п. Микуличу.
Дивна Ви людина. Ані старху Божого, ані звичайної людської порядності. На просте моє прохання задуматися про відповідальність за наклепи перед Богом ви виливаєте нові безглузді звинувачення. Ваша мета облити брудом? Ви постйно вимагаєте від мене відповідей з доказами, відважтеся хоч раз самі відповісти за свої слова. Хоча б перед власним сумлінням.
Зокрема, хотів би більше дізнатись про збудовану церку свящ. Романом.
Про мою діяльність можете дізнатись, відвідавши жидичинський чоловічий монастир, саме в ньому і є храм Миколи Святоші, а не в спортзалі. Про теперішню діяльність запрошую до себе в гості в Кіровоград. Приїзджайте, допоможете.
Монастир за мого керування ніколи не сплачував внесків до управління, тому що сам в перші роки потребував від єпархії допомоги.
Ви вкотре в своєму дописі вилили чергову порцію бруду на священиків, яких я знаю і можу засвідчити про їх порядність. Вам не страшно таке робити? Чи можливо у вас особлива індулігенція від Бога? Звідки у Вас такі дані? Ви їх самі продукуєте?
Але найперше дайте відповідь чи вірите ви в Бога? Якщо ні, то вибачайте, я справді не про це з Вами спілкуюсь.
Єп. Марк
P/s в мене не так багато вільного часу як у Вас, тому вибачайте, якщо не буду відповідати на Ваші догадки. А перед тим, як у когось випитувати про діяльність варто самому встати зза компютера і таки щось корисне для Церкви зробити.
Своїми досягненнями, крім наклепництва, не хочете поділитись?

Високоповажному Марку Левкiву.
Цитую Вас же: "
"Щодо "приватної лавочки" я думав що вам відомо значення слів де-факто і де-юре".
Ви так й не сказали, чим Дмитрiвська громада УАПЦ, яку очолив прот. Роман Романiв, не схожа на будь-яку громаду УПЦ-КП? Дайте докази вашого твердження.
Отець Роман побудував храм св. Дмитра у Луцьку за адресою: вул. Мазепи, 38.
А що побудували Ви, як настоятель Жидичинського монастиря? Домовий храм Миколи Святошi, обладнаний у колишньому спортзалi села Жидичин? Оце й увесь ваш здобуток з волинського перiоду вашого служiння?
Можливо, Ви скажете, що значну частину пожертв забирав владика - й тут я з Вами погоджуся. Владикою Михайлом та його оточенням були придумані екзамени для духовенства, регулярні виїзди в Київ, як масовки – але обовязково за рахунок парафій, а також внески, проплати під видом пожертв на книгодрукування, на Жидичинський монастир, та за iншими приводами. За рахунок парафій примушують купувати часопис та книги Волинської єпархії УПЦ-КП, як правило – за завищеною цiною – а згодом цi низькопробнi видання було нiкуди дiвати, бо люди не хочуть купувати цей непотрiб.
Але й на цьому владика Михайло не зупинився. У вереснi 2007 було створено владикою Михайлом так звану “комісію для перевірки парафій щодо укомплектування богослужбовою літературою, внутрішнього й зовнішнього облаштування храмів і наявності освіти в регентів-псаломників”. Туди були включенi канцлер протоієрей Микола Цап (вiдомий хабарництвом та здирництвом), луцький районний декан протоієрей Віктор Пушко (провокатор та стукач), насельник Замкового монастиря Різдва Христового у Луцьку ієромонах Іов Богуш (скандалiст та самодур, подiбний у чомусь до владики Михайла), та викладачка Волинської духовної семінарії Валентина Нідзельська – сварлива племiнниця владики Якова, яка брала великi хабарi на екзаменах з церковного спiву.
Чим займалася ця комісія? За надуманими приводами вона направлялась у багатi парафії УПЦ-КП, де можна було чимось поживитися. Там провадилися без будь-якого приводу надуманi перевiрки церков. Регнету-псаломщику проводили свого роду екзамен (результат екзамену вирiшував хабар).
Але особливо складно доводилося парафiяльному священику. Нагодувати цю комiсiю, оплатити за власний рахунок дорожнi витрати команди “ревiзорiв” – цього було замало. Треба було ще й справити враження щодо “хорошого” укомплектування храму богослужбовою літературою, внутрішнього й зовнішнього облаштування. Таке враження часто-густо справляли за допомогою хабаря.
Але якщо людину “ревiзори” за вказiвкою владики Михала або за власним покликом серця прагнули “пiдсиджувати” – то й це не допомагало.Про наглість Михаїла вже ходять нехороші чутки як серед духовенства, так і серед влади.

