Рада Європи обирає українські малі та середні міста для реалізації в нашій країні трирічного проекту "Реабілітація культурної спадщини історичних міст". Його результатом має стати розробка перспективних інвестиційних планів розвитку  культурних об'єктів таких міст, розрахованих на залучення ресурсів регіонального, національного і європейського рівня. Цим питанням 19 жовтня присвячено "круглий стіл" в УКРІНФОРМі, на якому представники українських міст презентують їх для участі у проекті, повідомляє кореспондент агентства.

Відкриваючи засідання "круглого столу", координатор проекту Микола Скиба поінформував, що крім України у проекті Ради Європи беруть участь також Азербайджан, Вірменія, Грузія та Молдова. Передбачається, що проект складатиметься з трьох етапів. На першому, який здійснюється зараз, відбувається відбір 50 пріоритетних міст у п'яти державах, тобто від кожної по десять міст. Однак з огляду на площу України, її регіональну різноманітність і значну кількість історичних місць, квота нашої держави може бути збільшена. На наступних етапах у кожному з міст буде відібрано низку проектів з реабілітації культурної спадщини, реалізація яких має дати поштовх розвиткові цих міст та місцевих громад. Для кожного проекту будуть розроблені інвестиційні та бізнес-плани.

До участі в конкурсному відборі допускалися об'єкти культурної спадщини, розташовані у малих та середніх містах України, населення яких не перевищує 500 тис. чоловік. З 20 заявок було відібрано 10 міст-кандидатів, які представляють усі регіони країни. Вчора на семінарі у Національній парламентській бібліотеці України свої культурні об'єкти та потенціал місцевої громади й міста представили Білогорськ Луганської області, Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк,  Прилуки і Жовква. На "круглому столі" в УКРІНФОРМі естафету сьогодні підхопили Меджибіж, Мелітополь, Старокостянтинів і Хмільник.

"Те, що ви тут, це вже успіх ваших територіальних громад, вашої спільноти, тому що одним із критерїів проекту є  спроможність громади зорганізувати команду, яка налагодить взаємодію між місцевою владою, мешканцями та бізнес-середовищем", - сказав, звертаючись до представників пілотних міст, координатор проекту.

Він додав, що філософія проекту полягає у посиленні соціальної та економічної ролі культурної спадщини, "тобто вона розглядається не як самодостатній об'єкт, який треба тільки зберігати і реставрувати, а як ресурс місцевої громади". Оскільки це для нас новий досвід , зазначив М.Скиба, роль Ради Європи полягає не у прямій фінансовій допомозі, а в технічній та експертній, тобто перетворенні  бізнес-планів на реальний інструмент промоції міст на національному та європейському рівні. "Це можливість для міст зав'язати контакти, знайти необхідну підтримку, тому що ресурсів у світі не бракує, а часто, особливо нам, бракує вміння цими ресурсами скористатися", - зазначив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, М.Скиба повідомив, що міста для здійснення пілотних проектів обратиме експертна група, до якої входять представники Мінкульттуризму, Міністерства регіонального розвитку, МЗС, Державної служби з питань національної культурної спадщини, НДІ пам'яткоохоронних досліджень та незалежні експерти. Скільки їх буде - питання поки що відрите. "Багато залежатиме від того, як міста презентують себе", - наголосив М.Скиба.