Ярослав Грицак отримав престижну австрійську премію. Історик, який вивчає Україну ХІХ–ХХ століть, є також активним учасником злободенної суспільної дискусії, не лише на батьківщині, а й в масштабах Європи. "Цього енергійного та космополітичного енциклопедиста треба було відзначити вже давно", – пише Буркгард Бішоф в австрійській Die Presse.

Грицак, без сумніву, належить до найцікавіших істориків України, і його темою є вітчизняна історія ХІХ–ХХ століть. А це чиста драматургія. Бо, мабуть, ні одна інша європейська країна не пережила в два попередні століття такої динамічної історії, як Україна. Тим паче її західна частина – звідки родом Грицак, – можливо, найщедріше на субконтиненті полита кров’ю невинних, що були перемелені різноманітними диктатурами.

Ярослав Грицак, пише автор, стежить за тим, що дослідили в історії України іноземні науковці, й аналізує вкупі знання з різних перспектив. Грицак і сам викладав в елітних університетах США – Гарварді та Колумбії, вже 14 років є гостьовим професором у будапештському Центральноєвропейському університеті. З 2006-го він запрошений для викладання в Українському католицькому університеті у Львові.

Грицак також інтенсивно вивчає історію австрійської Галичини, «богадільні» Австро-Угорської монархії. Час від часу він приїздить до Відня проводити дослідження або на наукові конференції; рік тому він працював в Інституті вивчення людини.

"Коли Грицак виголошуватиме на церемонії вручення в Австрійській академії наук промову про останні тенденції в українській історичній політиці, то будьте певні – ви не почуєте піднесеної святкової лекції з історії. Він і на батьківщині сміливо й відкрито вступає в суспільну дискусію, відстоюючи ліберально-західні позиції. Так само сміливо, як і наполегливо він вимагає від ЄС зняття бар’єрів для українських студентів", - пише Буркгард Бішоф (переклад Главред).