Результати опрацьованих соціологічних даних та їх аналіз за останнє десятиріччя Центр Разумкова представив на круглому столі «Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку», який сьогодні відбувається у Києві. Центр Разумкова випрацював звернення до влади про недопустимість силових вирішень релігійних проблем та відзначив тенденцію до погіршення державно-церковних стосунків, повідомляє РІСУ.

Участь у круглому столі беруть представники влади, релігійних організацій, науковці, експерти.

За словами генерального директора Центру Разумкова Анатолія Рачка, подібні підсумкові круглі столи вже стали традиційними, оскільки проводяться з 1996 року. А кілька років тому центр Разумкова на базі проведених соціологічних досліджень розробив концепцію державно-конфесійних відносин, яка отримала схвалення з боку представників духовенства, однак не була законодавчо закріплена.

Центр Разумкова представив учасникам Круглого столу збірник інформаційно-аналітичних матеріалів, де проаналізована статистика розвитку релігійної інфраструктури і представлені результати соціологічного дослідження 2010 року. Згідно з цими даними, частка зареєстрованих релігійних громад на заході України у загальнодержавному форматі за останніх 10 років зменшилася з 42% до 34%. Однак зафіксоване їх зростання на сході, півдні та центрі України.

Залишається гострою проблема забезпечення Церков релігійними спорудами. Так, жодна з Церков України не є на 100% забезпечена сакральними будівлями.

Спостерігається тенденція зменшення кількості слухачів у духовних начальних закладах по відношенню до кількості духовних навчальних закладів.

Спеціальний розділ дослідження присвячений темі самоідентифікації українців. За даними центру Разумкова, українців, які назвали себе віруючими, за 10 років збільшилося з 58% до 71%. Натомість зменшилася кількість невизначених: з 23% до 12%, а невіруючих – з 12% до 8%.

Суттєво зросла кількість віруючих за рахунок півдня: з 49% до 76%.

До православ’я себе відносить 68.1% українців; греко-католиків – 7.6%, римо-католиків – 0.4%, протестантів – 1.9%, юдеїв – 0.1%; ісламу – 0,9%. 7.2% опитаних назвали себе просто християнами, а 13.2% не віднесли себе до жодної конфесії чи релігії, однак заявили, що є віруючими людьми.

У графі ціннісних орієнтирів життя релігійність опинилася у ближче до кінця списку. На перші місця українці поставили здоров’я, стосунки у сім’ї, рівень добробуту. Релігійність також опинилася у нижній частині списку серед пріоритетів виховного процесу у сім’ях. Хоча слід зазначити, що за останніх 10 років релігійне виховання у сім’ї зросло з 11% до 17%. Що стосується регіонів Україні, то на заході релігійному вихованню надають більшого значення, ніж в інших регіонах. Так, на заході релігійне виховання у списку посіло 5 місце в порівнянні з 10 чи 11 в інших регіонах.

Понад половину опитаних, 56%, вважають, що можна бути віруючими, але не належати до певної конфесії чи релігії. 32% вважають, що все ж потрібно належати до певної релігії.

Кількість тих, хто регулярно відвідує церкву, тобто не менше 1 разу в тиждень, складає майже 20%. 50,4% опитаних відвідує храми лише на релігійні свята. Понад 20% відвідують храми не менше 1 разу в місяць. Найбільше тих, хто регулярно відвідують церкви, проживають на заході України.

59% опитаних визнають моральний авторитет Церкви.

Опитування Центр Разумкова проводив у листопаді 2010 року. Опитано було 2001 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.
<a href="http://risu.org.ua">Джерело публікації: risu.org.ua</a>