Щодо Микулича, то склалося враження що спілкуюся з ботом
Я давно говорил, что это троль и не стоит на него обращать внимание, не реагировать на его посты. Для бригадников (бригада.ру) это провал.

Ні, ні, він жива людина, і з ним можна нормально спілкуватися. Спочатку було важкувато, він дуже був войовничо налаштований. А потом трошки попустило.
А крім того, пам'ятаєте, як сказано в Писанні: "Будьте готовы всякому требующему у вас отчета в уповании своем, дать ответ с кротостью и благоговением" (2 Петра 3:15). В наші часи уповання - це не тільки віросповідання, але й звіт про те, наскільки наше життя відповідає нашому сповіданню.
Теперь порозгрібати все, що видала пропаганда розколу за 20 років - дуже важко. Але колись треба починати.
Дай Вам Боже терпіння, а Микуличу - віри й розуміння.

Шановна сестро Тетяно.
Дякую за моральну підтримку. Події 2006 р. стали для мене непростим випробуванням і лишили гіркий осад до сьогодні.
Щодо Микулича, то склалося враження що спілкуюся з ботом. Але ще маю надію що людина він віруюча і розуміє що за кожне слово потрібно буде дати відповідь.
З повагою Єп. Марк

п. Микуличу.
Ще раз про кримінальну справу і всі наступні твердження. Звинуватили саме Ви, у Вами ж створеному переліку. Джерелом Вашого звинувачення слугували Ваші ж домисли на основі однієї статті, а саме п. Ольги Жарчинської. Вона ж її писала зі слів фігуранта цих подій, свящ. Романа. В жодній статті, і навіть п. Ольги, немає що я бив священика. Саме Ви в цьому мене звинувачуєте.
Не було відкрито жодної справи, тому я і не міг бути фігурантом кримінальної справи. Відповідно нікуди вона не дівалась, і не могла бути припиненою, в чому також Ви мене звинувачуєте. В минулих дописах я рекомендував Вам звернутись до п. Жарчинської, вона, напевне, більше б розповіла чому саме так писала і звідки вона взяла свої дані.
Щодо "приватної лавочки" я думав що вам відомо значення слів де-факто і де-юре.
Щодо інших Ваших закидів то стараюсь відповідати лише за свої вчинки і слова, чого і очікую від Вас. Тому про вчинки інших розпитайте в них, звичайно якщо є бажання дізнатись правду, а не полити брудом.

Високоповажному Марку Левкiву."Спочатку Ви звинуватили мене в кримінальній справі, в побитті в вівтарі священика та у тому що грошами я відкупився від суду".
Не я звинувачував, а автори статей у газетах, якi спiлкувалися з учасниками подiй. Жарчинська писала, що по даному випадку з отцем Романом було порушено кримiнальну справу за фактом побиття - значить, вона стосувалася й Вас, як учасника (саме учасника, а не свiдка) подiй. Куди ж дiлася ця справа? Чому вона була припинена? Чи не тому, що хтось (не обовязково Ви) зумiв вчасно з кимось домовитися?Я ж не звинувачував, я лише згадав про Вас у загальному перелiку владик УПЦ-КП, що мали проблеми з законом. До цього списку можна додати єпископа Якова Макарчука, який у 2008 р. бив в обличчя священика УАПЦ з м.Одеси протоієрея Ярослава Бугринця, а згодом Прес-службою УАПЦ було оприлюднено відеозапис побиття, котрий також став надбанням громадськості.
http://www.youtube.com/watch?v=KXbP_TvrEts
Мене дуже подивував ось цей Ваш пасаж:"Приватна лавочка" не про УАПЦ, а про громаду, яка де-юре належить до однієї із конфесій, а де-факто нікому не підпорядковується. Де настоятель сам собі парафіяльна рада, парафіяльні збори, благочинний і єпископ".Якщо Ви - про Дмитрiвську громаду прот. Романа Романiва, то це не так. Ось наводжу Вам новину:
"08.11.2008 р. Архиєпископ Макарій із канцлером Рівненсько-Волинської єпархії митр. прот. Володимиром Садовським та деканом Волинського деканату прот. Павлом Краєвським відвідали ще одну громаду Св. Вмч. Димитрія Солунського м. Луцька настоятелем якої являється прот. Роман Романів. "
http://hram-pokrova.org.ua/news/2009-02-24-58
Нащо ж ви кажете неправду про громаду св. Дмитра? А що, в УПЦ-КП все вирiшують громади вiрних або благочинний? У 2005 р. владика Михайло усунув з Любомля священика Володимира Кущика. Хоч як громада не противилась, навiть голодування оголошували - та це не допомогло. Прибутковi храми владика Михайло передава для його найближчих фаворитiв. Взяти приклад протоієрея Володимира Петріва: його у 2008 р. було звільнено з парафії Святої Трійці в c. Тростянець Ківерцівського р-ну, новим настоятелем став фаворит владики Михайла ієромонах Іов Богуш. Коли єпархію очолював владика Якiв Панчук, який помер у 2003 р., то була лише плата за священичу або дияконську висвяту, також була плата за вступ у Волинську духовну семінарію Але на цьому – все.Коли ж раптом пiсля смерти владики Якова новим Луцьким владикою УПЦ-КП став Михайло Зiнкевич, то хабарництво та здирництво дуже зросло. Були придумані екзамени для духовенства, регулярні виїзди в Київ, як масовки – але обовязково за рахунок парафій, а також внески, проплати під видом пожертв на книгодрукування, на Жидичинський монастир, та за iншими приводами. Про наглість Михаїла вже ходять нехороші чутки як серед духовенства, так і серед влади. Ось вам реальний «єпархіальний рекет».

Вл. Марку.
Всечесний Владико, Микулич у нас - дуже жорсткий хлопець. Скаже - як відріже. І так швидко говорить, що не встигає іноді 7 разів відміряти.
Ми його любимо, але його іноді тягне на дезу - мабуть, просто від щирого серця хоче перевірити у учасників подій, чи правда була написана у тім чи іншім жовтім листку.
Якщо бути з ним терплячим, то теоретично його можна переконати. Він не злий, просто у нього "в многия знания - многия печали"... А насправді він дуже хвилюється, щоб в УПЦ КП були і священники високоморальні, і щоб майно наше було набуте чесним шляхом...

п. Микуличу.
Цікава в нас виходить розмова.
Спочатку Ви звинуватили мене в кримінальній справі, в побитті в вівтарі священика та у тому що грошами я відкупився від суду.
На моє спростування Ви, на підтвердження свого звинувачення, даєте вирізку із статті із словами "потерпілого" де я ніби забираю палку із рук пенсіонера. Після мого допису і щодо цього тепер вже звинувачення у лукавстві та піднімається питання щодо канонічності. Ви читаєте те що я пишу, чи лише пишите?
Чи не задалеко ми відійшли від Ваших перших тверджень? Що скажете про Ваші звинувачення на мою адресу, з яких власне і почалось наше спілкування.
А по Вашому останньому допису повторюю:
1. Приміщення було передане у 2001 р. Управлінню Волинської єпрахії УПЦ КП для створення монастиря, громада була пізніше лише зареєстрована за цією адресою;
2. "Прихватизувати" не завжди означає приватизувати, тут в значенні набути в користування;
3. "Приватна лавочка" не про УАПЦ, а про громаду, яка де-юре належить до однієї із конфесій, а де-факто нікому не підпорядковується. Де настоятель сам собі парафіяльна рада, парафіяльні збори, благочинний і єпископ;
4. Про грошові афери свящ. Романа я ніде не писав, пишите це Ви. Якщо знаєте більше то поділіться;
Пишу не для того, щоб Ви знову виривали слова із контекству із новими звинуваченнями, а лише з метою розповісти те, що мені є відомим і чого свідком я був. Ви ж, вибачте, почали з наклепу і дальше, без докорів сумління, в "деталях" розповідаєте про те, чого не бачили. В цій ситуації втішає мене лише одне, що Суддею між нами буде Бог, а Він знає правду не із газетних статтей чи лукавих розповідей і воздасть кожному за його ділами і словами.
З повагою Єп. Марк.

Високоповажному Марку Левкiву.
Цитую Вас: "Після відновлення діяльності монастиря свящ. Роман із групою прихильників (бл. 7 чоловік) вирішив "прихватизувати" частину переданого приміщення для приватної лавки під маркою громади УАПЦ".
Дивну рiч Ви кажете. Як можна було його "прихватизувати", якщо це примiщення - це архiтектурна памятка, власнiсть культурного заповiдника, яке громада може лише взяти в оренду, але не бути власником?
А що значить - "для приватної лавки під маркою громади УАПЦ"?? Вашi громади так само можна назвати "приватною лавкою пiд маркою УПЦ-КП". Чим Ви доведете, що УПЦ-КП - це канонiчна та визнана Церква?
"Щодо приміщення, то не громада його орендувала, а воно було передане єпархіальному управлінню для утворення монастиря. Цим питанням займався прот. Богдан Гринів". Знову Ви лукавите. В регiстрацiйному документi на Дмитрiвську громаду УПЦ-КП (Луцьк, вул. Кафедральна, 16) значилося, що вона взята на облiк (дата реєстрації) 10 жовтня 2002 року. Монастиря там не було, бо о. Богдан Гринiв узяв туди спочатку двох послушникiв у 2003 р., але то виявилися люди з кримiнальним минулим, якi ще й обiкрали храм та згодом чкурнули звiдти. Зрештою, Богдан Гринiв й сам не став монахом, хоча вдiвець, а так й лишився бiлим священиком. Монастирем називатися спiльнота може - це ж не тодi, коли прийнято рiення вашого синоду (тобто на паперi), а уже тодi, коли воно виконано, коли там реально живуть та служать монахи, правда? "Паперовий" Жидичинський монастир, я знаю, iснував ще з 1994 р., а з 1997 р. за рiшенням вашого синоду iснував "паперовий" Загорiвський монастир - хоча реально його не було й нема.
Я мушу сказати, що отця Романа дiйсно прагнули вижити з будинку по вул. Кафедральна, 16. Доказом цього може бути той факт, що чоловічий монастир Різдва Христового УПЦ КП, який первинно був зареєстрований 25 вересня 2001 року, повторно зi змiненим статутом (який ущiмляв права громади св. Дмитра) був зареєстрований аж через 5 рокiв по тому, 15 лютого 2006 року, при чому за тою ж адресою - вул. Кафедральна, 16; в новому документi за 2006 р. як голова громади, числився Левкiв Михайло Степанович, тобто Ви. Для чого за одною адресою було реєструвати двi громади? Напевно, щоб одну з них згодом усунути.
А грошовими аферами отець Роман не займався. Вiн створив та очолив Волинський обласний благодійний фонд «Одигітрія» (дата реєстрації: 03.10.2003 р. ), де фiксувалися усi пожертви. Якби йому треба було перетворити храм на приватну лавочку, то не було б нiякого фонду - просто клав би грошi в кишеню. Чи може, Ви якiсь докази щодо його срiблолюбства можете навести?
Ваша громада, зiрвавши 11 вересня 2006 року святу лiтургiю, зганьбила себе на всю Волинь. Невже не було можливостей владнати цю проблему мирним шляхом? Чому було обрано саме такий, насильницький спосiб? Щоб залякати колег, упередити подальшi переходи духовенства УПЦ-КП в УАПЦ, напевно?

Мікулічу: москалів я не знаю. Тому - кого ж ненавидіти? Ніщо? Люблю чудь. Люблю їхні традиції - їсти на могилках родичів. Люблю їхню запопадливість - палити зрізані нігті. Ви, до речі, не палите? Ну то таке... Ви пишете: "Политические заключённые" та "уголовники", як правило, судилися за рiзними статтями, тому й перебували в рiзних таборах". 1. Политзеки із двома термінами завжди рахувалися не просто уголовниками, а й особоопасними рецидивістами. Більшости політзеків, у т.ч. священикам, в сталінські часи шили аморалку, крадіжки,або агітацію. Тож і статті були часто однаковими. 2. У різних таборах уголовники та політзеки перебували з 1948 року, після Воркутинського повстання, організованого ОУН-Північ, і особисто Михайлом Сорокою. До приходу в табори бандерівців - пархаті побратими Януковича і заправляли усім. Так шо поклоність в ніженькі Бандері - за таке щастя, бути "окремо" від уголовників. 3. Якщо існують москалі, то Ви, Мікуліч, їх найбільше ненавидите. Тому що вважаєте їх рабами своїх Марень. Ульхт шумбра, як казали діди-баби Патріарха Кірілла.

п. Микуличу.
Так, справді, я був свідком подій, що відбулися у 2006 р., але лише свідком. Також мав щастя познайомитися з пані Ольгою Жарчинською. Жарчинська статтю писала зі слів свящ. Романа Романіва. Разом із пані журналісткою був свідком і іншої вистави, влаштованої свящ. Романом. Але про це розпитайте вже в неї. І при нагоді дізнайтесь яким способом вона перевірила правдивість слів свящ. Романа.
Щодо приміщення, то не громада його орендувала, а воно було передане єпархіальному управлінню для утворення монастиря. Цим питанням займався прот. Богдан Гринів. Власне він і прийняв до себе свящ. Романа, котрий своєю діяльністью розвалив всі благі почини прот. Богдана.
Після відновлення діяльності монастиря свящ. Роман із групою прихильників (бл. 7 чоловік) вирішив "прихватизувати" частину переданого приміщення для приватної лавки під маркою громади УАПЦ. Через це і виник цей конфлікт. Це без деталей, схочете детальніше - мій телефон 0509053158.
Про ці події було офіційне повідомлення від прес-служби Волинської єпархії і декілька статтей у пресі. Ви ж правду шукали не проаналізувавши всі дописи, а лише той що сподобався Вам. Але це Ваше право.
Мій же попередній допис був присвячений Вашому твердженню про кримінальноу справу щодо мене, побиття мною священника у вівтарі тощо. Тому прошу Вас ще раз уважно прочитати свій попередній допис і мій коменар до нього.
З повагою
Єп. Марк

Високоповажному Марку Левкiву.
Про те, що Ви та ще кiлька осiб 11 вересня 2006 року силою виштовхували з вiвтаря та з храму Луцького монастиря священика Романа Романiва, який перейшов до УАПЦ, я прочитав ось тут:
http://www.visnyk.lutsk.ua/content/view/2485/2733/
Цитую священика Романа Романiва:
“…Коли я читав молитву перед тим, як іти по дари до жертовника, побачив, що ззаду набігають священнослужителі і монахи. Найперший – отець Іван Семенюк, далі – отець Марко Левків, отець Ярослав Мисюк, протодиякон собору, інспектор духовної семінарії і трохи пізніше – отець Микола Нецькар. Святі дари лежали не на престолі, а на жертовнику. Згідно з давніми правилами, священик не може у цей час противитися – він під захистом Божим, літургію можна зупинити лише тоді, якщо священик помре. То було найгрубіше порушення усього найсвятішого, що є у церкві. А найсвятіше – тіло Христове. Бачив, як монах і отець Марко виривав палку у пана Андрія Мирончука – він ходить з нею, бо на протезі..."
Так Ви там не були, кажете? Не бачили нiчого? Значить, Ольга Жарчинська звела на Вас наклеп?
Зауважу, що в УАПЦ перейшла вся, у повному складi громада храму св. Дмитра. За це монахи УПЦ-КП старих прихожан вигнали, не дозволили громадi УАПЦ молитися у храмi св. Дмитра, а згодом братство Миколи Cвятошi оголосило, що цей храм буде братським. Нашвидкоруч почали створювати нову громаду УПЦ-КП для цього храму з членiв братства, хоча вони до заснування та облаштування цього храму в 2002 р. жодного стосунку не мали. Iнтернет зберiг невелику згадку про це, а саме - оголошення очолюваного вами братства за 1 листопада 2006 року:
"Приходь в четвер на зустріч і долучайся до великої справи. Владика благословив, аби при монастирі "Різдва Христового" була зареєстрована нова-стара громада УПЦ КП на честь Димитрія Солунського. Владика і отець Марк запропонували нам, аби це була братська Церква. Так що можеш бути в десятці засновників громади.
Тобі ж не байдужа розбудова церкви і братства??? Чекаємо.
З повагою Іван Марченко..."
http://www.axios.org.ua/go/viewtopic.php?f=10&t=509
Хiба це не було рейдерство з боку УПЦ-КП стосовно громади УАПЦ?
Попередньому коментатору. Якщо ви священномучеників назвали "уголовниками" - то це показник вашого низького iнтелекту або недалекого розуму. "Политические заключённые" та "уголовники", як правило, судилися за рiзними статтями, тому й перебували в рiзних таборах. Навiть радянська каральна система знаходила мiж ними рiзницю, а ви не можете знайти...
Це ж треба - так ненавидiти "москалiв", щоб аж затьмарювався розум...

Дивний Ви якийсь, Мікуліч. А карне переслідування для декого може ще й послужити обрітенням вінцем Слави невечірної. ...Гадаю, кількість уголовників у самій РПЦ - найбільша у світі. Якщо рахувати усіх священномучеників сталінського часу.

п. Микуличу.
1. До кримінальної відповідальності жодного разу не притягувався, також і немав жодної відкритої кримінальної чи адміністративної справи щодо себе;
2. Ніколи не бив священиків, та й після закінчення школи ніколи не брав участі в бійках;
3. Прямо в вівтарі храму стараюсь переважно молитися;
4. За своє коротке життя в суді був двічі (в 2004 р. - супроти держави за право проголосувати на виборах, в 2006 р. як третя сторона щодо церковного майна);
5. Ніколи не давав хабарів, принципово.
Щоб не склалося враження що претендую на святість, то хочу засвідчити, що гріхів маю не мало, з якими покликаний боротися, але їх знання Вас до Неба не наблизить. Пишу лише з метою вберегти Вашу душу, щоб через мене недостойного не втратили дарованого Вам Богом Царства Небесного. Якщо ж у Церкві, до якої Ви належити, наклепи на опонентів є чеснотою то все, що я написав, не беріть до голови.
З повагою Єп. Марк (Левків).
P/s. п. Тетяно. З Вашим коментарем повністю згідний, хоча, на жаль, в нашому суспльстві злочинці завжди мають прикриття, а страждають невинні.