7 жовтня 2016 року під головуванням Юлії Паскевської, керівника підгрупи при Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, що працює над напрямками «Пробація, ресоціалізаця, медіація, права потерпілих, душпастирська і психологічна робота, пенітенціарна етика відбулося друге засідання цієї підгрупи, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Під час засідання про досвід системи пробації в Данії розповіла Боділ Філіп (Bodil Philip), член Гельсінського комітету захисту прав людини, колишня директорка в'язниці вищого рівня безпеки у Данії. Основне завдання пробаційних програм - зменшення чисельності людей, які потрапляють за ґрати

У роботі підгрупи взяв участь протоієрей Костянтин Панетлей, член Душпастирської ради у Пенітенціарній системі, керівник Відділу ПК УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. Він виступив з пропозиціями щодо визначення категорій осіб, які допускаються до релігійної опіки. На думку  о. Костянтина, доцільним є зазначити законодавчо чотири категорії осіб, причетних до релігійної послуги у в'язниці, враховуючи ступінь їх зайнятості: штатні капелани, принагідні капелани (позаштатні), помічники капеланів і волонтери. Кожна з категорій матиме свої умови і порядок їх допуску до служіння в пенітенціарних установах, умови призначення, відкликання або припинення їх служіння.

Група обговорила пропозиції щодо актуальності створення служби психологічного супроводу професійної діяльності працівників пенітенціарної системи й рекомендації щодо введення професії «пенітенціарій» до кодифікації професій за результатами круглого столу «У пошуках оптимальної моделі пенітенціарної діяльності в Україні: від людини до системи» 20.09.2016 року.

Цього ж дня у приміщенні комітету під головуванням народного депутата України Юрія Мірошниченка відбувся черговий розгляд законопроектів з питань пенітенціарної реформи. У обговоренні питань, пов'язаних з вироками про довічне ув'язнення взяв участь протоієрей Костянтин Панетлей. Середня кількість років, яку засуджені до довічного позбавлення волі відбувають в установах виконання покарань за кордоном, становить: у США – 7 років, у Швеції – 9, Великобританії – 14-15, Франції – 17-18, Італії – 21, Польщі – 25. Можливість дострокового звільнення засуджених до такого виду покарання передбачена також законодавством Японії, Кореї, Південної Америки – після відбуття 10 років покарання, Німеччини – 15 років, Канади – від 10 до 25 років (або не менше 25 років – залежно від тяжкості злочину). В Україні наразі це неможливо.

Теги: