Історичні вказівки свідчать про те, що наші пращури, подібно до персів, єгиптян, стародавніх греків та римлян, розпочинали рік з весни, з березня, коли по зимовому відпочинку пробуджувалася природа, а відтак надходили сільськогосподарські роботи

Дотримуючись давньоруського березневого літочислення, літописець Нестор також починає свою «Повість времяних літ» з березня місяця «в лето 6360 (852), индикта 15». За біблійною легендою, сам Господь сказав до Мойсея й до Аарона про місяць март (березень): «Оцей місяць для вас — початок місяців. Він вам перший між місяцями року». (Книга Вихід. 12,2). Звідси зрозуміло, чому і грецька церква і наша починали літочислення з березня. Але згодом грецька церква перенесла початок нового року на вересень, а з 1342 р. і в нас було введено святкування нового року, і церковного і світського, з 1 вересня.

У Європі під впливом католицизму початком року вважався січень за Юліанським календарем. У 1582 р. папа Григорій ХІІІ, з метою позбутися невідповідностей між світським — Юліанським календарем і астрономічним роком, прийняв новий календар, так званий Григоріанський. Різниця між Юліанським та Григоріанським календарями (старим і новим стилем) складала 10 діб (зараз 13 діб). У нас же продовжували вести відлік часу від «сотворіння світу» і у вересневих роках. Тільки в західних регіонах України, де були тісніші зв’язки з європейськими країнами, січневим відліком стали користуватися раніше.

З поч. XVIII ст., за Петра І було прийнято вважати світський новий рік 1 січня 1770 р. від «Різдва Христового» за старим стилем (Юліанським календарем). Лише у 1918 р. в нас офіційно було введено Григоріанський календар із святкуванням нового року 1 січня. Відтак і до нашого часу в Україні святкують офіційний початок нового року 1 січня (за новим стилем) та 14 січня (за старим стилем), що залишили за собою наші православні та греко-католицькі християни. Церковний новий рік зостався незмінний — з 1 вересня.

Що ж до самої назви «березень», то походить вона від давньоукраїнського «сухий» (від сушіння зрубаних дерев). Ще перший день весни мав називався березол (від спалення деревини для отримання золи). До 1342 р. з нього починався новий рік. Сучасна назва березень раніше стосувалася наступного місяця квітня. В середині ХІХ ст., коли з української мови відійшов термін март, його місце зайняв березень. Лат. Marcius (від давньоримського бога весни та врожаю Марса, згодом він став богом війни. В Стародавньому Римі був першим місяцем року).