР тиском і погрозами, але без бойових дій, відібрав у Румунії Північну Буковину з Чернівцями. Територія, на якій проживало чимало румун і молдаван опинилася під владою СРСР. «Небажані елементи», тобто люди, які становили проблему для радянської влади на цих землях, були депортовані. У 29 ешелонах вивезли у північні райони Росії майже 26 тисяч людей. На те, щоб зібрати речі, людям давали лише кілька годин. Місцеві румуни дотепер згадують депортацію як страшну трагедію. Всі румуни, які в той час хотіли виїхати до Румунії були ростріляні на кордонах.

Фото wikipedia.org


Теги: