Диякон-адвентист перекладає Євангеліє доступною українською мовоюДиякон адвентистської громади в Умані Черкаської області Костянтин Буд-Гусаїм — ентузіаст біблійного перекладу. З 2013 року він самотужки переклав Євангеліє від Матвія й лист Павла до галатів, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт Адвентистів сьомого дня.

“Мене часто запитують, чому я зайнявся перекладом Біблії українською мовою? Відлік часу потрібно вести з того дня, коли я, уродженець Кіровоградщини, навчався на богословському факультеті і обирав для себе ту мову, яка має стати для мене основною в моєму подальшому служінні. Це питання тягло й вибір між двома перекладами Біблії: російським Синодальним і українським перекладом Івана Огієнка. Зрештою я обрав українську, — розповідає диякон Костянтин Буд-Гусаїм. — Деякий час я вважав переклад Огієнка довершеним витвором мистецтва. Але що більше досліджував його, то частіше траплялися тяжко зрозумілі, а то й взагалі невідомі слова, які потребували додаткового тлумачення. Тому, готуючи проповідь, я часом робив переклад двох-трьох віршів, щоб слухач міг розуміти суть тексту, не вдаючись до тлумачного словника діалектизмів чи старовживаних слів".

Розуміючи недосконалість цього перекладу, служитель почав шукати інші. Спочатку безкоштовно отримав переклад Пантелеймона Куліша, потім знайшов в інтернеті переклад Олександра Гижі й придбав переклад Рафаїла Турконяка. Ці переклади допомогли йому поглянути на біблійний текст набагато ширше та зрозуміти, що ідеальних перекладів немає в принципі. Кожний переклад має переваги та недоліки, й різниця між ними полягає в якості перекладацької праці.

Наступним етапом досліджень диякона стала історія українських перекладів Біблії. Він нагадує, що 1860 року Пилип Морачевський завершив свій переклад чотирьох Євангелій. Російська академія наук визнала його переклад найкращим серед аналогічних слов’янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії ці й наступні переклади Біблії українською мовою не були видані на її території. Перекладацьку естафету перейняв Пантелеймон Куліш, потім Іван Огієнко, за ним Іван Хоменко. Уже за часів незалежної України свій переклад виконав Філарет (Михайло Денисенко), а після нього Рафаїл Турконяк і Олександр Гижа. Останнім на сьогодні перекладом, який був виконаний трохи більше року тому, є переклад Нового світу, надрукований Товариством Вартової вежі (Свідки Єгови).

"Тому в сумі маємо вісім українських перекладів, сім з яких реально придбати, — каже Костянтин Буд-Гусаїм. — Я чимало часу приділив для їх порівняльного дослідження. І через кілька років такої праці зрозумів, чого мені не вистачає. А якщо точніше, то підказку я знайшов лише після того, як порівняв їх з російськими перекладами Біблії. Майже всі українські переклади — це традиційні та буквальні переклади тексту, і все, що їх відрізняє, це якість української мови, якою вони перекладені. Із загального пейзажу випадає лише переклад Нового світу. Він не традиційний і часом далеко не буквальний, але з ним окрема історія. У той самий час найкращі російські переклади, а саме переклад International Bible Society (IBS), переклад Російського біблійного товариства (РБО) та переклад Інституту перекладу Біблії ім. М. П. Кулакова (Кулаков) є яскравими взірцями динамічного еквіваленту".

Відтак диякон дійшов думки, що "ми не маємо українського перекладу, що був би виконаний простою і зрозумілою мовою. І це навіть не питання того, настільки мова перекладу відповідає літературним нормам, а проблема якості передачі думки, вираженої в тексті оригіналу. Тому що принцип динамічного еквіваленту якраз і має на меті передати не стільки буквальний порядок і значення слів (тобто отримати парафраз), скільки передати значення виразів, смислів, навіть якщо їх необхідно передати іншими словами".

Він розпочав свою перекладацьку діяльність, маючи на меті створити простий та зрозумілий український переклад.

На сьогодні служитель виконав переклад Євангелія від Матвія, хоча вважає його надто традиційним і вартим допрацювання, та переклав лист апостола Павла до галатів. Його вважає більш вдалим, хоча він також потребує вичитки й редакції, щоб отримати завершений вигляд.

Костянтин Буд-Гусаїм розіслав свій переклад знайомим пасторам і викладачам, щоб почути їхні думки й зауваження. Після редакції та допрацювання перекладеного тексту хоче перекласти Євангеліє від Марка. І так поступова налаштований перекласти всі книги Нового заповіту. А далі хоче зайнятися перекладом для місіонерських потреб.

Свого часу диякон Костянтин Буд-Гусаїм запропонував свої послуги перекладача Українському біблійному товариству, але на тому етапі сторони не дійшли згоди. Наразі служитель радий мати співробітників у цій справі.

З перекладом Євангелія від Матвія, який зробив диякон Костянтин Буд-Гусаїм, можна ознайомитися тут.

Теги: