Після підписання Конвенції ООН про права дитини Україна періодично звітує перед Комітетом ООН з прав дитини про дотримання положень, проте, як стверджують громадські активісти, виконувати обов'язки в повному обсязі не поспішає. До того ж, протягом останніх років представник Української Православної Церкви (Московський Патріархат) архієпископ Львівський Августин (Маркевич) регулярно звертався до української влади із заявами про небезпеку запровадження у країні ювенальної юстиції.

Для того, щоб з’ясувати реальний стан речей і зіставити реальні факти з тими, що публікуються у звітах українського уряду, представники українських громадських організацій провели аналіз ситуації, на підставі якого в листопаді 2009 року ними було підготовлено Альтернативний звіт про виконання Україною міжнародних зобов’язань. Це була відповідь на Національну доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН з прав дитини, представлену урядом країни. Якщо в урядовому звіті йшлося в основному про успіхи у виконаній роботі, то громадські організації акцентували увагу на проблемах, які залишаються невирішеними.

Своє бачення проблем представники українських НГО представили в червні 2010 року, на слуханнях Комітету в Женеві. Активісти громадських організацій відповіли Комітету ООН на питання про державну політику дотримання прав дитини, охорони здоров’я, освіти та дітей-сиріт. Про це повідомили "Релігії в Україні" представники українського правозахисного центру «Поступ» та «Правозахисної дитячої мережі Донбасу».

За підсумками слухань Комітет ООН сформулював наступні питання до українського уряду:

• - підходи загальнодержавної політики до прав дитини у вигляді «охорони дитинства» замість ставлення до дитини як до суб’єкта прав;
• - відсутність включення дітей у процеси розробки та впровадження державної політики щодо дітей на різних рівнях;
• - нерегулярність і певна закритість державних досліджень стану дотримання прав дитини;
• - відсутність незалежного інституту захисту прав дитини;
• - негативні тенденції розвитку ювенальної юстиції, а саме вплив на політику держави громадських і релігійних організацій, які активно пропагують фізичні форми покарання дитини в сім’ї, жорсткіше покарання для дітей, залучених до злочинної діяльності і т.д.;
• - стан і статус дітей, які шукають притулок, що знаходяться на території України без супроводу дорослих і залишаються поза увагою державної політики та законодавства;
• - прогалини у дотриманні права на освіту, зокрема дошкільної;
• - жорстоке поводження з дітьми;
• - невідповідність міжнародним стандартам процедури усиновлення;
• - питання розукрупнення і дезінституалізації державних інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і перехід до сімейних форм виховання.

Предметом пильної уваги Комітету стала інформація про системні порушення прав дітей груп ризику з боку співробітників правоохоронних органів України. Інформація про факти порушень, надана Комітету, була зібрана Правозахисним центром «Поступ» у рамках проекту «Дії в інтересах дітей груп ризику: досвід Польщі, Німеччини та України».

Ознайомившись з фактами, комітет ООН з прав дитини підготував додаткове питання до українського уряду: які заходи застосовуються державою для запобігання жорстокого поводження і тортур під час допитів дітей в міліції?

Таким чином, проблема, на яку намагається закривати очі українська влада, була озвучена світовій спільноті, повідомляють представники "Поступу". Аналіз інформації, зібраної цим Правозахисним центром та громадськими організаціями «Правозахисної дитячої мережі Донбасу», свідчить про те, що в Україні відсутні механізми правового захисту дітей вразливих груп.

Як відомо, У перший рік незалежності Україна взяла на себе низку зобов’язань, підписавши Конвенцію ООН про права дитини. У 2003-2005 роках український Парламент ратифікував ще два документи - факультативні протоколи Конвенції щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції, порнографії та участі у збройних конфліктах. У 2009 на підставі рекомендацій був прийнятий Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини.

Протягом останніх двох-трьох років представник Української Православної Церкви (Московський Патріархат) архієпископ Львівський Августин (Маркевич) регулярно звертався до української влади із заявами про небезпеку запровадження у країні ювенальної юстиції. На його думку, цей правовий інститут буде руйнувати традиційний інститут сім'ї. Однак незгоду з такою однобічною думкою висловив голова ВЗЦЗ Московського Патріархату митрополит Іларіон (Алфєєв). Він вважає, що треба більш зважено ставитись до світового досвіду у галузі дитячого права. Проте Священий Синод УПЦ з подачі архієпископа Августина та інших радників Київської митрополії затвердив думку щодо недоцільності ювенальної юстиції в Україні офіційною позицією УПЦ. Між тим, Російська Правослана Церква офіційно такої думки не поділяє.