На Львівщині відкрили пам’ятник-хрест українським жертвам польської Армії КрайовоїУ с. Милошевичі Пустомитівського району Львівської області відбулось відкриття пам’ятника українським жертвам польського підпілля. У 1944 р. солдати Армії Крайової вбили 36 мирних місцевих жителів, серед яких діти, жінки та люди похилого віку, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на ЗІК.

Пам’ятник виконано із каменю у формі Мальтійського хреста та встановлено поблизу місцевої церкви. Кошти на його спорудження збирали самі ж жителі с. Милошевичі та навколишніх сіл, серед яких значна частина і родичів загиблих.

Заслужений діяч мистецтв України, драматург Театру ім. М. Заньковецької Орест Огородник під час відкриття пам’ятника розповів історію своєї прабабусі, яка під час одного із нападів польських солдатів на село втратила свого 15-річного сина Михайла Швеця.

"Це були такі ж липневі дні 1944 р. Михайло разом з друзями спали у стодолі на сіні. Коли прийшли солдати Армії Крайової і почали палити хати – хлопці почали втікати до лісу. Дорогою Михайлові здалось, що когось забули і він вернувся назад до стодоли. Там його чекали солдати АК. Хтось чув, як він просив не вбивати, йому було всього 15 р. Коли моя прабабуся ходила під час пожежі по подвір’ї, то побачила обгоріле тіло. Спочатку вона подумала, що це пес, але нахилившись і згорнувши попіл – впізнала Михайла. Ми можемо змиритись з цим, але не повинні забувати", - розповів Огородник.

Наймолодшою з убитих поляками була Ольга Рибак – їй було 3 роки, найстаршою була Марія Шевчук 88-річного віку.

За словами депутата Миколаївської міськради Михайла Галущак, якщо розглядати польсько-українську боротьбу середини ХХ ст., то не потрібно її зводити лише до Волині і 1943 р..

"Говорімо про масове окатоличення українців – у 1937-38 рр. на Волині, Холмщині та Підляшші було спалено 200 українських православних церков, які були важливим елементом національної ідентичності українців (150 – передано римо-католикам); говорімо про розстріли польськими прикордонниками військовополонених бійців Карпатської України на Верецькому перевалі у 1939 р.; про декларацію польського уряду від 18 грудня 1939 р., у якій було оголошено боротьбу за повернення "східних кресів" (західноукраїнських земель); про репресії та депортацію українців Закерзоння початку 1940-х рр.; етнічну чистку під час Операції "Вісла" 1947 р. Ми не хочемо роз’ятрювати рани нашого спільного минулого, але також і не хочемо бути об’єктами фальсифікацій минулого. Балто-Чорноморський союз проти Росії не можливий ні без Польщі, ні без України".

Теги: