Напередодні вихідних студенти Могилянки відзначали «професійне» свято — День академії, пише День. Оскільки цьогоріч воно припало на ювілей — 395-річчя навчального закладу, то було особливо гучним.

Розпочалося з прес-брифінгу за участю «реставратора» університету В’ячеслава Брюховецького та чинного президента Сергія Квіта. Києво-Могилянська академія — один з найстаріших університетів Східної Європи. Датою його заснування вважається 15 жовтня 1615 року. Саме тоді на кошти знатної киянки Галшки Гулевичівни було засновано монастир, госпіталь та школу.

1632 року з ініціативи митрополита Петра Могили відбулося об’єднання двох шкіл — Київської братської та Київської лаврської, а відтак створення Києво-Братської (Могилянської) колегії. Яскраву, подекуди карколомну історію цього навчального закладу неможливо переповісти двома словами, пише День. В добу свого розквіту (ХVII—XVIII ст.ст.) він мав величезний вплив на наукове, освітнє, духовне життя України. Вплив могилянської інтелектуальної та духовної традиції відчули на собі всі слов’янські країни.

Видатними могилянцями були: митрополити — Петро Могила, Димитрій (Туптало), Іоанн (Максимович); гетьмани — Іван Виговський, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Данило Апостол; реформатор Слов’яно-греко-латинської школи в Москві — першої вищої школи Росії Стефан Яворський; основоположник вітчизняного акушерства та фізіотерапії Нестор Амбодик; філософ Григорій Сковорода; архітектор Іван Григорович-Барський; композитори — Максим Березовський й Артемій Ведель; «козацькі літописці» — Самійло Величко, Григорій Граб’янка. Відроджена 1991 року, Могилянка дуже скоро стала одним з епіцентрів українського інтелектуального життя. Тут читали свої лекції Ліна Костенко, Іван Дзюба, Михайлина Коцюбинська, Валерій Шевчук, Богдан Гаврилишин, Адам Міхнік, Роман Шпорлюк і, на жаль, нині покійні Юрій Шевельов та Джеймс Мейс.

Зараз в НаУКМА оголошено про старт проекту «Реставрація в Могилянці: від фундаменту будівель до засад освіти України». Зокрема, йдеться про унікальний історико-архітектурний комплекс ХVІ—ХІХ ст.ст. державного значення (11 будівель), розташований на території НаУКМА: Стародухівську (Трапезну) церкву, Староакадемічний (Мазепин) корпус, поварню Братського монастиря, Благовіщенську церкву, бурсу, келії братського монастиря...

Досі університет практично самотужки утримував будівлі від руйнації. Так, у 1996—1997 роках було укріплено перекриття і баню Благовіщенської церкви. А в 2005—2008-х — відреставровано Стародухівську (Трапезну) церкву та поварню Братського монастиря — єдиний проект, на який урядом було виділено сім мільйонів гривень і який ще додатково потребує близько 350 тисяч гривень. А реставрація Староакадемічного (Мазепиного) корпусу (решта дев’ять будівель), за попередніми підрахунками, обійдеться в 30 мільйонів гривень.

Як зазначає директор з розвитку НаУКМА Наталія Сумкова, для залучення коштів працюватимуть з державними органами (Кабміном, Міністерствами культури і туризму та науки і освіти, Управлінням охорони пам’яток); вітчизняними й міжнародними благодійними фондами, зокрема з офісом ЮНЕСКО щодо надання Староакадемічному корпусу статусу пам’ятки світового значення; бізнес-структурами, українською діаспорою.

Насамкінець журналістам запропонували міні-екскурсію, яку розпочали зі Староакадемічного (Мазепиного) корпусу — в нього першу цеглину закладав гетьман Мазепа...